03 вересня 2025 рокуСправа №160/8684/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/8684/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
21 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просить:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 25.07.2022 року у справі № 160/8684/22 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 21.02.2022 року за № 33/24С-6485, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 140 294,58 грн.
Ухвалою від 26 серпня 2025 року суд призначив заяву змінити спосіб і порядок виконання рішення у судовому порядку на 03 вересня 2025 року о 11:00 год.
Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Частиною 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами частини 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі № 160/8684/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, а саме:
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 21.02.2022 року за №33/24/С-6485.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 21.02.2022 року за №33/24/06485, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 року у справі №160/8684/22 набрало законної сили 25.08.2022 року, а тому з цієї дати воно є обов'язковим для відповідача і підлягає виконанню ним на всій території України.
Представник позивача зазначає, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідач рішення суду не виконав в повному обсязі.
Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.12.2019 року по 31.10.2022 року, яка складає 140294,58 грн, проте вона не було виплачена, тому представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
Розглянувши заяву про заміну способу і порядку виконання судового рішення суд зазначає про наступне.
Частина 3 статті 378 КАС України встановлює, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які ґрунтуються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідачем у даній справі є територіальний орган Пенсійного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Немає жодних підстав вважати, що територіальний орган виконавчої влади з питань пенсійного забезпечення не має можливості виконати судове рішення зобов'язального характеру про виплату пенсії.
Більш того, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача згідно із рішення суду та забезпечено виплату пенсії у новому розмірі.
Одночасно з цим суд зазначає, що заявник просить здійснити заміну способу і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 25.07.2022 року у справі № 160/8684/22 із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 21.02.2022 року за № 33/24С-6485, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 140 294,58 грн.
Відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом Законом України "Про виконавче провадження".
За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до приписів ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону).
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону).
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (ч.4 ст.63 Закону).
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.5 ст.63 Закону).
Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Отже, приписами Закону України "Про виконавче провадження" визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Станом на теперішній час, не зважаючи на набрання рішенням суду законної сили, представник заявника отримав відповідний виконавчий лист у справі № 160/8684/22 та, відповідно, не надав жодних доказів звернення до державної виконавчої служби з метою пред'явлення такого виконавчих листів № 160/8684/22 до примусового виконання, а також не надав доказів щодо неможливості його примусового виконання.
Заявник не надав доказів звернення безпосередньо до самого відповідача з метою виконання ним рішення суду і отримання відмови останнього з цього приводу. Твердження заявника про те, що відповідач до сих пір не виконав рішення суду, що, на думку заявника, може свідчити і про ухилення відповідача від виконання рішення суду, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки самим заявником не надано доказів звернення до відповідача з приводу виконання рішення суду і отримання від нього відмови з цього приводу.
Суд не встановив, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 у справі № 160/8684/22.
Зміна способу виконання судового рішення в цій справі із зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві утворену заборгованість, яка не була визначена у судовому рішенні призведе до зміни рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та до вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Суд також враховує, що фактичне у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас, стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості з пенсійних виплат.
При цьому, суд враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості з пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
Інших обставин, що були би легітимними підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення, заявник не навев.
Таким чином, суд вважає, що встановлені у цій справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням викладеного, суд робить висновок про необґрунтованість поданої заяви про зміну способу або порядку виконання рішення суду у цій справі та відсутність підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зміну способу та порядку виконання судового рішення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук