29 серпня 2025 року справа №320/10857/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі - 21 901,70 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 06.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/10857/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду, дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями цю справу передано на розгляд судді Лиска І.Г.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про наявність у відповідача податкового боргу з акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та донарахованих штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 21 901,70 грн., який добровільно не було сплачено, у зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах ДПС.
За результатами діяльності Відповідачем до Державного бюджету не сплачено податкову заборгованість у розмірі - 21 901,70 грн.
Податковий борг виник у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань, донарахованих штрафних санкцій та пені з акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Судом встановлено, що Відповідачем було подані наступні податкові декларації з акцизного податку:
??Декларація з акцизного податку від 18.03.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 18.04.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 15.05.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 11.06.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 03.07.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 05.08.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 14.11.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 16.12.2019 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 14.01.2020 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 13.02.2020 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
??Декларація з акцизного податку від 13.03.2020 відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 400,00 грн.;
Також, посадовими контролюючого органу, було проведено камеральну перевірку.
За результатами перевірки було складено Акт від 22.10.2019 №003063/10-36-53-05/2962700776.
На підставі Акту винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 05.11.2019 №0052965305, яким нараховано штрафних санкцій на суму: 170,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення було направлене Відповідачу та отримане останнім що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На підставі ст. 129 ПК України, Відповідачу було нараховано пеню у розмірі - 10,77 грн.
Самостійно Відповідачем сплачено - 420,88 грн.
Сума податкового боргу з акцизного податку становить - 4 159,89 грн.
25.01.2019 Відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, відповідно до якої сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті становить - 9 468,00 грн.
03.02.2020 ОСОБА_1 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік, відповідно до якої сума податку, яка підлягає сплаті становить - 8 385,00 грн., з яких 7 740,00 грн. - податок на доходи фізичних осіб, 645,00 грн. - військовий збір.
Самостійно Відповідачем сплачено - 111,19 грн.
Сума боргу з податку на доходи фізичних осіб та військового збору становить - 17 741,81 грн.
Таким чином, загальна сума податкового боргу становить - 21 901,70 грн.
У добровільному порядку Відповідачем узгоджені податкові зобов?язання не сплачено. На виконання вимог ст. 59 ПК України, було направлено Відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 04.04.2019 №29845-53.
Станом на день звернення до суду Відповідачем вимога не оскаржувалася, не скасована та не відкликана, а відтак податкова вимога форми «Ф» від 04.04.2019 №29845-53 є дійсною.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 46.1 ст.46 ПКУ визначено що, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення(п.59.4 ст.59 ПК України).
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у місті Києві було направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 04.04.2019 №29845-53.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку податкового боргу з єдиного податку у розмірі 21 901,70 грн.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов-задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21 901 (двадцять одну тисячу дев'ятсот одну) грн 70 коп, в рахунок погашення податкового боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.