ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"04" вересня 2025 р. Справа № 300/5580/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення за період з 16.02.2023 по 19.05.2023 з урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язати нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 16.02.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 14.08.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк позивачем надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що з 23.07.2007 по теперішній час проходить військову службу. Стверджує, що про порушення своїх прав дізнався із відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2025. Також покликається на введення в Україні воєнного стану як на поважну причину пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 16.02.2023 по 15.01.2025. Отже, саме 15.01.2025 є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду із цим позовом. До суду позивач звернувся 07.08.2025.
Позивач стверджує, що з 23.07.2007 по теперішній час проходить військову службу та не мав можливості звернутися до суду у встановлений законом строк, однак жодних доказів на підтвердження вказаного суду не надав.
Щодо покликання позивача на введення воєнного стану як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.
Такий висновок наведений також Верховним Судом в ухвалах від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20, від 07.01.2025 у справі №380/30135/23.
Отже, обставини, пов'язані з введенням воєнного стану в Україні, в тому числі й несенням військової служби, мають бути підтверджені відповідними належними і допустимими доказами.
Однак, у спірному випадку позивач неможливість звернення до суду у визначений законодавством строк з підстав воєнного стану не підтверджує жодними доказами.
Також, звертаючись 24.06.2025 до відповідача із заявою, позивач зазначав, що нарахування грошового забезпечення за спірний період здійснювалося у заниженому розмірі.
Відтак, з наведеного слідує, що позивач у червні 2025 року вже був обізнаний про складові грошового забезпечення. З огляду на вказане доводи позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався із відповіді відповідача від 28.07.2025, не відповідають дійсності.
Звернення позивача до відповідача із заявою до відповідача і отриманна на неї відповідь не є доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки вказані документи свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і дата їх подання/отримання не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Будь-яких інших доводів в підтвердження дотримання строку звернення до суду або поважності його пропуску позивачем суду не наведено, відповідних доказів не надано.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та не надав доказів наявності непереборних обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду із заявленими позовними вимогами.
Наведені позивачем вище доводи не свідчать про пропущення ним строку звернення до суду з поважних причин та не можуть бути підставами для висновку про його поновлення.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, позивач звернувшись до суду 07.08.2025 пропустив встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду із цим позовом.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись ч.2. ст.123, п.1 ч.4,ч.5 ст.169, ст.241, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання до вчинення дій, - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.