про відмову у задоволенні клопотання
01 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4847/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Фозекош В.В.
за участі:
позивача: представник - не з'явився,
відповідача: представник - Білінська Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; 2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та 01.01.2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат. В решті позову відмовлено.
15 липня 2025 року представник позивача подала до суду заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення. Подану заяву аргументує тим, що рішення суду від 25 вересня 2024 року органом Пенсійного фонду України не виконується, оскільки різниця за минулий час перерахованої на його виконання пенсії станом на день звернення до суду залишається не виплаченою.
18 серпня 2025 року представник позивача подала до суду клопотання про здійснення розгляду заяви без її участі.
29 серпня 2025 року представник відповідача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення в справі. Так, зазначила, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від Головного управління. На час розгляду судом заяви, Головним управлінням проведено виплату заборгованості за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020. Звертає увагу суду на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконані усі, в межах його компетенції дії, спрямовані на виконання рішення суду в даній справі, а саме - перераховано пенсію з 01.04.2025, яка виплачується та здійснено нарахування доплати до пенсії в розмірі 230659,48 грн., яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України. При цьому вважає, що стягнення з територіального органу Пенсійного фонду України коштів є завданням матеріальної шкоди державному бюджету та призводить до порушення інтересів держави в особі Пенсійного фонду України.
Представник позивача в засідання суду не з'явилася.
Присутня у судовому засіданні 01 вересня 2025 року представник відповідача проти задоволення заяви заперечила з мотивів, наведених у поданому запереченні.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
При цьому під способом виконання рішення слід розуміти визначену судовим рішенням послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та порядок здійснення захисту прав і свобод стягувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів, спрямованих на реалізацію судового рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлений судом.
В обґрунтування поданої до суду заяви та наявності підстав для зміни способу виконання рішення представник позивача посилається на те, що рішення від 25 вересня 2024 року залишається невиконаним, оскільки перерахована на його виконання пенсія пенсіонеру по теперішній час невиплачена.
Однак суд не вважає таку обставину достатньою для зміни способу виконання рішення, з огляду на наступне.
Як вбачається із резолютивної частини рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
Тобто, рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому зміст вказаного рішення суду повністю відповідав обраному позивачем способу захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права та, на думку суду, повинен був забезпечити ефективне його відновлення.
На виконання такого судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило з 01.02.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року та з 01.02.2023 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту №518/1.6/192 від 27.02.2024 року. За результатами такого перерахунку відповідач нарахував різницю в пенсії за минулий час за період з 01.02.2022 по 28.02.2025 у сумі 230659,48 грн. При цьому повідомив, що така різниця буде виплачена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Відповідно до п.п. 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно зі ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат відповідач не має.
П. 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, передбачено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №260/4847/24, оскільки на його виконання пенсія позивача була перерахована у встановленому судом порядку. При цьому перерахована різниця за минулий період буде виплачена у встановленому законодавством порядку черговості виплат.
Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених представником позивача обставин крізь призму законодавчих норм, що регулюють порядок зміни способу та порядку виконання рішення, суд дійшов висновку, що така задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали було виготовлено 04 вересня 2025 року.
Суддя Р.О. Ващилін