про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2025 року м. Київ № 320/9105/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до ФОП ОСОБА_1 , в якому просить суд,
Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.02.2025 року.
Застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).у всіх банківських установах.
Ухвалою суду від 24.02.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Київській області.
Постановою ШААС від 16.04.2025 наведену ухвалу суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному кладу суду від 30.04.2025 справу передано судді Маричу Є.В. для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, судом встановлено, що вимога позивача, а саме підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.02.2025 року, не містить обґрунтувань та є абстрактною, що в свою чергу позбавляє суд однозначно визначити зміст спірних правовідносин для їх подальшого вирішення, шляхом ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Крім цього, вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відтак, позивач має надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування адміністративного арешту - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.