ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2025 р. справа № 300/4602/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши клопотання про передачу адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук.
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та розшуку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач заявив клопотання про передачу даної адміністративної справи на розгляд Івано-Франківського міського суду. Клопотання вмотивоване тим, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються місцевими загальними судами, а не окружними адміністративними судами. Зважаючи на те, що в даній справі спірним є притягнення позивача до адміністративної відповідальності, просить передати даний спір на розгляд Івано-Франківського міського суду, відповідно до правил підсудності.
Розглянувши дане клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно пунктом 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил предметної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до частини 1 статті 286 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що в даній позовній заяві оскаржуються дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук.
Відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (надалі, також - Положення), одним із завдань ТЦК та СП є забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу 8 пункту 9 Положення, ТЦК та СП забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до предметної підсудності Івано-Франківського окружного адміністративного суду, натомість належить до підсудності Галицького районного суду м. Львова, як адміністративного суду, що видав виконавчий документ.
Абзацами 19-20 пункту 10 Положення передбачено, що ТЦК та СП здійснюють аналітичну обробку даних Реєстру; забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту та відповідність інформації, поданої державними органами, контролюють виконання рішень володільця та розпорядника Реєстру, мають доступ до статистичних відомостей Реєстру.
Відповідно до абзацу 40 пункту 9 Положення, ТЦК та СП розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд звертає увагу відповідача, що в даній справі спірним є не притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а саме реалізація відповідачем повноважень щодо ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Оскільки зі змісту позовної заяви випливає, що позивач не оскаржує постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а предмет позову стосується реалізації відповідачем своїх дискреційних повноважень, то суд робить висновок про відсутність підстав для передачі даної справи на розгляд місцевого загального суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як зазначалося вище, місцевому загальному суду підсудні спори у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, у випадку передачі даної справи на розгляд місцевого загального суду, такий суд не матиме процесуальної можливості задовольнити даний позов. У спорах даної категорії, на думку суду, слід розмежовувати спори щодо виключення відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів чи визнання протиправним звернення з проханням про розшук до органів Нацполіції із спорами, що стосуються притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 1 статті 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, одним із аспектів якого є право розгляду справи компетентним судом, судом встановленим законом на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття суду, встановленого законом, зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З огляду на вищезазначене, у задоволенні клопотання відповідача про передачу адміністративної справи до іншого суду слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 29, 30, 243, 248, 256, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. У задоволенні клопотання відповідача про передачу адміністративної справи № 300/4602/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
3. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Главач І.А.