03 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/2844/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
встановив:
Приватне підприємство "Контакт" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, у якому просить:
- визнати протиправним і скасувати видане Житомирською митницею Держмитслужби України рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 № UA101070/2024/000010/1;
- визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.12.2024 № UA101070/2024/000205.
В обґрунтування позову вказує, що відповідачем не доведено, що виявлені ним так звані розбіжності в поданих нами додаткових документах давали обґрунтовані підстави сумніватися в правильності визначення митної вартості товарів чи її складових. В той же час на будь-які розбіжності чи неповноту відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, в основних документах, які входять до переліку, визначеному ч.2 ст. 53 МК України, Відповідач не посилається. З огляду на вказане, просить позов задовольнити.
Суддя своєю ухвалою прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив у якому зазначає, що у митного органа були обґрунтовані підстави вважати, що документи, подані до митного оформлення за №UA101070/2024/0008619 від 16.12.2024, у митного органу містили розбіжності не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив.
Відповідач надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 20 грудня 2019 року між компанією YUNFU CITI XINDA MACHINERY Co. Ltd (Китай) (продавець) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна) (покупець) укладено контракт №1220-2019.
На виконання зовнішньоекономічного контракту №1220-2019 від 20.12.2019, позивачем на митну територію України ввезено товари подано до митного оформлення митну декларацію №24UA101070008619U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:
товару №1 - «Верстати тросові для різки каменю з комплектом інструментів моделі КХ 1500х3500 - 1 комплект, і моделі КХ 1800х3600 - 2 комплекти. Всього 3 комплектів» загальною вартістю 36000 дол. США, вагою нетто 22470 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 8464100000, заявивши митну вартість товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,60 дол. США за 1 кг товару (визначається шляхом ділення даних графи 42 ЕМД на дані графи 38 ЕМД) або 11500 дол. США за 1 комп. моделі КХ 1500х3500 і 12250 дол. США за 1 комп. моделі КХ 1800х3600;
товару №2 - «Рейки направляючі до каменерізальних верстатів, нові, широкопідошвові, довжиною 6 м, 8 шт.» загальною вартістю 1980 дол. США, вагою нетто 2240 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 7302102200, заявивши митну вартість товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 1,13 дол. США за 1 кг товару;
товару №3 - «Трос для різки каменю зі вставками з штучного алмазу діаметром 8,8мм - 579 м; діаметром 11мм - 386 м», загальною вартістю 1814,2 дол. США і вагою нетто 272 кг, за кодом згідно УКТЗЕД 6804210000, заявивши митну вартість товару за основним (1, першим) методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору (вартістю операції), виходячи з вартості 6,67 дол. США за 1 кг товару;
Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно статті 57 Митного Кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції).
До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
Пакувальний лист № 1 від 01.08.2024;
рахунок - проформа №YF20240801 від 01.08.2024;
рахунок - фактуру № YF20240801 від 01.08.2024;
коносамент № MAEU 720347848 від 04.09.2024;
накладна УМВС № 009958 від 02.12.2024;
супровідний документ Т1 від 12.12.2024;
прайс-лист виробника №б/н від 01.08.2024;
доповнення до контракту № 4 від 10.04.2021;
доповнення до контракту №6/2 від 15.12.2021;
доповнення до контракту № 7 від 05.01.2023;
доповнення до контракту № 8 від 01.06.2023;
доповнення до контракту 8-2 від 01.09.2023;
контракт № 1220-2019 від 20.12.2019;
копія декларації країни відправлення № 530420240041376736 від 26.08.2024,
технічний паспорт верстатів.
З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Контакт", на вимогу Житомирської митниці від 16.12.2024 надано лист - пояснення №1 від 16.12.2024 (а.с. 95) у якому зазначено, що різниця в порті доставки в експортній декларації проти фізичного, жодним чином не впливає на митну вартість оцінюваного товару, оскільки всі витрати по транспортування товару до митної території України покладено на продавця такого товару. Щодо фактурної вартості товару, що зазначена у товаросупровідних документах, наведено посилання на інтернет - інформацію виробника. Позивачем щодо інформації, що вказана у прайс - листі від 01.08.2024, зазначено на заборону митним органам втручатись у підприємницьку діяльність декларантів.
Митним органом, за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів, прийнято рішення №UA101070/2024/000010/1 від 16.12.2024 (а.с. 90) про коригування митної вартості товарів №1 та №2, якою визначено митну вартість товару за резервним методом.
У п. 33 рішення вказано:
- наданий експертний висновок від 16.12.2024 № В-3957 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару № 1 та товару №2 у зв'язку з тим, що використана експертом цінова інформація щодо товарів на сайті russian.alibaba.com, співпадає з ціною поданих декларантом до митного оформлення товарів, хоча умови поставки товарів на сайті russian.alibaba.com не відомі та, швидше за все, явно відрізняються від умов поставки (DAP UA Тернопіль) і вартість товару на території росії явно є нижчою, ніж вартість тих самих товарів, поставлених в Україну на умовах DAP Тернопіль, що зумовлено наявністю спільного кордону та територіальною близькістю Китаю, з якого відбувалась поставка, та відсутністю доставки морським транспортом.;
- наданий переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення № 30420240041376736 не містить відомості про реквізити зовнішньоекономічного договору, за яким здійснювалась поставка товарів, що не дає можливості визначити чи стосується цей документ оцінюваних товарів, в перекладі українською мовою копії митної декларації країни відправлення № 530420240041376736 указаний номер договору /проформи VF20240801 який не відноситься до даної операції. Крім того, порт доставки в документі зазначено український, тоді як фактично прибув у порт Констанцен, що знаходиться в Румунії. Також в документі не зазначено узгодженого сторонами місця доставки товару на умовах DAP - «вид укладання угоди»;
- наданий при митному оформленні прайс - лист виробника №б/н від 01.08.2024 також не підтверджує ціну товарів, оскільки у наданому при митному оформленні прайс-листі виробника №б/н від 01.08.2024 зазначені умови поставки DAP Констанцен, що підтверджує той факт, що ця цінова пропозиція стосується конкретного покупця, оскільки в базі даних АСМО «Інспектор» відсутня інформація про аналогічні товари, а, отже, на час митного оформлення товару такі товари на митну територію України іншими суб'єктами ЗЕД не ввозились та існування інших покупців цього товару з України у цього продавця YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO..LTD, Китай, крім ПП «Контакт», є сумнівним. Таким чином, «прайс-лист виробника 01.08.2024 не може розцінюватись як прайс-лист або як офіційна пропозиція необмеженому колу осіб щодо придбання товару та не може підтверджувати ціну товару.
Митним органом прийнято картку відмови №UА101070/2024/000205, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів. Причиною вказано зміст п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UА101070/2024/000010/1 (а.с. 60).
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000010/1 від 16.12.2024, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало:
- наданий експертний висновок від 16.12.2024 № В-3957 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару № 1 та товару №2 у зв'язку з тим, що використана експертом цінова інформація щодо товарів на сайті russian.alibaba.com, співпадає з ціною поданих декларантом до митного оформлення товарів, хоча умови поставки товарів на сайті russian.alibaba.com не відомі та, швидше за все, явно відрізняються від умов поставки (DAP UA Тернопіль) і вартість товару на території росії явно є нижчою, ніж вартість тих самих товарів, поставлених в Україну на умовах DAP Тернопіль, що зумовлено наявністю спільного кордону та територіальною близькістю Китаю, з якого відбувалась поставка, та відсутністю доставки морським транспортом;
- наданий переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення №530420240041376736 не містить відомості про реквізити зовнішньоекономічного договору, за яким здійснювалась поставка товарів, що не дає можливості визначити чи стосується цей документ оцінюваних товарів, в перекладі українською мовою копії митної декларації країни відправлення №530420240041376736 указаний номер договору /проформи VF20240801 який не відноситься до даної операції. Крім того, порт доставки в документі зазначено український, тоді як фактично прибув у порт Констанцен, що знаходиться в Румунії. Також в документі не зазначено узгодженого сторонами місця доставки товару на умовах DAP - «вид укладання угоди»;
- наданий при митному оформленні прайс - лист виробника №б/н від 01.08.2024 також не підтверджує ціну товарів, оскільки у наданому при митному оформленні прайс-листі виробника №б/н від 01.08.2024 зазначені умови поставки DAP Констанцен, що підтверджує той факт, що ця цінова пропозиція стосується конкретного покупця, оскільки в базі даних АСМО «Інспектор» відсутня інформація про аналогічні товари, а, отже, на час митного оформлення товару такі товари на митну територію України іншими суб'єктами ЗЕД не ввозились та існування інших покупців цього товару з України у цього продавця YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO..LTD, Китай, крім ПП «Контакт», є сумнівним. Таким чином, «прайс-лист виробника 01.08.2024 не може розцінюватись як прайс-лист або як офіційна пропозиція необмеженому колу осіб щодо придбання товару та не може підтверджувати ціну товару.
Надаючи правову оцінку підставам, вказаним у оскаржуваному рішенні, суд зазначає наступне.
Щодо експертного висновку від 16.12.2024 № В-3957.
Суд зауважує, що відповідно до експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати від 16.12.2024 № В-3957 ринкова вартість обладнання у кількості трьох одиниць, що надійшло на адресу ПП "Контакт" згідно інвойсу №YF20240801 від 08.01.2024, без ПДВ становить 1497852 грн або за курсом Національного банку України 41,607 долара становить 36000 доларів (а.с. 108).
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою, а сам висновок не скасований та не відкликаний.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість висновків митного органу в цій частині.
Щодо копії митної декларації країни відправлення № 530420240041376736 (а.с. 113, 127).
Судом досліджено копію експортної декларації (переклад) та встановлено, що вона містить посилання на номер інвойсу (YF20240801), який, у свою чергу містить перелік товарів, їх кількість та ціну.
При цьому, належними доказами підтверджується, що до митного оформлення товарів декларантом надавався інвойс YF20240801 від 08.01.2024, який у свою чергу містить посилання на контракт № 1220-2019 від 20.12.2019 (а.с. 122)
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про помилковість тверджень митного органу в цій частині.
Щодо прайс - листа виробника №б/н від 01.08.2024.
Суд зазначає, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Прайс-лист, прайс або ж прейскурант - це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.
Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було. Навпаки твердження про надання раніше позивачем цього ж прайс-листа при митному оформленні іншого товару свідчить про незмінність цін продавця при відправці товарів в Україну.
Окрім того, у постанові від 23.10.2020 у справі №810/690/17 Верховний Суд вказав, що прайс-лист: не є основним документом відповідно до ч. 2ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів; фактично прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на недоліки у ньому як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом в постановах від 02.06.2022 у справі №460/2674/20 та від 01.03.2023 у справі №420/18880/21 та застосовано Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема, у постанові від 30.04.2025 у справі № 240/13032/24.
Окрім того, відповідно до додатку 8 від 01.06.2023 до контракту №1220-2019 від 20.12.2019, сторони домовились, що ціна товару визначається сторонами у проформі-інвойсі (а.с. 101).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість оскаржуваного рішення в цій частині.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до додатку №8 від 01.06.2023 до контракту №1220-2019 від 20.12.2019, товар передається перевізнику для перевезення на умовах: DАР Тернопіль.
Так, Incoterms визначає DAP як «Поставляється на місце» - продавець доставляє товар, коли товар знаходиться у розпорядженні покупця на транспортних засобах, що прибувають, готових до розвантаження у зазначеному місці призначення. Відповідно до умов DAP, ризик переходить від продавця до покупця з пункту призначення, зазначеного у договорі постачання. Продавець здійснює поставку, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув, готовим до розвантаження, у погодженому місці призначення. Усі необхідні юридичні формальності в країні-експортері заповнюються продавцем власним коштом і оплачуються витрати на товар для експорту.
Отже, поставка товару на умовах DAP передбачає, що у вартість товару вже включені витрати на перевезення.
У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. З ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД:
- товар №1 МД №23 UA100390720031U0 від 26.12.2023: Верстати для різки каменю: Тросовий станок для різки каменю KXJ-1500 - Ікомпл; Тросовий станок для різки каменю KXJ-1800 - 2компл. Виробник - "Yunfu Xinda Machinery Co., Ltd" Країна виробництва - CN. Торгівельна марка- Xinda - 18348.33 доларів США за одиницю;
Разом з тим, у МД №24UA101070008619U1 товар 1: Верстати тросові для різки камня в комплекті з інструментом нові: - модель КХ 1500х3500-1: потужність головного двигуна - 11 кВт, максимальний робочий розмір різки 3500х2000х1500мм; модель КХ 1800х3600-2 к-та: потужність головного двигуна - 11 кВт, максимальний робочий розмір різки 3600х2000х1800мм Призначені для різка каменю. Виробник - "Yunfu Xinda Machinery Co., Ltd" Країна виробництва - CN;
- товар № 2- МД № 24UA110130004830U5 від 04.03.2024 - Вироби з чорних металів для залізничних колій. Гарячекатані сталеві нові кранові рейки QU70 довжиною 11м- 24 шт. (маса погонного метра -50,5кг)Сталь -U71Mn. Стандарт - YB/T5055-2014, Bиробник; GLORY DIAMOND INDUSTRY CO., LIMITED. Країна виробництва: CN., умови поставки FOB CN Tianjin, вага - 13332-1,31 доларів США за кілограм
Разом з тим, у МД №24UA101070008619U1 товар 2: вироби з чорних металів: рейки направляючі для каменерізальних верстатів нові, широкопідошвові, масою погонного метра більше 36 кг, довжиною 6м. Призначені для використання з телігами каменерізальних верстатів. Виробник - "Yunfu Xinda Machinery Co., Ltd" Країна виробництва - CN.
Отже, товари, вказані у МД №24UA110130004830U5 від 04.03.2024, МД №23UA100390720031U0 від 26.12.2023 не є подібними та/або схожими з товарами, вказаними у поданій позивачем МД №24UA101070008619U1, з огляду на що відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості товарів за резервним методом із використанням даних зазначених у МД від 04.03.2024 та від 26.12.2023.
Відтак, наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню; до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив Приватному підприємству "Контакт" у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.
Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм МК України, встановлені судом обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для підтвердження митної вартості товару, що ввозився позивачем, підтверджуються зроблені судом висновки про те, що декларантом надано усі наявні та достатні документи, передбачені митним законодавством, що підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару за першим методом. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
У ході розгляду справи, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом, з огляду на що, рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA101070/2024/000010/1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товарів, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим спірне рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним, а тому підлягає скасуванню.
Підставою для прийняття карти відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2024/000205 є висновки, викладені у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2024 №UA101020/2024/000185/2, яке, як встановлено судом, є протиправним та підлягає скасуванню, а тому й прийнята на його підставі картка відмови також підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи відповідач не довів правомірності прийнятих ним рішень у спірних правовідносинах. Натомість, доводи позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що не відповідають встановленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 6162,54 грн
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирський район, Житомирська область, 12114, ЄДРПОУ: 13559654) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA101070/2024/000010/1.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.12.2024 №UA101070/2024/000205.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" документально підтверджені судові витрати у сумі 6162 (шість тисяч шістдесят дві) гривні 54 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
03.09.25