04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/14219/25
категорія 112010102
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової допомоги сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 21.04.2025 №6001-47264852/2025-1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
В обґрунтування позову зазначила, що у зв'язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві, вона набула право на одноразову допомогу у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату. Проте відповідачем рішенням від 19.05.2025 у виплаті такої допомоги відмовлено із посиланням на те, що реєстрація її місця проживання не співпадає з реєстрацією місця проживання померлого чоловіка. Позивачка зазначає, що відповідач помилково вважає, що для отримання одноразової допомоги сім'ї потерпілого необхідно подати документи, що підтверджують однакову адресу реєстрації місця проживання з потерпілим. Вказала, що норми чинного законодавства не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому той факт, що реєстрація її місця проживання не співпадає з реєстрацією місця проживання її чоловіка, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, не може бути доказом того, що вони не проживали разом однією сім'єю та не вели спільного господарства. На підставі наведеного позивач вважає, що має право на отримання одноразової допомоги сім'ї потерпілого в сумі, що дорівнює 40 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУ ПФУ в Житомирській області відзив на позовну заяву не надходив, тому, відповідно до ч.5 ст. 162 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Між позивачкою та ОСОБА_2 23.09.1989 Піщівською сільською радою народних депутатів Новоград-Волинського району Житомирської області укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 23.09.1989.
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджено актом розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-1/П від 13.03.2025 та копією свідоцтва про смерть від 12.11.2024 серія НОМЕР_2 .
Позивач 21.04.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про виплату одноразової допомоги сім'ї відповідно до ст. 42 Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Рішенням від №6001/47264852/2025-1 від 21.04.2025, яке позивач отримала 19.05.2024, відповідач відмовив у призначенні одноразової допомоги сім'ї потерпілого у зв'язку непідтвердженням спільного проживання померлого потерпілого та його дружини на день настання страхового випадку.
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до таких висновків.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом №1105-XIV (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 36 Закону №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №1105-XIV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Частиною 5 статті 36 Закону України №1105-XIV встановлено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова грошова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві форми Н-1/П від 13.03.2025, то члени його сім'ї мають право на одноразову грошову допомогу у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Закону №1105-ХІV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Статтею 45 Закону №1105-ХІV установлено, що Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
Отже, Законом №1105-ХІV визначений виключний перелік випадків, за яких Фонд відмовляє у страховій виплаті.
Відповідно до статей 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону №1105-ХІV та з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання затверджений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (Порядок №11).
Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 розділу I Порядку №11 слідує, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом №1105-ХІV та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Пунктом 5.1 розділу V Порядку №11 установлено, що для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються: заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою; копії паспорта; копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого); довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Судом встановлено, що позивачка подала заяву з про отримання одноразової допомоги на сім'ю як член сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, до якої додала усі необхідні документи з вказаного вище переліку.
При цьому, ГУ ПФУ в Житомирській області, відмовляючи позивачці рішенням №6001/47264852/2025-1 від 21.04.2025 у призначенні одноразової допомоги на сім'ю, посилається на пункт 5.1 Порядку №11, яким визначено однією із умов призначення одноразової допомоги на сім'ю спільну реєстрацію місця проживання, а не фактичну.
Разом з тим, жодної з перелічених у статті 45 Закону №1105-ХІV підстав для відмови у страховій виплаті відповідач не вказав.
Суд, з огляду на наявність спору у цій справі, зазначає, що відповідно до частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно з частиною шостою статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Отже, постійне місце проживання особи не завжди може співпадати з місцем її реєстрації.
Для вирішення питання щодо наявності права на отримання страхових виплат ключовим є встановлення факту проживання потерпілого із заявником однією сім'єю.
Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Факт проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті за однією адресою ( АДРЕСА_1 ) підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов №309 від 21.04.2025 за підписом головного спеціаліста ОСОБА_3 та засвідчено підписами двох свідків (сусідів) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
По суті доводів рішення відповідача про те, що місце реєстрації позивачки та її померлого чоловіка не співпадають, що є підставою для відмови у призначенні родині такої страхової виплати, суд зазначає, що норми законодавства не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому відсутність реєстрації місця проживання позивачки за зареєстрованим місцем проживання померлого члена сім'ї, а саме чоловіка ОСОБА_2 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, не може бути доказом того, що останні не проживали разом.
Сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що позивач не проживала разом зі своїм чоловіком на момент його смерті.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Житомирській області дійшло помилкових висновків щодо відсутності у позивачки права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Підпунктом 5.2.2 пункту 5.2, підпунктом 5.3.1 пункту 5 розділу V Порядку №11 установлено, що право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату. Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, виплачується у місячний строк з дня смерті потерпілого (а також при призначенні страхових виплат за рішенням суду, яке набрало законної сили) за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття управлінням (відділенням) Фонду постанови про призначення страхової виплати.
При цьому право на одноразову допомогу сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві настає з дати визнання комісією з розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком таким, що пов'язаний з виробництвом.
З урахуванням наведеного, суд у цій справі дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправним рішення відповідача від №6001/47264852/2025-1 від 21.04.2025 та його скасування, зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до частини 5 статті 36 Закону №1105-ХІV одноразову допомогу сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 .
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням його функцій при вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, та зобов'язання останнього прийняти рішення, яке входить до його компетенції, зумовлене обов'язковістю ефективного механізму захисту порушеного права.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Відтак, з огляду на положення ч. 1 ст. 139 КАС України, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової допомоги сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 21.04.2025 №6001-47264852/2025-1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу в сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Стягнути за рахунок бюдженних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 1211,20 гривень сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
04.09.25