про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7014/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Метаніка", Керівника приватного підприємства "Метаніка" ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
04.09.2025 року Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства "Метаніка", Керівника приватного підприємства "Метаніка" ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Як вбачається із правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 12.09.2024 у справі № 120/2322/24 (адміністративне провадження № К/990/27101/24), на який посилається позивач у позовній заяві, норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Так, частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, абзац другий частини другої статті 122 КАС України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, частиною першою статті 289-2 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, ПК України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковим до застосування судом.
Згідно з позовною заявою, підставою для звернення позивачем до суду є наявність у Приватного підприємства "Метаніка", керівником якого є ОСОБА_1 , податкового боргу, що перевищує 1000000,00грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Також матеріалами адміністративного позову стверджується, що податкова вимога від 24.03.2017 року № 450-17 була надіслана засобами поштового зв'язку, однак повернулася за зворотною адресою 16.05.2017 року "за закінченням терміну зберігання".
Разом з тим:
рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 по справі №807/1418/17 стягнуто з ПП «Метаніка» податковий борг у розмірі 20365,05 грн в частині податку на прибуток приватних підприємств. (довідково, в іншій частині рішення у суду за іншими податками на суму стягнутого податкового боргу розмірі 3227,02 грн не береться до уваги в межах даного позову та до розрахунку податкового боргу не включається, оскільки, у вказаній частині податковий борг погашено);
рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 по справі №260/3834/21 стягнуто з ПП «Метаніка» податковий борг у розмірі 189763,42 грн;
рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі №260/6685/23 стягнуто з ПП «Метаніка» податковий борг у розмірі 980812,52 грн.
Як вбачається з КП "ДСС" рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі 260/6685/23 набрало законної сили 30.11.2023 року.
З урахуванням викладеного, позивачу 30.11.2023 року було відомо про наявність у ПП "Метаніка" податкової заборгованості у сумі більше 1000000грн.
Відповідно 240 календарних днів для сплати ПП "Метаніка" податкового боргу сплинули ще в 2024 році.
З даною позовною заявою позивач звернувся до суду 04.09.2025, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, всупереч вимога вказаної вище норми КАС України, позивач одночасно позовом не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю до 12:00 год. 05.09.2025.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
На підставі наведеного та керуючись статтею 122, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Метаніка", Керівника приватного підприємства "Метаніка" ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню ДПС у Закарпатській області строк для усунення недоліків позовної заяви до 12:00 год. 05.09.2025.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш