12 серпня 2025 року м. Ужгород№ 260/425/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник - Гришко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 22 серпня 2025 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким просить суд:
- визнати бездіяльність військово лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 у відмові позивачу пройти повторно ВЛК не правомірною та незаконною;
- визнати протиправною та скасувати акт Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою від 13.11.2024 року;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені його придатності до військової служби у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Позовна заява мотивована тим, що за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 зроблено висновок, що позивач придатний до військової служби, про що видано довідку військово-лікарської комісії від 13 листопада 2024 року. Зі змісту вказаної довідки слідує, що позивач визнаний придатним до військової служби. Разом з тим, при оглядах у інших медичних закладах в позивача встановлено наступний діагноз: хронічний вірусний гепатит В без дельта-агента, наслідки вірусного гепатита, дифузні зміни паранхіми печінки деформація жовчного міхура, з мінімальними ознаками застою жовчі, перипельвікальна кіста правої нирки, що не було досліджено та не враховано при винесенні довідки оскаржуваної довідки ВЛК.
Представник позивача вважає, що зазначений висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідає нормам чинного законодавства. Бездіяльність військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 проявляється у відмові провести належний повторний огляд позивача.
Як стверджує представник позивача, після того, як позивач дізнався про результати висновку ВЛК, він звернувся із заявою про повторний огляд, оскільки лікарі ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 не взяли до уваги діагнози і скарги на стан здоров'я та належним чином його не оглянули. Однак в усному порядку йому відмовили в отриманні заяви про повторний огляд ВЛК та взагалі про проходження будь-яких оглядів.
Представник зазначає, що в ході проведення ВЛК було порушено процедуру проходження, оскільки не проведено усіх обов'язкових встановлених законом досліджень. Дозволити пройти повторно ВЛК комісію відмовились, така бездіяльність посадових осіб ВЛК є не правомірною.
Представник позивача зазначає, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 не було досліджено повною мірою у встановленому законом порядку стан здоров'я ОСОБА_1 та в результаті не було враховано, що у позивача в силу наявності захворювання незадовільний стан здоров'я. В той же час, фахівцями лікарень мало місце підтвердження факту захворювань, які унеможливлюють призов позивача до військової служби, оскільки він весь час потребує лікування та вживання необхідних препаратів, дотримання режиму харчування.
Вважаючи, що висновок ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено за відсутності повного дослідження стану здоров'я позивача та не встановивши усіх симптомів захворювання, на які страждає ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
У судове засідання представник позивача не з'явилась. Разом з тим, подала заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_6 , в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Подав відзив, в якому наголосив, що медичний огляд військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено з дотриманням вимог Положення про Військово Лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 та позивача визнано придатним до військової служби.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 про виникнення змін в стані його здоров'я.
Відповідно до п. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Серед іншого, представник відповідача наголошує, що позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_3 до військово-лікарської комісії вищого рівня, у передбаченому Положенням № 402 Порядку, а саме до обласної військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Позивачем не надано підтвердження наявності підстав для проходження повторного медичного огляду військово-лікарською комісією, із заявами про направлення на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією позивач до ІНФОРМАЦІЯ_7 не звертався.
Крім цього, позивачем не наведено правових підстав, які передбачають обов'язок відповідача для направлення позивача на повторний медичний огляд військово-лікарською комісією.
Згідно з п.10 картки обстеження та медичного огляду позивач власноручно підтвердив, що інформацію щодо стану його здоров'я надано ним у повному обсязі та попереджений про надання неповної та недостовірної інформації, про що свідчить підпис позивача у картці обстеження та медичного огляду.
У зв'язку з наведеним, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив, представник позивача вказує, що в даній спірній ситуації в ході проходження ВЛК було порушено саме встановлену законом процедуру проходження. Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 не було повною мірою досліджено стан здоров'я позивача.
Зважаючи на зміст складених Актів дослідження стану здоров'я ОСОБА_1 , представник позивача стверджує, що медичний огляд позивача було проведено не в повному обсязі і, як наслідок, це зашкодило комісії прийняти об'єктивне рішення, адже наявними дослідженнями не встановлено, які саме порушення функцій та захворювання має позивач. Складені Акти дослідження стану здоров'я позивача не відображають всю інформацію, яка передбачена Положенням № 402, а відтак вважає, що військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 не дотримано процедури проведення огляду відповідно до Положення № 402.
Враховуючи те, що питання визначення придатності (непридатності) військовозобов'язаного до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а спірне рішення прийнято передчасно, за таких обставин, позивач просить скасувати довідку від 13.11.2024 р. № 16423 ІНФОРМАЦІЯ_7 та зобов'язати ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно провести медичний огляд позивача у відповідності до Положення № 402. Вважає, що оскаржуваний висновок військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідає нормам чинного законодавства, винесений з численними порушеннями встановленої законом процедури, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
05 листопада 2024 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де отримав направлення для обстеження та медичного огляду з метою встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у Збройних силах України від 05.11.2024 року № 7986/4 (а.с.77).
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду позивач був оглянутий лікарями військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку з заявленими скаргами стоматологу, був скерований на додатковий медичний огляд лікарем стоматологом, який пройшов 13.11.2024 року. Відповідно до висновку лікаря стоматолога від 13.11.2024 р. на підставі ст. 49а графи І Розладу хвороб ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с.80).
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 13.11.2024 року №16423, на підставі статті 49а, графи П Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають (ступінь придатності до військової служби Положення про Військово Лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2008 року №402 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Не погоджуючись із наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.
У п.1.1 глави І розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого 14.08.2008 р. наказом Міністра оборони України № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800, зазначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п.1.2 глави І розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 глави ІІ розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Згідно із пунктом 2.2 глави ІІ розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК);
ВЛК регіону;
ВЛК евакуаційного пункту;
ВЛК пересувної госпітальної бази.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Предметом оскарження по даній справі є висновок, прийнятий військово-лікарською комісією при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 1.1, 1.2 гл. 1 р. ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Постанова про ступінь придатності до військової служби це загальний висновок ВЛК зроблений на підставі вивчення та оцінки всього стану здоров'я і фізичного розвитку особи, на момент огляду.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (ТДВ) (додаток 3).
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби». У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби».
Відповідно до пункт 2.2 глави 2 розділу II Положення № 402 медичний огляд призовників (допризовників) проводиться: хірургом, терапевтом (лікарем загальної практики - сімейним лікарем), невропатологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, стоматологом, дерматовенерологом, а за потреби - лікарями інших спеціальностей, які залучаються із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Персональний склад лікарів затверджується розпорядженням голови райдержадміністрації (міського голови).
Пунктом 2.7 глави 2 розділу II Положення № 402 визначено, що під час огляду призовників (допризовників) лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, до стану здоров'я для виконання обов'язків на посадах у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (сил), іншому військовому формуванні.
Під час проходження медичного огляду призовник (допризовник) може додатково надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в додатково наданих призовником (допризовником) медичних документах, мають бути враховані лікарями під час формування висновку про придатність до військової служби за станом здоров'я та внесені до ЕСОЗ.
Лікарі, які залучаються із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами у відповідному реєстрі ЕСОЗ, що характеризують стан здоров'я призовника (допризовника), та з іншими медичними документами, які надає призовник (допризовник).
У відповідності до пункту 2.7 глави 2 розділу II Положення №402 після закінчення медичного огляду кожний лікар вносить до облікової картки призовника та інших документів, передбачених Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352, дані про встановлений діагноз, дату проходження медичного огляду, висновок про придатність до військової служби за станом здоров'я, призначення за видами, родами військ (сил) Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями, підписує та скріплює особистою печаткою.
На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норм, що визначають їх тимчасово непридатними (непридатними) до військової служби, оформляється висновок лікаря у відповідності з ТДВ. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до військової служби, обмеженням за видами (родами) військ (сил), іншими військовими формуваннями та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
Як визначено пунктом 2.9 глави 2 розділу II Положення № 402, за результатами проведеного медичного огляду призовників ВЛК ТЦК та СП приймає одну із постанов:
1) придатний до військової служби;
2) тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування у _____ (вказати заклад охорони здоров'я (установу) та орієнтовний строк лікування);
3) потребує направлення на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду _____ (зазначити дату проведення медичного огляду);
4) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
5) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Постанова ВЛК вноситься лікарем - членом призовної комісії до облікової карти призовника (картки медичного огляду призовника на збірному пункті).
Крім цього, довідка ВЛК з постановою про непридатність (тимчасову непридатність) призовника до військової служби, зберігається в особовій справі призовника.
Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, представник позивача зазначає, що Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 не було повною мірою досліджено стан здоров'я позивача та не враховано, що у позивача в силу наявності захворювання хронічний вірусний гепатит В без дельта-агента, наслідки вірусного гепатита, дифузні зміни паранхіми печінки деформація жовчного міхура, з мінімальними ознаками застою жовчі, перипельвікальна кіста правої нирки, про що позивач зауважував комісії ВЛК, однак всі його скарги були проігноровані, крім того не було досліджено та не враховано при винесенні довідки оскаржуваної довідки ВЛК.
При цьому, фахівцями лікарень мало місце підтвердження факту захворювань, які тягнуться з самого дитинства та унеможливлюють призов позивача до військової служби, оскільки він весь час потребує обстежень та вживання відповідних препаратів.
Вказує на те, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 не було проведено всіх необхідних досліджень з метою виявлення та з'ясування, які саме порушення стану здоров'я має позивач та як вони проявляються.
З цього приводу суд зазначає, що пунктом 3.2 глави 3 розділу ІІ Положення №402 визначено, що кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року №360 Про затвердження та скасування національних класифікаторів.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Як слідує, із картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 13.11.2024 р., останній був оглянутий вищезазначеними лікарями, про що свідчать їх підписи та зазначений кожним з них діагноз позивача про придатність до військової служби.
З приводу доводів представника позивача про те, що не було досліджено та не враховано при винесенні довідки оскаржуваної довідки ВЛК діагнози встановлені при оглядах у інших медичних закладах, суд зазначає наступне.
Пунктом 3.5 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 встановлено, що до початку проведення медичного огляду ТЦК та СП отримує дані від органів соціального забезпечення щодо осіб з інвалідністю.
Військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Тобто, цей пункт Положення №402 зобов'язує військовозобов'язаного під час проведення медичного огляду надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Картка обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 від 13.11.2024 р. містить його підпис, яким він підтверджує, що інформація щодо стану його здоров'я надана ним в повному обсязі. При цьому, даним підписом він стверджує, що попереджений про надання неповної та недостовірної інформації.
Крім того, у зв'язку з заявленими скаргами на стан здоров'я, позивач був скерований на додаткове медичне обстеження лікарем стоматологом, який пройшов 13.11.2024 року. Відповідно до висновку лікаря стоматолога від 13.11.2024 р. на підставі ст. 49а графи І Розладу хвороб ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби
Відтак, діагноз позивачу та ступінь його придатності до військової служби, зазначений у рішенні ВЛК у формі довідки від 13.11.2024 р. №16423, встановлено шляхом наявної медичної документації, а також безпосереднього його огляду лікарями ВЛК, про що були зроблені відповідні записи в картці обстеження та медичного огляду.
Враховуючи вищенаведені медичні обстеження позивача, судом не встановлено порушень процедури під час визначення такого діагнозу та ступеня придатності до військової служби.
При цьому, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності, обмеженої придатності або непридатності до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Окремо слід зауважити, що жодних відміток про зауваження щодо діагнозу, методів обстеження та їх результатів позивачем не зазначалось.
Станом на 13.11.2024 р. (день винесення оскаржуваної довідки) позивач не мав скарг щодо висновку ВЛК, оформленого у вигляді довідки від 13.11.2024 р. № 16423.
Відповідно до п. 3.8 (у редакції станом на дату проходження позивачем ВЛК) розділу П Положення № 402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Позивач не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 про зміни, які виникли в стані його здоров'я. (наприклад погіршення стану).
Відповідно до п. 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Згідно п.п. 2.5.1 п. 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, в тому числі, ВЛК ТЦК та СП. Відповідно до п. 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402, скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
З огляду на зазначене, для оскарження дій (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних ТЦК та СП скарги подаються до обласних ТЦК та СП (ВЛК).
Відповідно до п. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 розділу П Положення № 402, Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу Положення № 402, рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. Для оскарження висновку ВЛК в адміністративному порядку необхідно звернутися до ВЛК, що знаходиться вище в ієрархії, ніж та ВЛК, яка видала оскаржуваний документ. Звернення щодо оскарження постанови ВЛК в адміністративному порядку оформляється скаргою в якій необхідно вказати підстави для Його оскарження та прохання про проведення повторного медичного огляду. До скарги додається постанова ВЛК, яка оскаржується та, за наявності, результати попередніх медичних досліджень та інші документи, які підтверджують серйозність захворювання, травми або поранення, на підставі яких вимагається проведення повторного медичного огляду (наприклад, виписка з лікарні, історія хвороби, медична картка тощо). Скаргу з додатками можна подавати особисто до вищої ВЛК або надіслати поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу вищої ВЛК. Розгляд указаної скарги відбувається в порядку та строках, передбачених Законом України «Про звернення громадян».
Позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_3 до військово-лікарської комісії вищого рівня, у передбаченому Положенням № 402 порядку, а саме до обласної військово-лікарської при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: «у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».
У цій адміністративній справі позивачем оскаржується рішення ВЛК з підстав порушення процедури проведення медичного огляду, чого судом не встановлено, а також внаслідок незгоди із визначенням ступеня придатності до військової служби.
Враховуючи правові позиції Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 806/526/16, від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021р. у справі №820/5570/16, суд не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача, оскільки суд не є спеціальною установою в медичній сфері. Оцінка обґрунтованості висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18 та від 12.02.2021 р. у справі №820/5570/16.
Враховуючи вказану практику Верховного Суду, суд лише перевіряв дотримання відповідачем процедури прийняття оскарженого рішення ВЛК, оформленого довідкою від 13.11.2024 р. № 16423.
Форма довідки військово-лікарської комісії затверджена додатком 4 до Положення № 402.
Довідка ВЛК від 13.11.2024 р. № 16423 складена відповідно до вимог Положення № 402 та містить всі необхідні реквізити, зокрема, гербову печатку, особисті дані позивача, діагноз, висновок ВЛК з покликанням на відповідні статті Розкладу хвороб, ініціали та підписи голови та секретаря ВЛК.
З огляду на вказане, суд приходить висновку, що довідка ВЛК від 13.11.2024 р. № 16423 відповідає вимогам Положення № 402 та складена у відповідності до додатку 4.
Суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, які закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд не перебирає на себе повноваження суб'єкта владних повноважень щодо встановлення діагнозів та прийняття висновків щодо придатності/непридатності до проходження військової служби.
Відповідно до ст. 77 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжити всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отриманні з незалежних від нього підстав.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідача, оформлене у формі довідки ВЛК від 13.11.2024 р. № 16423, прийняте за встановлених обставин та без порушення вимог законодавства, а тому є правомірним, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк