04 вересня 2025 року м. Ужгород№ 640/4090/20
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про застосування заходів реагування,-
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - відповідач), в якій просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку Відокремленого підрозділу готель «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», розташованого за адресою: вул. Вишгородська, 23 у Подільському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку Відокремленого підрозділу готель «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 23, код ЄДРПОУ 26379929), розташованого за адресою: вул. Вишгородська, 23 у Подільському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - Риженка Олександра Сергійовича - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 року у справі № 640/4090/20 скасовано, справу передано на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2021 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку Відокремленого підрозділу готель «Оберіг» до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом відключення електроживлення та накладення печаток на електрощити приміщень підвального, першого та другого поверхів будівлі гуртожитку, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі ст. 1 Закону № 2825 Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863), який набрав чинності 26 вересня 2024 року), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Дору Ю.Ю.
Ухвалою від 07 березня 2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом, після надходження справи з Окружного адміністративного суду м. Києва, прийнято справу до розгляду та визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
07 квітня 2025 року представником позивача було подано письмові пояснення, де він просить задовольнити позовні вимоги, зауважуючи, що акту про повне усунення порушень не має та з акту позапланової перевірки від 21 жовтня 2022 року Nє44 вбачається, що не усунутими залишились 9 порушень, які несуть загрозу людям. Також щодо клопотання про призначення експертизи, то представник відповідача на розгляд експерта хоче поставити питання підтвердження дій та/або компетентності посадової особи державного нагляду (контролю) при фіксації останнім виявлених порушень але вони не входить до предмета дослідження пожежно-технічної експертизи і саме Головне управління наділене дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
02 травня 2025 року представник відповідача подав клопотання про призначення експертизи так як, вважає, що під час перевірки, сам Акт №228 не складався, і лише пізніше даний Акт був складений та направлений на адресу Відповідача, що позбавило Відповідача надати пояснення чи заперечення. Також, відповідач зазначає, що раніше подавав клопотання про експертизу але не було винесено процесуального документу щодо клопотання, тому вважає за необхідне уточнити питання які необхідно винести на розгляд експерта і тому подає клопотання у новій редакції.
15 травня 2025 року представник позивача подав заперечення на клопотання про призначення експертизи. Позивач, вважає проведення експертизи недоцільним, у зв'язку з тим, що питання права не можуть бути предметом судової експертизи, тому що суду пропонується призначити експертизу для з'ясування саме правомірності дій та правомірності зафіксованих контролюючим органом за результатом проведеного заходу державного нагляду (контролю) порушень, а отже ставиться питання правового, а не технічного характеру. Тому, просить суд, відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвалою від 16 травня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання від 02 травня 2025 року про проведення експертизи.
Ухвалою від 29 травня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд витребував від позивача належним чином завірені копії доказів на підтвердження обставин усунення порушень наведених в акті відповідача від 17.04.2020 №362.
18 червня 2025 року представником відповідача подано заяву на виконання ухвали від 29 травня 2025 року, де повідомив, що по справі були надані наявні в нього докази на підтвердження своїх доводів та заперечень проти позовних вимог та заявляється клопотання про призначення експертизи, оскільки необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Також, відповідач вважає, що необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, через що неможливе встановлення факту усунення порушень або їх відсутності
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що відповідно до наказу № 1073, було видано посвідчення від 13.12.2019 № 7994 на проведення перевірки відповідача. За результатами перевірки було складено акту № 883 від 27.12.2019, примірник якого отримано головним інженером ВП готель «Оберіг» ПрАТ «ХК «Київміськбуд» що зазначено у акті перевірки. У акті було зазначено такі порушення:
1. З'єднання, відгалуження та оцінювання жил проводів і кабелів в допоміжних приміщеннях будівлі гуртожитку не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
2. В допоміжних приміщеннях будівлі гуртожитку допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замикання електропроводки.
3. В допоміжних приміщеннях будівлі гуртожитку допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі.
4. В приміщеннях другого поверху будівлі гуртожитку, допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. Дане порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей.
5. Проводи, які прокладені, приховано під підвісною стелею (горючим оздобленням) на поверхах гуртожитку, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт - дане порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей.
6. Отвори в протипожежних перешкодах (перекриттях) на поверхах будівлі гуртожитку, які утворились під час прокладання електричних комунікацій та інженерного обладнання, не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізольованої спроможності), що вимагається будівельними нормами для цих перешкод - в результаті виникнення пожежі може призвести до його більшого поширення та розповсюдження; дерев'яні конструкції горища будівлі гуртожитку не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням акту про виконані роботи, що сприяє швидкому розповсюдженню пожежі на горищі будівлі по поверхні горючих речовин, по будівельним конструкціям та у разі виникнення пожежі може призвести до руйнації несучих будівельних конструкцій та створити перешкоди для безпечної евакуації людей, а також необроблені дерев'яні конструктивні елементи створюють додаткове пожежне навантаження.
7. Дерев'яні конструкції горища будівлі гуртожитку не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням акту про виконані роботи.
8. Стіни на шляхах евакуації загального коридору першого та другого поверхів будівлі гуртожитку оздоблені горючими матеріалами, в порушення п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", що створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум'я та токсичні продукти горіння), створюючи загрозу життю та здоров'ю людей.
9. На шляхах евакуації з приміщень адміністрації, а також з третього поверху по сходовій клітині, допускається влаштування виступу (порогу) висотою більше ніж 0,05 м, в порушення п. 7.3.8 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва" - наявність даного порушення ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень.
10. Ширина у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень адміністрації будівлі гуртожитку менше 0,8 метра в порушення п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва".
11. Допускається блокування другого евакуаційного виходу на рівні першого поверху по сходовій клітині з будівлі гуртожитку в порушення п. п. 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6 ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". Наявність даного порушення ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень.
12. Шляхи евакуації з підвального поверху будівлі гуртожитку захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами. Наявність даного порушення сприяє розповсюдженню пожежі, задимлення продуктами горіння шляхів, що ускладнюють евакуацію людей з приміщення та створить загрозу життю та здоров'ю людей.
13. На поверхах будівлі гуртожитку допускається знімання дверей сходових кліток. Наявність даного порушення призведе до розповсюдження диму по сходах, що унеможливлює швидку і безпечну евакуацію людей.
14. Сходові клітки будівлі гуртожитку не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
15. Частина евакуаційних виходів з приміщень гуртожитку не забезпечені замками, що легко відчиняються з середини.
16. Частина загальних коридорів на другому та третьому поверхах будівлі гуртожитку, в яких допускається перекриття природного світла з торця загального коридору, шляхом влаштування житлових кімнат, не обладнані системою димовидалення в порушення п. 10.1.4. ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди» - можливість заповнення приміщень гуртожитку продуктами горіння, що ускладнюють гасіння пожежі та евакуацію людей.
17. Приміщення адміністрації, а також частина приміщень другого поверху будівлі гуртожитку не обладнані системою пожежної сигналізації, в порушення додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - несвоєчасне виявлення, оповіщення про пожежу під час її виникнення та подальшого її розповсюдження, перешкоджання нормальній евакуації людей.
18. Приміщення будівлі гуртожитку не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення додатку Б, таблиця Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - несвоєчасне виявлення, оповіщення про пожежу під час її виникнення та подальшого її розповсюдження, перешкоджання нормальній евакуації людей.
19. В будівлі гуртожитку на першому, другому та третьому поверхах здійснена реконструкція з переплануванням приміщень, в яких допускається влаштування житлових кімнат без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, що в свою чергу знижує рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинне на момент початку використання об'єкта.
20. Не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кран-комплектів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування. Наявність даного порушення призводить до ускладнення гасіння пожежі у зв'язку з тим, відсутня інформація щодо працездатності даних вододжерел.
21. Пожежні кран-комплект не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Наявність даного порушення сприятиме несвоєчасному початку гасіння пожежі, розвитку та розповсюдженню пожежі.
22. Частина пожежних кран-комплектів не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання.
23. Будівля гуртожитку не забезпечена нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) - ускладнює гасіння пожежі на початковій стадії до приїзду пожежно-рятувальних підрозділів.
24. Не підтверджено що приміщення лазні (сауни), яка влаштована в підвальному поверсі під будівлею гуртожитку, відокремлена від суміжних приміщень протипожежними перегородками та перекриттями нормованих типів, в порушення додатку Д ДБН В.2.2-9- 2009 "Громадські будинки та споруди". В разі надзвичайної ситуації сприятиме швидкому розповсюдженню вогню на інші приміщення.
На усунення виявлених порушень позивачем прийнято Припис №5 від 03.01.2020р., згідно якого вимагалось вжити ряд заходів, зі строком виконання до 03.02.2020р. , як зазначив позивач порушення не усунуто, а тому він звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.
Відповідно до статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.
Згідно з підпунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2. ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем га засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно ч. 7. ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту органу державного нагляду (контролю).
Згідно ч.1 ст.12 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
Правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Тому при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Отже, виявлені порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки можуть бути усунені шляхом надання припису, притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності або застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій. Такі заходи є достатніми для відновлення дотримання вимог закону. Натомість повне зупинення експлуатації приміщень Відповідача є виключним та крайнім заходом, тому воно може застосовуватися лише тоді, коли іншими способами неможливо забезпечити належний рівень безпеки для життя та здоров'я людей.
Також, позивачем не було здійснено заходів щодо перевірки виконання припису у зазначений строк та не було встановлено невиконання вимог припису. Відповідно до матеріалів справи, позивачем не було винесено санкцій за невиконання припису. Як зазначив відповідач, ним було надано докази про усунення недоліків, що підтверджується копією листа від 26.02.2020 року №17
Суд зазначає, що позивачем на підставі акту від 27.12.2019 №883 було винесено припис від 03.01.2020 №5 у якому було надано відповідачу строк для усунення порушень, які було допущено відповідачем. На усунення порушень, відповідач надав такі докази : копія листа від 31.01.2020 №9, копія листа від 26.02.2020 №17, фотокопії щодо усунення недоліків, зазначених в пунктах 1, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 21, 22, 23; копія Наказу від 08.01.2020 №2-АГ, копія Акту прийняття виконаних робіт з вогнезахисного оброблення від 03.02.2020 №№550-02/20; копія Договору від 29.01.2020 №6, копія Договору від 29.02.2020 №5, копія Акту приймання-передачі від 28.02.2013, копії сторінок Журналу обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів від 10.01.2020, копія видаткової накладної від 25.02.2020 №44, копія Договору від 05.03.2018 №2002/06/18-ТО, копія Договору від 11.03.2019, копія Технічного звіту від 10.06.2019 №067/19.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 9, 72-77, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі Відокремленого підрозділу готелю «Оберіг» Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору