04 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/16566/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №064250010591 від 29.05.2025 про відмову у призначенні мені пенсії за віком відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити мені пенсію за віком відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 21.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка має посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1987-1992 рр. (категорії 4), що підтверджується відповідним посвідченням, а тому, на думку позивача, вона, як потерпілий від Чорнобильської катастрофи, має право на призначення пенсії на пільгових умовах. В подальшому, позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Проте, відповідачем надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки проживає в зоні радіоактивного забруднення та має відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
24.07.2.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначено, що станом на 01 січня 1993 року ОСОБА_1 прожила або відпрацювала у зоні посиленого радіологічного контролю 04 роки 09 місяців, що є достатнім для права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, проте необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку становить 27 років. Таким чином, зауважує, що прийняте законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону Україну "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.12.1992 позивачка має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у 1987-1992 рр. (категорія 4).
22.05.2025 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопольській області та 29.05.2025 прийнято рішення №064250010591 про відмову у призначенні пенсії.
В зазначеному рішенні вказано, що страховий стаж особи становить - 23 роки 03 місяці 01 день. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 27 років, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на даний час відсутнє.
В подальшому, листом від 30.05.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивачку про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, остання звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).
Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 5 частини 2статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.
Згідно пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, за документ, що засвідчує особливий статус особи, подається посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення; для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування.
Як вже зазначено судом вище, рішенням №064250010591 від 29.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 роки (32-5).
Надаючи аргументам спірного рішення суд вказує про наступне.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.12.1992 позивачка має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю у 1987-1992 рр. (категорія 4).
Як зазначено відповідачем, документально підтверджений період проживання (роботи) на території зони гарантованого добровільного відселення, що є достатнім для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796. Право на зниження пенсійного віку на 6 років документально підтверджено.
Враховуючи викладене, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років необхідний страховий стаж не менше 27 років (32-5).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містять неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові угоди і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст.24 Закону №1058-IV).
Матеріалами справи встановлено, що період проживання позивачки в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить 04 роки 09 місяців.
Вказані обставини не заперечуються сторонами, а тому не потребують доказуванню.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що трудовий стаж позивачки становить 23 роки 03 місяці 01 день з необхідного 27 років.
Позивачка помилково вважає, що для призначення особам з числа громадян, потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи, пенсії за віком із зниженням пенсійного віку необхідна кількість років страхового стажу є 15 років, визначена ч.1 ст.55 Закону №796-XII, оскільки зазначена в цій статті кількість років страхового стажу, визначена законодавцем як гранична межа до якої такий страховий стаж особи може бути зменшеним. Адже частина перша статті 55 Закону №796-XII передбачає зниження пенсійного віку та страхового стажу не лише для осіб, які проживали на території зони гарантованого добровільного відселення (максимум на 6 років), а й іншим особам, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році, зниження пенсійного віку та страхового стажу яким проводиться на 10 років.
Враховуючи викладене, позивачка дійшла хибного висновку про наявність у неї права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років при наявності 15 років страхового стажу.
Суд зазначає, що оскільки на момент звернення до органу Пенсійного фонду (22.05.2025) у позивачки відсутній необхідний страховий стаж 27 років, то остання не набула права на призначення пенсії за віком у віці 55 роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії у відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є законними, а тому, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У сукупності викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.241-246, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 14035769), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
04 вересня 2025 р.
04.09.25