02 вересня 2025 року Справа 160/24857/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління про зобов'язання вчинити певні дії,
29 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління, з вимогами:
- переглянути її записи в трудовій книзі з пункту 2 по пункт 4, залишити ці роки роботи та пееведення в даній організації такими що відповідають дійсності, так як, ці роки були датовані та реєструвалися іншими наказами;
- зобов'язати Пенсійний фонд Шевченківського району зарахувати дані роки, та призначити їй пенсію за віком.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема: з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з позовом не було дотримано встановлені законом вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить переглянути її записи в трудовій книзі з пункту 2 по пункт 4, залишити ці роки роботи та пееведення в даній організації такими що відповідають дійсності, так як, ці роки були датовані та реєструвалися іншими наказами та зобов'язати Пенсійний фонд Шевченківського району зарахувати дані роки, та призначити їй пенсію за віком.
Проте таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем в позовній заяві визначено відповідачем - Пенсійний фонд України Шевченківського районного управління (ІК в ЄДРПОУ 21910657), при цьому суд зазначає, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказаний код ЄДРПОУ належить УПРАВЛІННЮ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, яке на момент подання цього позову має статус юридичної особи - припинено.
Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська припинено за рішенням засновків, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 1 квітня 2016 року №12241120006030073.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 16 грудня 2015 року №1055 реорганізовані деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України.
Так, Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська реорганізовані шляхом злиття в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську (код ЄДРПОУ 40380972).
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду від 25 грудня 2015 року №27-3), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, та є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №988 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з 25 січня 2017 року перейменоване в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Судом встановлено, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (код ЄДРПОУ 40380972) припинено за рішенням засновника, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 31.01.2018 №12241120003076201.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року №821 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України", зокрема додатком 2 визначено Перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання.
Зокрема, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приєднано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду від 25 грудня 2015 року №27-3), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, та є правонаступником Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.
При цьому суд звертає увагу позивача, що Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №1 (сервісний центр) (місцезнаходження пр-т Богдана Хмельницького, буд. 116А, м. Дніпро, 49033) не є самостійною юридичною особою та не має адміністративної правоздатності, а тому не може бути відповідачем у справі.
Окрім цього суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з частиною 8 статі 44 КАС України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до пункту 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Суд зазначає, що позовна заява подана позивачем через підсистему «Електронний суд», однак в супереч частини 2 статті 161 КАС України доказів надсилання її копії та копій доданих документів відповідачу не додано.
Таким чином позивачу необхідно надати до суду уточнений позов із уточненням суб'єктного складу сторін, в якому також викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню, разом із доказами надсилання його копії та копій доданих документів всім учасників справи.
Окрім цього, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається із позовної заяви, позивач не підтвердив в позовній заяві те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви також необхідно надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України Шевченківського районного управління про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненого позову із уточненням суб'єктного складу сторін, в якому також викласти зміст позовних вимог відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову також має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) у відношені позивача та підлягають оскарженню, разом із доказами надсилання його копії та копій доданих документів всім учасникам справи;
- власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков