про продовження процесуального строку
04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21064/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78775186 від 06 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року у задоволенні клопотання Військовій частині НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено та залишено позовну заяву без руху, оскільки не сплачено судовий збір та пропущено строк звернення до суду.
Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання вимог ухвали, направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що без схвалення ІНФОРМАЦІЯ_1 поданої Військовою частиною НОМЕР_1 заявки на виділення коштів для сплати судового збору та отримання позивачем таких коштів на свій рахунок, позивач об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви у цій справі у розмірі, визначеному судом. Окрім того, відповідач посилається на судову практику, викладену в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року по справі №560/16696/23.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, суд виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (далі - Закон).
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України та Законом встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Суд дослідивши доводи скаржника, доходить до висновку, що вони не містять безсумнівних відомостей про час виділення фінансовою частиною замовлених коштів судового збору та надання до суду належного документу про його сплату. Крім того, обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, довготривалим виділенням коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, призначених для сплати судового збору, самі по собі не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Зважаючи на те, що вище зазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
У той же час, відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
З огляду на викладене, а також з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позвиачу усунути недоліки, викладені в ухвалі від 29 серпня 2025 року, суд уважає за можливе продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше 5 днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Військовій частині НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити Військовій НОМЕР_2 строк для усунення визначених в ухвалі суду від від 29 серпня 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис