Рішення від 04.09.2025 по справі 240/23840/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/23840/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (далі - позивач, ТОВ "Альфатрейдінг Україна") із позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA 101000/2024/000384/2 від 08.10.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення відповідача про коригування митної вартості безпідставне, оскільки не доведено правомірність застосування резервного методу при визначенні митної вартості, а зазначені в рішенні причини не є належним доказом невірного визначення митної вартості декларантом. Заявлена позивачем митна вартість є реальною, підтвердженою належними доказами та не спростована відповідачем. Вважає, що у Житомирської митниці не було достатніх правових підстав для коригування митної вартості автомобіля, тому просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що на виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення (АCMO) "Інспектор" за схожими товарами. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість легкового автомобіля, що був у використанні, марка - NISSAN, модель - QASHQAI+2, номер кузова - НОМЕР_1 , двигун - дизельниий, робочиий об'єм двигуна(см3) - 1598, кількість місць - 7, тип кузова - універсал, для користування по дорогах загального користування. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 3000 євро, сума у грн. -136296,60 грн., є заниженою та була сплачена пізніше строків, зазначених у рахунку - фактурі. Також зазначає, що документи, подані для митного оформлення, містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що ТОВ «Альфатрейдінг Україна» згідно контракту № STUG -17 від 07.01.2024 придбало у продавця - Stovring Autoophug ApS автомобіль NISSAN/QASHQAI (08-13), номер кузова НОМЕР_1 , що був у використанні, за ціною 22375 данських крон (3000 євро), згідно інвойсу №411303 від 24.09.2024.

До митного органу 07.10.2024 подано митну декларацію №24UA101020035295U3, за якою декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено наступні відомості: відправник товару: Stоvring Autoophug ApS Banesvinget 9-12 9530 Stоvring, одержувач ТОВ «Альфатрейдінг Україна" Україна, 10001, м.Житомир, вул. Київська, буд. 79, опис товару: легковий автомобіль, що був у використанні, марка - NISSAN, модель - QASHQAI+2, номер кузова - НОМЕР_1 , двигун - дизельний, робочий об'єм двигуна(см3) - 1598, кількість місць - 7, тип кузова - універсал, для користування по дорогах загального користування. Загальна сума за розрахунком (фактурна вартість товару): 3000 євро, сума у грн. 136296,60 грн.

Для підтвердження митної вартості автомобіля до митного органу були подані такі документи:

1. Рахунок-фактура (iнвойс) №411303 від 24.09.2024;

2. Декларацiя про походження товару №411303 від 24.09.2024;

3. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 14.10.2023;

4. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів STUG-17 від 07.01.2024;

5. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2209 від 24.09.2024;

6. Договір про надання послуг митного брокера 27/03/2023-1 27.03.2023;

7. Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №223 від 25.09.2024;

8. Довідка №59809 від 07.10.2024 Укртехконтролю;

9. Фото;

10. Копія митної декларації країни відправлення 24DK5GNFGY92ZHREB2 від 30.09.2024.

Житомирською митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA101020/2024/007582 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA101000/2024/000384/2.

Згідно вказаної картки відмови UA101020/2024/007582, у митному оформленні товарів відмовлено з таких причин: Митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом у графі 45 декларації невірно розрахована митна вартість товару №1 та вона не підтверджена документально, а вибраний метод її визначення не відповідає умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, чим порушено вимоги ст. 52, 53 цього Кодексу. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару №UA101000/2024/000384/2 від 08.10.2024 дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного оформлення товару, а крім того це може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги ст.266, 289, 293 МКУ.

Декларант надав пояснення та додаткові документи, проте Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 101000/2024/000384/2 від 08.10.2024.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, зазначено:

- в контракті №STUG-17 від 07.01.2024 відсутні відомості про уповноважену особу (представника) продавця товару. Крім того, відомості про таку особу відсутні в Специфікації №2209 від 24.09.2024. За відсутності відомостей про уповноважену особу продавця, що підписала контракт та специфікацію у митниці наявні обґрунтовані сумніви щодо наявності у особи, що підписала вищевказані документи обсягу повноважень, належним чином та в установленому порядку наданих йому (їй) особою, яку він (вона) представляє;

- ціна товару (вартість, всього) в інвойсі (фактурі) 3 411303 від 24.09.2024 зазначена на рівні на рівні 22 375,00 DKK, тоді як заявлена фактурна вартість становить 3000,00 EUR. Інвойс (фактура) № 411303 від 24.09.2024 містить дані, що виражені у 3000,00 євро, однак не зазначено, які самі відомості відображає дана сума і як вона стосується ціни товару. Додатково наданий переклад копії митної декларації країни відправлення №24DK5GNFGY92ZHREB2 від 30.09.2024 містить відомості про статистичну вартість товару у датських кронах;

- в документі під кодом 0380 № 411303 від 24.09.2024 зазначено, що товар підлягає 24.09.2024. Додатково надана платіжна інструкція в іноземній валюті № 223 від 25.09.2024 не може бути використана для підтвердження ціни, що підлягає сплаті за товар, оскільки сплачена сума в євро, а у фактурі № 411303 від 24.09.2024 товар визначено в датських кронах. Оплачена сума 3000,00 євро може стосуватися додаткових послуг (комісій), що стосуються товару та надаються продавцем, або бути частковою оплатою (частиною розстроченої суми), як це передбачено п. 3.2 Контракту № STUG-17 від 07.01.2024. Також, оплата здійснена пізніш строків, зазначених в рахунку-фактурі;

- декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України;

- відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією;

- з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митної вартості схожого товару: за МД №24UA205140062309U0 від 01.10.2024 - 1. Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, вживаний:-марка: NISSAN- модель: QASHQAI-календарний рік виготовлення: 2013-модельний рік виготовлення: 2013-номер кузова: SJNFDNJ11U1002927-тип двигуна: (дизельний)-об'єм двигуна: 1598 см3.-потужність двигуна: 96 kW-тип кузова: універсал.-категорія ТЗ: М1-колісна формула: 4х4 - кількість місць (включаючи водія):5. Виробник: NISSAN, GB. Торговельна марка: NISSAN - 5000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару вище вказаним рішенням, ТОВ "Альфатрейдінг Україна" звернулося з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Згідно ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Відповідно до частин 3-4 статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно частин 5-6 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 МК України (ч.8 ст.57 МК України).

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору - 3000 Євро, сума в гривнях - 136296,60 грн.

Відповідно до частин 1-2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Судом після дослідження оскаржуваного рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000384/2 від 08.10.2024 встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за митною декларацією №24UA101020035295U3.

Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товару, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Так, в спірному рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості №UA101000/2024/000384/2 від 08.10.2024 вказано, що вартість товару зазначена на рівні 22 375,00 DKK, тоді як заявлена фактурна вартість становить 3000,00 EUR. Інвойс (фактура) № 411303 від 24.09.2024 містить дані про вартість товару у розмірі 3000,00 євро, однак не зазначено, які самі відомості відображає дана сума і як вона стосується ціни товару. Додатково наданий переклад копії митної декларації країни відправлення №24DK5GNFGY92ZHREB2 від 30.09.2024 містить відомості про статистичну вартість товару у датських кронах.

Разом з тим суд зазначає, що позивачем подано інвойс № 411303 від 24.09.2024, у якому чітко зазначено суму в 3000 Євро як фактурну вартість товару (базову вартість товару, визначену контрактом) та 22 375,00 DKK як статистичну вартість (інформація про вартість у національній валюті країни-відправника). Суперечності між вказаними сумами відсутні, що підтверджується витягом із сайту про курс валют станом на 24.09.2024, наявним у матеріалах справи.

Також платіжною інструкцією в іноземній валюті підтверджено оплату вказаної суми 25.09.2024, що є прямим виконанням зобов'язань за рахунком і не суперечить вказаним строкам. Посилання митного органу на те, що оплата здійснена поза межами строку, вказаного в рахунку-фактурі, не впливає на сам факт прийняття платежу продавцем і жодним чином не впливає на питання правильності зазначених сум, а є питанням взаємостосунків між сторонами.

Слід також зауважити, що Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

Слід зазначити, що оскільки після отримання від позивача оплати в розмірі 3000,00 євро продавець відвантажив товар, за який така оплата проведена, суд приходить до висновку, що зазначена у рахунку-фактурі сума у вигляді 3000,00 євро є вартістю такого товару, а затримка в оплаті може стосуватися взаємовідносин між сторонами, а не правильності сум.

Стосовно спростування позиції митного органу щодо відсутності відомостей про уповноважену особу (представника) продавця у контракті та специфікації, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", дії особи, яка представляє іноземного суб'єкта зовніщньоекономічної діяльності, вважаються діями самого цього суб'єкта, якщо вона уповноважена належним чином. Відсутність у преамбулі контракту чи специфікації конкретного зазначення уповноваженої особи не означає, що її повноваження є недійсними. За наявності підпису на контракті та специфікації з боку продавця, та у відсутності заперечень від цього продавця щодо підписаних документів, презумується, що особа діяла в межах своїх повноважень.

Матеріалами справи підтверджується, що продавець прийняв зобов'язання і виконав їх, що підтверджує дійсність дій представника.

Суд зазначає, що якби у продавця були сумніви щодо повноважень особи, яка підписала контракт, то він би не виконав свої зобов'язання за контрактом, тобто, фактичне виконання угоди підтверджує її правомірність. Крім того, слід зазначити, що повноваження представника можуть бути підтверджені іншими документами.

Таким чином, відсутність вказівки на уповноважену особу в контракті або специфікації не може бути підставою для сумнівів у дійсності угоди, тому, на переконання суду, у діях митного органу прослідковується перевищення повноважень.

Щодо документального підтвердження митної вартості товару суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, декларант подав до митного органу, скред інших документів, інвойс № 411303 і платіжні документи, що підтверджують оплату. Ці документи є достатніми, якщо вони містять повний обсяг реквізитів для ідентифікації товару. Зазначення про відсутність договору з третіми особами або рахунків на користь третіх осіб є безпідставним, якщо такі операції не передбачені умовами контракту. Висновок спеціалізованої експертної організації є додатковим документом і не є обов'язковим, якщо митна вартість визначається на основі поданих документів.

Резервний метод визначення митної вартості застосовується виключно у разі, якщо інші методи (порівняльної вартості, віднімання, додавання тощо) не можуть бути використані.

У спірному рішенні зазначено, що митна вартість визначена на основі схожого товару: за МД №24UA205140062309U0 від 01.10.2024 - 1. Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, вживаний:-марка: NISSAN- модель: QASHQAI-календарний рік виготовлення: 2013-модельний рік виготовлення: 2013-номер кузова: SJNFDNJ11U1002927-тип двигуна: (дизельний)-об'єм двигуна: 1598 см3.-потужність двигуна: 96 kW-тип кузова: універсал.-категорія ТЗ: М1-колісна формула: 4х4 - кількість місць (включаючи водія): 5. Виробник: NISSAN, GB. Торговельна марка: NISSAN - 5000,00 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Проте таке порівняння некоректне, оскільки автомобіль, що розглядається (марка - NISSAN, модель - QASHQAI+2, календарний рік виготовлення: 2013-модельний рік виготовлення: 2013, номер кузова - SJNJEAJ10U7188486, двигун - дизельний, робочий об'єм двигуна(см3) - 1598, кількість місць - 7, тип кузова - універсал, для користування по дорогах загального користування, авто не на ходу (має пошкодження двигуна, кришки радіатора), має унікальні характеристики (рік виробництва, комплектацію, неробочий стан, пробіг тощо). Відсутність цінової інформації щодо ідентичних або подібних товарів має бути документально обґрунтована. Митний орган зобов'язаний надати декларанту доступ до бази даних або інших джерел інформації.

Частина 3 ст. 64 Митного кодексу України встановлює, що резервний метод має ґрунтуватися на об'єктивних даних і не може бути довільним. Використання раніше визначеної вартості товару є допустимим лише за умови, якщо обставини імпорту (постачальник, умови контракту, транспортні витрати тощо) аналогічні.

Надання декларанту інформації щодо вартості схожого товару під час консультації не відповідає вимогам прозорості, якщо: Декларанту не надано детальну інформацію про товар (пробіг, стан, комплектацію тощо). Вартість товару визначена без належного обґрунтування або без врахування поданих декларантом документів.

Використання методу порівняння із товаром іншого походження (виробник: GB) є неправомірним, якщо митні органи не змогли довести, що умови постачання були ідентичними.

Зазначення про використання принципів ГАТТ 1994 року не виправдовує довільного застосування резервного методу, адже Генеральна угода вимагає, щоб митна вартість базувалася на ціні угоди, яка фактично сплачена або підлягає сплаті, якщо інше не доведено.

У цьому випадку митний орган не довів, що подані документи не відповідають дійсності, а також не довів аналогічності товарів та ідентичності умов їх постачання.

Як зазначалось, ч.2 ст.53 МК України встановлено перелік документів на підтвердження митної вартості (основні документи) й митний орган вправі вимагати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару лише в разі коли документи, зазначені в переліку, передбаченому ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а не будь-які інші документи.

Під час митного оформлення декларантом було надано достатньо документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, будь-які розбіжності відсутні. В ході консультацій декларант спростував зауваження митного органу, надав додаткові документи.

За таких обставин, в ході даного судового розгляду суд дійшов висновку, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Тобто, позивач надав повний перелік документації, яка необхідна для визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору, однак внаслідок формального підходу митного органу до дослідження змісту наданих документів суб'єкт владних повноважень дійшов хибного висновку щодо неможливості їх врахування для митного оформлення товару за основним методом.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару є надуманими та ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно проведено коригування заявленої митної вартості товару, а тому рішення Житомирської митниці №UA 101000/2024/000384/2 від 08.10.2024 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" (вул. Київська, 79, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10001, РНОКПП/ЄДРПОУ: 45216826) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 101000/2024/000384/2 від 08.10.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатрейдінг Україна" 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

04.09.25

Попередній документ
129970158
Наступний документ
129970160
Інформація про рішення:
№ рішення: 129970159
№ справи: 240/23840/24
Дата рішення: 04.09.2025
Дата публікації: 08.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (05.11.2025)
Дата надходження: 06.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення