03 вересня 2025 року м. Київ справа №320/11543/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Тетіївської міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні
дії, -
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Тетіївської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Тетіївської міської ради Тетіївського району Київської області, яка полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду клопотання позивача від 20.10.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тетївської міської ради Київської області та зобов'язання Тетіївську міську раду Тетіївського району Київської області, на найближчому пленарному засіданні сесії Тетіївської міської ради, повторно розглянути клопотання позивача про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тетївської міської ради Київської області, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що після її звернення до Тетіївської міської ради ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Тетївської міської ради Київської області, відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надав лист, в якому зазначив, що до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, не прийнявши жодного рішення, чим допустив протиправну бездіяльність.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із звільненням судді в провадженні якого перебувала справа, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 витребувано у Тетіївської міської ради належним чином завірені копії всіх документів, поданих позивачкою разом із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.
08.08.2025 від відповідача надійшли витребуванні матеріали.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ніжинським РВ УМВС України в Чернігівській області 13.07.1999 року.
Крім того, відповідно до посвідчення № НОМЕР_2 позивачка є багатодітною матір'ю.
22.06.2021 позивач звернувся до Тетіївської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, приблизною площею 2,0 га, яка розташована на території Тетївської міської ради Київської області, для ведення особистого селянського господарства.
До вказаного клопотання додано, зокрема, паспорт та ідентифікаційний код.
Судом встановлено, що Тетіївська міська рада за результатами розгляду клопотання, направила на адресу позивачки лист від 13.08.2021 № 1757, в якому зазначала, що до клопотання необхідно додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття за результатом розгляду по суті клопотання позивача відповідного рішення про надання або відмову у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазнає таке.
V. Оцінка суду.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).
Частинами третьою та четвертою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Частиною першою статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною п'ятою статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі №140/1992/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83494924).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (реєстраційний номер в ЄДСРС - 78626478) відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 (справа № 814/741/16) та від 14.03.2018 (справа № 804/3703/16), згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.
Так, Верховний Суд у справі № 509/4156/15-а дійшов висновку, що згідно з абзацом третім частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17).
Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно з чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.
Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, приблизною площею 2,0 га, яка розташована на території Тетївської міської ради Київської області, для ведення особистого селянського господарства.
Суд зазначає, що у даній справі Тетіївська міська рада за наслідками розгляду клопотання позивача в силу вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування" була зобов'язана прийняти відповідне управлінське рішення, у той час як відповідач не прийняв жодного рішення.
Суд вважає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Тетївська міська рада Київської області не прийняла у встановлений строк жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №804/6698/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85323200),
від 30.08.2019 у справі №420/5288/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 83943059) та від 25.10.2019 у справі №803/1071/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85206620).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки матеріали справи свідчать, що Тетіївська міська рада Київської області за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки у власність не прийняла рішення ані про надання такого дозволу, ані про відмову у його наданні, та відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження протилежного, суд вважає, що в діях Тетіївської міської ради Київської області наявна протиправна бездіяльність.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Тетіївської міської ради Київської області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована та території Тетіївської міської ради Київської області.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Тетіївську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Тетіївської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приблизною площею 2,0 гектара для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом четвертим частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як було вказано вище, Тетіївська міська рада за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 не прийняла ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, ані рішення про відмову у його наданні.
Отже, відповідач не досліджував клопотання та додані до них документи на предмет наявності підстав для надання дозволу або відмови у його наданні, тобто не розглянув клопотання по суті.
Таким чином, оскільки подане позивачем клопотання не було розглянуто відповідачем по суті, суд вважає за необхідне зобов'язати Тетіївську міську раду розглянути по суті клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
Суд зазначає, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який подальшими Указами Президента України продовжувався строком на 90 діб (станом на день винесення рішення, діє Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні до 05.11.2025).
Станом на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану"
від 12.05.2015 року № 389-VIII.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в частині повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення за результатом такого розгляду, а тому відповідно до ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VІ. Судові витрати.
Згідно до частина 1 статті 139 адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 132 адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 гривень.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Тетіївської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 від 22.06.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області.
Зобов'язати Тетіївську міську раду Київської області на найближчому пленарному засіданні сесії Тетіївської міської ради Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовної площею 2,0 гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Тетіївської міської ради Київської області, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Відстрочити виконання рішення суду у зобов'язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Стягнути з Тетіївської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ - 04054889, вул. Януша Острозького, буд. 5, м. Тетіїв, Київська область, 09801) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 копійок.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.