04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/17879/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Липи В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 18.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
22.08.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, в якій просить залишити без розгляду заяву представника позивача від 21.08.2025 відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заява мотивована тим, що представником позивача подано до суду документ під назвою, яку не передбачає КАС України, а саме: "Відповідь на заперечення на відповідь на відзив" та вчинення дій спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України) та статтею 45 КАС України врегульоване питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.
При цьому, згідно частини другої статті 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
За приписами частини третьої статті 45 КАС України в разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Наведеними приписами КАС України встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання зловживанням процесуальними правами дій вчинених учасником справи, зокрема та не виключно передбачених частиною другою 45 КАС України.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 у cправі №908/2049/20) висловлював позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Слід врахувати, що наведений у частини другій статті45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Суд зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що визнання певних дій сторони або особи, що приймає участь у справі зловживанням процесуальними правами дії, є правом суду, а не його обов'язком.
За обставин, які склались у даній справі, суд не вбачає в діях щодо подання представником позивача через підсистему "Електронний суд" документа під назвою "Заява / Відповідь на заперечення №133 від 21.08.2025 року на відповідь на відзив від 19.08.2025 року на позовну заяву від 11.07.2025 року" очевидного зловживання процесуальними правами, оскільки відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 КАС України подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб є правом учасників справи, і назва процесуального документа не може свідчити про те, що позивач недобросовісно користується процесуальними правами.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 45, 149, 242, 243, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника відповідача від 22.08.2025 про залишення заяви представника позивача від 21.08.2025 без розгляду у зв'язку із зловживанням процесуальними правами -відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Липа