Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження строку для усунення недоліків встановлених ухвалою про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2025 року Справа №200/5927/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- визнання протиправними дії щодо направлення звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язання виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання повідомити Головне управління Національної поліції в Донецькій області про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви доказів сплати судового збору на належні реквізити та у належному розмірі, позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів ст.ст. 160-161 КАС України та за необхідності обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
28 серпня 2025 року представником позивача до суду надана уточнена позовна заява, у якій позовні вимоги викладено в наступній редакції:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, представником позивача у той же день надано уточнену позовну заяву, у якій позовні вимоги викладено у наступній редакції:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що представником позивача до заяви про усунення недоліків позовної заяви надано докази сплати судового збору у розмірі 726,72 грн.
Залишаючи позовну заяву без руху, ухвалою від 12.08.2025 р. суд дійшов до висновку, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру та похідні вимоги від них.
Враховуючи наведене, позивачем у справі № 200/5927/25 сплачено судовий збір у розмірі 1937,92 грн, тобто, за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Остання редакція позовної заяви містить лише одну позовну вимогу немайнового характеру.
Втім, уточнена позовна заява у первинній редакції містить дві позовні вимоги майнового характеру.
Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог.
Аналогічний правовий висновок відображений у постанові Верховного Суду 15.06.2023 року у справі № 160/13436/22.
Враховуючи викладене, при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі суд зобов'язаний керуватись лише тими позовними вимогами, які викладені в уточненій позовній заяві, яку подано пізніше, тобто:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у цій справі суд надавав оцінку підставам та розміру судового збору у цій справі з урахуванням викладених позивачем у первинній позовній заяві позовних вимог.
Крім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом було чітко роз'яснено позивачу щодо розмежування позовних вимог, викладених у первинній позовній заяві.
Таким чином, подання представником позивача в один день двох уточнених позовних заяв, які суттєво відрізняються за обсягом позовних вимог, сплата судового збору у подвійному розмірі за умови роз'яснення судом його розрахунку та порядку сплати, відсутність клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору, відсутність пояснень позивача або його представника щодо належної, на їх думку, редакції уточненої позовної заяви, викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо врахування уточненої позовної заяви саме у її найбільш пізній редакції.
Суд зазначає, що не в праві на власний розсуд розпоряджатись процесуальними правами позивача, зокрема, в частині формулювання позовних вимог та сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, суд не може визначити з якими саме вимогами позивач звертається до суду: - визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Таким чином позивачу необхідно визначитися з позовними вимогами та надати суду позовну заяви, із чітким визначенням позовних вимог для вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 161 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне надати позивачеві додатковий десятиденний строк з дня отримання даної ухвали суду для надання суду позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів ст.ст. 160-161 КАС України із чітким визначенням позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Продовжити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу додатковий десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів ст.ст. 160-161 КАС України із чітким визначенням позовних вимог.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська