04 вересня 2025 рокуСправа №160/19276/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2025 № 045750031930;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 1788- ХІІ та пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, починаючи з 16.04.2025, зарахувавши до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 07.02.1995 до 31.12.1998 роки на посаді тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після досягнення необхідного віку звернувся 16.04.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2025 № 045750031930 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Отже позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від ГУ ПФУ в Херсонській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що 16.04.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до принципу екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуто Головним управлінням та прийнято рішення №045750031930 від 24.04.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058 у, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 20 років. Вік ОСОБА_1 - 56 років 01 місяць 02 дні. За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж склав 31 рік 02 місяці 27 днів.
До пільгового стажу Позивача не зараховано період роботи за даними трудової книжки серія НОМЕР_1 з 07.02.1995 по 31.12.1998 оскільки ОСОБА_1 не надана уточнююча довідка підприємства або організації для підтвердження спеціального трудового стажу про періоди роботи трактористом-машиністом з зазначенням безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначає, що на підтвердження спеціального стажу у період з 07.02.1995 по 31.12.1998 він надав архівну довідку від 21.03.2025 46 видану Комунальною установою "Трудовий архів" Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області. Головне управління, звертає увагу суду, що вказана архівна довідка не відповідає встановленій формі довідки, яка має відповідати додатку № 5 Порядку №637, а отже її неможливо враховувати при зарахуванні Позивачу пільгового періоду.
За таких обставин, оскаржуване у судовому порядку рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв?язку з відсутністю необхідного спеціального стажу 20 років, є правомірним та таким, що прийнято відповідно до положень чинного законодавства України.
Відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду не надходив; про розгляд справи повідомено через систему Електронний суд.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
16.04.2025 ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 2 статті ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянув вказану заяву та прийняв рішення від 24.04.2025 №045750031930 про відмову у призначенні пенсії.
Зокрема, Відповідач зазначає що пільговий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста складає 17 років 1 місяців 07 днів. Також, при розгляді доданих документів відповідачем встановлено, що заявником не надана уточнююча довідка підприємства або організації для підтвердження спеціального трудового стажу про періоди роботи трактористом-машиністом з зазначенням безпосередньої зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.
Згідно розрахунку страхового стажу, відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача на посаді тракториста з 07.02.1995 до 31.12.1998 роки (3 р. 10 м. 25 д.).
Позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії за віком, а тому змушений звернутися з цим позовом до адміністративного суду, вимоги за яким обґрунтовує наступним чином.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування», право на пенсію на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами - машиністами, і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менш як 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Позивач досяг віку, необхідного для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2статті 114 Закону № 1058.
Згідно з п. п. 1, 2 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракториста інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причетних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз'яснення.
Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
З додатку до цього роз'яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно з пунктом «в» статті 13Закону №1788, та на підставі яких документів видана довідка.
Положенням статті 62 Закону №1788 відповідають п. п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, з послідуючими змінами.
Крім того, пункт 20 вказаного Порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Отже, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста та встановлення безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.
Здійснення записів у трудовій книжці роботодавцем покладено на роботодавця, а не на працівника, отже, відповідальність за можливе невчинення такого запису не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Крім того, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Суд також зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи такого нормативного акту як «Основные положения о порядке выдачи и ведения трудовых книжек колхозников» (мовою оригіналу), затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, які чинні на час розгляду справи (далі - Положення) та підлягають застосуванню на підставіпостанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 №1545, як такі, що не суперечать Конституціїта законом України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).
Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Відповідно до п.3 абз. 2ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2025 № 045750031930, період роботи позивача 07.02.1995 до 31.12.1998 на посаді тракториста до пільгового страхового стажу зарахований не був.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.12.1986 Позивача з 18.09.1994 прийнято на роботу в колгосп ім. Кірова Артемівського району Донецької області на посаду слюсаря механізованої майстерні. 07.02.1995 Позивача переведено на посаду тракториста, де він працював до 31.12.1998року.
Стаж роботи позивача на посаді тракторист сільськогосподарського виробництва підтверджується: архівною довідкою від 21.03.2025 №47 яка видана комунальною установою «Трудовий архів» Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області.
Таким чином, згідно наданої копії трудової книжки позивачки, судом встановлено, що в період з 07.02.1995 року до 31.12.1998 року позивач працював на посаді тракториста, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а вказані відпрацьовані ним дні підтверджують те, що позивач працював трактористом та весь період була безпосередньо зайнята у виробництві сільськогосподарської продукції.
Тобто, документи, які були надані відповідачу із заявою про призначення пільгової пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування періоду роботи позивача з 07.02.1995року до 31.12.1998 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, суд критично ставиться до посилань відповідача, щодо не зарахування архівної довідки оскільки вказана архівна довідка не відповідає встановленій формі довідки, яка має відповідати додатку № 5 Порядку №637, а отже її неможливо враховувати при зарахуванні Позивачу пільгового періоду.
Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність періодів трудової діяльності позивача.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 25 квітня 2019 року по справі № 497/472/17 (провадження № К/9901/45490/18, К/9901/45487/18), в постанові від 04 червня 2019 року по справі № 497/198/17 (провадження № К/9901/43392/18).
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З огляду на приписи розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління ПФУ в Херсонській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснило лише повідомлення позивача про прийняте рішення Головним управління ПФУ в Херсонській області.
Таким чином, саме Головне управління ПФУ в Херсонській області зобов'язано прийняти рішення про призначення пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки зазначеним управлінням не вчинялось будь-яких дій та не приймалось яких-небудь рішень пов'язаних з розглядом заяви позивача від 16.04.2025 р., а отже права позивача Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області не порушені.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2025 № 045750031930 прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин та підлягає скасуванню.
Також слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 період з 07.02.1995 до 31.12.1998 роки на посаді тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - зобов'язати орган Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію позивачу з 16.04.2025 року, оскільки ця вимога заявлена передчасно, оскільки орган Пенсійного фонду України повиненн на підставі даного рішення суду зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах період з 07.02.1995 до 31.12.1998 роки і лише після цього вирішити питання про призначення або відмову у призначенні пенсії позивачу з урахуванням стажу роботи.
За вказаних обставин, суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України виходить за межі заявлених позовних вимог та зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 16.04.2025 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, оскільки це є необхідним для захисту прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають часткому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно вимог ч.3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області(вул. Крицак Валентини,6, м. Херсон, Херсонська обл., 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 24.04.2025 № 045750031930.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 період з 07.02.1995 до 31.12.1998 роки на посаді тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.04.2025 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ( код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 484,34 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін