03 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 640/2731/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» (далі - ТОВ «Альфа-Метал-Компані», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Київський області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Київській області, що полягали у нарахуванні ТОВ «Альфа-Метал-Компані» пені за податком на додану вартість у сумі 807402,34 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операції) до інтегрованої картки платника;
- зобов'язати Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Київській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення пені з податку на додану вартість в сумі 807402,34 грн з інтегрованої картки платника ТОВ «Альфа-Метал-Компані».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 16.07.2018 по 27.08.2018 ГУ ДФС у Київській області проводилася документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Альфа-Метал-Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
За результатами перевірки складено акт №758/10-36-14-14/34202711 від 03.09.2018, яким встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підставі вказаного акту, згідно із податковим повідомленням - рішенням від 06.11.2018 №0033211414 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1494416,00 грн та нараховано 747208,00 грн штрафних санкцій.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №640/3516/19 адміністративний позов ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033211414 від 06.11.2018 задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 12.11.2019 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 скасовано та ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Альфа-Метал-Компані» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2018 №0033211414 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу ТОВ «Альфа-Метал-Компані» залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 - без змін.
Позивач вказує, що постанова суду касаційної інстанції набрала законної сили з дати проголошення, а відтак сума грошового зобов'язання згідно із податковим повідомленням - рішенням №0033211414 набула статусу узгодженої тільки із вказаної дати, а несплата такого грошового зобов'язання стала підставою нарахування пені після спливу встановленого законом строку для оплати - 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Втім, в листопаді 2020 року з відомостей особистого кабінету платника податків позивачем виявлено нарахування пені з податку на додану вартість в сумі 809171,07 грн.
На запит адвоката, здійснений в інтересах позивача, відповідач листом №39171/Адв/10-36-07-18 від 24.11.2020 повідомив, що нарахування пені проводилося в інтегрованій картці платника в автоматизованому порядку із застосуванням програмного забезпечення ІТС «Податковий блок», а в якості підстави нарахування вказано виключно пункт 129.1.1 статті 129 ПК України.
Позивач із діями відповідача по нарахуванню пені в сумі 809171,07 грн не погоджується, вважає їх протиправними та в обґрунтування такої позиції вказує, що об'єктом застосування пені фактично повинна бути сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України є сумою узгодженого грошового зобов'язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
На думку позивача, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Таким чином, у даному випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України повинно було початися після пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України.
Виходячи з викладеного, днем узгодження грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0033211414 від 06.11.2018 було 28.10.2020, граничним строком його сплати - 07.11.2020 (субота), який повинен був перенестися на перший робочий день - 09.11.2019 (понеділок), а прострочення розпочатися 10.11.2020 (вівторок), отже сума пені станом на 13.11.2020 повинна бути розрахована наступним чином: (2241624 грн х 4 : 100% х 6 х 1,2) /365, що дорівнює 1768,73 грн., де 2241624 грн. - сума грошового зобов'язання та штрафних санкцій; 4 - кількість днів прострочення зобов'язання станом на 13.11.2020; 6 - облікова ставка НБУ на 13.11.2020 згідно рішення від 22.10.2020 №658-рш; 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних від облікової ставки НБУ 366 - кількість днів у 2020 році.
Відтак, сума пені розрахована відповідачем невірно та повинна бути відкоригована шляхом виключення шляхом внесення відповідного запису (даних, операції) до інтегрованої картки платника, та зобов'язання вчинити дії щодо виключення з інтегрованої картки платника суми 807402,34 грн.
З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (а.с.30-31).
У відзиві на позов, поданому до суду (а.с.36-39, 45-48) представник відповідача позовних вимог не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що період з 16.07 2018 по 27.08.2018 ГУ ДФС у Київській області проводила документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Альфа-Метал-Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
За результатами перевірки складено акт №758/10-36-14-14/34202711 від 03.09.2018, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 06.11.2018 №0033211414.
Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомлення - рішення, подав до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про визнання його протиправними та скасування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №640/3516/19 адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області задоволено та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Альфа-Метал-Компані» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу ТОВ «Альфа-Метал-Компані» залишено задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду - без змін.
Представник відповідача вказує, що кваліфікуючим моментом для початку нарахування пені встановлено перший робочий день, що є наступним за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного ПК України (у тому числі за період адміністративною та/або судового оскарження).
Своєю чергою, граничним строком сплати податкового зобов'язання, що повинен застосовуватися для початку нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного ПК України по відповідній податковій декларації, по якій виявлено заниження (тобто з урахуванням дати, коли таке податкове зобов'язання повинно було бути сплачене за відповідний податковий період та за весь період такого заниження) (роз'яснення ДФС України в ІПК від 30.11.2018 №5038/6/99-99-14-03-03-15/IПК).
У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (пункт 129.2 статті
129 ПК України)
Враховуючи зазначене, під час судового оскарження пеня нараховувалась автоматично за особовим рахунком. Після надходження судового рішення та опрацювання його в ІТС «Податковий блок» відповідне податкове повідомлення-рішення було поновлено та автоматично нараховано пеню в особовий рахунок за весь період судового оскарження.
З наведених підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначив про безпідставність посилання відповідача на позицію, викладену в податковій консультації ДФС. Повторно наголосив, що оскільки податкове зобов'язання було узгоджено 28.10.2020, а граничний строк для сплати узгодженого зобов'язання визначений як 09.11.2020 (з урахуванням 10 днів на сплату згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України), відтак прострочення почалося з 10.11.2020, а не з 2018 року, як помилково вважає ГУ ДПС у Київській області. При цьому зауважив, що за будь-яких обставин, коли інформаційна система відображає помилкові та недостовірні відомості, саме в повноваженнях та можливостях відповідача виправити помилки, що виникли (а.с.53-55, 63-65).
Станом на 15.12.2022 день набрання чинності Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) адміністративну справу №640/2731/21 Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 16.07.2024 №3863-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ) адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 адміністративну справу №640/2731/21 прийнято до провадження та вирішено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.70).
У додаткових поясненнях від 05.03.2025 представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог з тих же підстав, що були наведені у відзиві на позовну заяву (а.с.73-76).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 22.04.2025 замінено у даній справі відповідача - Державну податкову службу України в особі Головного управління Державної податкової служби у Київський області на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (а.с.91-92).
Представник ГУ ДПС у Київській області подала до суду додаткові пояснення від 22.05.2025, в яких зазначила, що початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2017, пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Враховуючи, що за встановленими обставинами та відповідно до наявного матеріалах справи розрахунку пені, така нарахована саме на суму заниження податкового зобов'язання 1 494 416 грн, правомірність збільшення якого підтверджена у судовому порядку справа №640/3516/19, і за весь час його заниження (у тому числі за період судового оскарження), представник відповідача вважає, що дії податкового органу в межах, які оскаржуються позивачем, відповідають правовому регулюванню встановленому підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 та пунктом 129.2 статті 129 ПК України на час виникнення спірних правовідносин (а.с.95-99).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Альфа-Метал-Компані» податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.03.2018.
За результатами перевірки був складений акт №758/10-36-14-14/34202711 від 03.09.2018, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1494416,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року в сумі 865642,00 грн, за січень 2017 року в сумі 18703,00 грн, за лютий 2017 року в сумі 248953,00 грн, за березень 2017 року в сумі 361118,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №30033211414 від 06.11.2018, згідно із яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2241624,00 грн, з яких 1494416 грн нараховано за податковим зобов'язанням та 747208,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.13).
Рішенням Окружний адміністративний суд міста Києва від 08.07.2019 у справі №640/3516/19 позов ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033211414 від 06.11.2018 задоволено повністю (а.с.14-17).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2019 скасовано та винесено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Альфа-Метал-Компані» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено (а.с.18-20).
Постановою Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу ТОВ «Альфа-Метал-Компані» залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 - без змін (а.с.21-25).
У відповідь на адвокатський запит від 16.11.2020 №48 щодо підстав внесення до інтегрованої картки ТОВ «Альфа-Метал-Компані» пені з посиланням на податкове повідомлення - рішення №0033211414 (а.с.26), ГУ ДПС у Київській області листом №39171/Адв/10-36-07-18 від 24.11.2020 повідомило, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Податковий блок» була опрацьована постанова Верховного Суду України від 20.10.2020 у справі №640/3516/19 (а.с.26).
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування пені у сумі 807402,34 грн протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами підпунктів 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Як установлено пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Спір у даній справі виник щодо правомірність нарахування пені за весь період заниження податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом за результатами податкової перевірки згідно з податковим повідомленням-рішенням, яке було узгодженого в судовому порядку.
При вирішенні спірних правовідносин суд зазначає, що порядок нарахування пені встановлено статтею 129 ПК України і зміна правового врегулювання даного питання відбувалось наступним чином.
Так, пунктом 129.1 статті 129 ПК України (у редакції чинній до 01.01.2017) було передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 року, який набрав чинності з 01.01.2017, пункту 129.1 викладений в такій редакції:
« 129.1. Нарахування пені розпочинається:
129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження;
129.1.2 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3 при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання».
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20 відступила від попередніх висновків про застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у подібних правовідносинах у частині того, що статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов'язань на суму такого заниження та за весь період заниження, так як положення цієї статті Кодексу визначають підставу нарахування пені - порушення строків погашення податкового боргу. Об'єктом нарахування пені є грошове зобов'язання, визначене контролюючим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Тому сплата узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлений Кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, що доводить відсутність складу податкового правопорушення.
У вказаній постанові Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходила з того, що граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2017, дають підстави для висновку, що законодавець пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати саме податкового зобов'язання, визначеного ПК України. А строк сплати податкового зобов'язання, на відміну від грошового зобов'язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов'язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.
При цьому, формуючи таку правову позицію, судова палата вказала, що інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом норм ПК України узгодження грошових зобов'язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження. На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту 129.2 статті 129 ПК України, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов'язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов'язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов'язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов'язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б.
Відтак зазначила, що застосування підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України як такого, що пов'язує момент початку нарахування пені із закінченням десятиденного строку для сплати грошових зобов'язань з моменту їх узгодження та/або отримання податкового повідомлення-рішення суперечить дійсному змісту статті 129 ПК України. Інше формулювання редакції статті 129 ПК України з 01 січня 2017 року не змінило правового регулювання моменту початку нарахування пені, а лише усунуло суперечності у її деяких положеннях. На користь викладеного свідчать і подальші зміни, внесені Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» до статті 129 ПК України, якими вчергове уточнено норму права, формулювання якої з 01 січня 2017 року викликало її помилкове застосування у подібних правовідносинах, в тому числі і Верховним Судом.
Підсумовуючи, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформулювала правовий висновок, відповідно до якого початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов'язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 813/2689/17, від 14.12.2023 у справі №822/3423/17.
Як встановлено судом, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача, ГУ ДФС у Київській області складено акт №758/10-36-14-14/34202711 від 03.09.2018, яким встановлено заниження позивачем зобов'язань зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1494416,00 грн.
На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення №30033211414 від 06.11.2018, яке було скасовано в судовому порядку (справа №640/3516/19), що в кінцевому підсумку, слугувало підставою нарахування на суму податкового зобов'язання визначеного таким податковим повідомленням-рішенням у ІКП позивача пені у сумі 809171,07 грн.
Так, згідно із розрахунком пені, позивачу нараховано пеню на наступні суми заниження податкового зобов'язання: 865642 грн за період з 31.01.2017 по 10.11.2020 (1250 дні) в сумі 489275, 09 грн; 18703 грн за період з 03.03.2017 по 10.11.2020 (1219 днів) в сумі 10304,38 грн; 248953 грн за період з 31.03.2017 по 10.11.2020 (1191 днів) в сумі 133951,72 грн; 361118 грн за період з 01.05.2017 по 10.11.2020 (1160 днів в сумі 175639,88 грн (а.с.104).
З урахуванням зазначеного, суд констатує, що нарахування пені в загальній сумі 809171,07 грн було здійснено за весь період заниження податкового зобов'язання, розпочинаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого за результатами податкової перевірки встановлено заниження.
У свою чергу, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що оскільки днем узгодження грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0033211414 від 06.11.2018 було 28.10.2020, граничним строком його сплати - 07.11.2020 (субота), який повинен був перенестися на перший робочий день - 09.11.2019 (понеділок), а прострочення розпочатися 10.11.2020 року (вівторок), отже сума пені станом на 13.11.2020 повинна бути розрахована наступним чином: (2241624 грн х 4 : 100% х 6 х 1,2) /365, що дорівнює 1768,73 грн.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для нарахування пені в спірній сумі 807402,34 грн, суд проаналізувавши відповідні положення статті 129 ПК України, з урахуванням правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.09.2022 у справі №380/7694/20, доходить висновку, що таке нарахування здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання, а з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Враховуючи наявний в матеріалах справи розрахунку пені, відповідно до якого така пеня нарахована саме на суму заниженого податкового зобов'язання, правомірність збільшення якого підтверджена рішенням суду у справі №640/3516/19, яке набрало законної сили, суд вважає, що дії відповідача, в межах, які оскаржуються позивачем, відповідають правовому регулюванню, встановленому підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 та пунктом 129.2 статті 129 ПК України на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування ТОВ «Альфа-Метал-Компані» пені за податком на додану вартість у сумі 807402,34 грн є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні основної позовної вимоги про визнання протиправними дії, то у задоволенні похідної позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення пені з податку на додану вартість в сумі 807402,34 грн з інтегрованої картки платника ТОВ «Альфа-Метал-Компані» також слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Метал-Компані» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.М. Димарчук