м. Вінниця
04 вересня 2025 р. Справа № 120/1577/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення щодо відмови у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413. Зокрема, зауважує, що необхідність отримання довідки зумовлена потребою її подання для отримання статусу особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, а не отримання статусу учасника бойових дій.
Відповідач скористався своїм право на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Серед іншого, вказує, що довідка видається на підставі наявного переліку документів, який підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ України.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказує на безпідставність доводів відповідача та на фактичну необхідність отримання вказаної довідки задля отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено такі обставини.
Позивач проходив військову службу по мобілізації на посаді старшого солдата 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
11.10.2022 року близько 10 год. 55 хв. отримав вибухову травму внаслідок ракетного удару російськими військами по об'єкту державного значення №100 (Електростанції 750 квт.) у АДРЕСА_1 .
Комісією, призначеною наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2023 року № 755, проведено розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення). за результатами розслідування якого складено акт Ф.Н-1 № 72/22 від 07.11.2023 року, яким встановлено причини нещасного випадку. У висновках комісією зазначено, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
14.09.2023 року на підставі медичного огляду Медичної військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області" визначено, що наслідками вибухової травми стали: ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя з посттравматичною нейропатією ліктьового, променевого нервів з вираженими стійкими руховими, чутливими, трофічними розладами, розгинальною контрактурою правого ліктьового суглобу зі значним порушення функції правої верхньої кінцівки, акубатотравми у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD 1,5m/AS 4,5. Свідоцтвом про хворобу № 850/Д виданого позивачеві, визнано його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Довідкою серії 12 ААГ № 681541 від 14.09.2023 року до акту огляду медико-соціальною експертною комісією позивачеві встановлено другу групу інвалідності строком до 01.12.2024 року.
Надалі за результатами повторного огляду позивача довідкою акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 182208 від 05.12.2024 року позивачеві встановлено другу групу інвалідності строком до 01.12.2026 року.
08.01.2024 року позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 , у якій просив видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Листом від 10.01.2024 року військова частина повідомила про відсутність підстав для видачі довідки позивачу за період з 2022 по 2023 роки, у зв'язку з тим, що Вінницька область не входила до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказану відмову позивачем було оскаржено до суду.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі № 120/4135/24 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте у формі листа від 10.01.2024 року № 50/08/22-Я-61, щодо відмови у наданні довідки ОСОБА_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.01.2024 про видачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 2022 по 2023 роки за формою згідно додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413, з урахуванням встановлених обставин, наведених у цьому рішенні суду, а також висновків, наданих судом.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та листом від 06.01.2025 року № 50/08/12-41 відмовлено у видачі довідки з аналогічних підстав.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначений Законом України від 22.10.1993 року "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 3551-XII, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Пунктом 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни також належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Суд констатує, що вказана норма законодавства пов'язує можливість отримання військовослужбовцем статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з наявність травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час: 1) безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, 2) безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, 3) безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 3551-XII, порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті, постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015 року, затверджено Порядок надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (далі - Порядок № 685).
Відповідно до положень п. 4 Порядку № 685 (у редакції чинній на момент повторного розгляду заяви), підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є для заявників з числа осіб, зазначених у п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій) та п. 12 ч. 2 ст. 7 Закону:
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності чи виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, у якій міститься інформація про групу та причину інвалідності, за формою, затвердженою МОЗ;
документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 73, ст. 2068; 2017 р., № 86, ст. 2614; 2018 р., № 42, ст. 1484; 2022 р., № 85, ст. 5274; 2023 р., № 82, ст. 4703).
Відтак, з огляду на вказаний перелік документів, документальною підставою для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни для заявників з числа осіб, зазначених у п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII фактично є документ, що підтверджує, зокрема участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Тобто вказана довідка видається на підставі переліку документів, що підтверджує безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Суд зауважує, що Порядок № 413 не врегульовує питання визначення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, водночас передбачена Додатком 6 Порядку довідка є підставою для надання особі як статусу учасника бойових дій, так і особи з інвалідністю внаслідок війни.
Зі змісту Додатку 6 до Порядку № 413 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 року № 887 слідує, що у довідці має бути зазначена підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зауважує, що вказаний перелік документів не є виключним.
Матеріалами справи підтверджено, що актом № 72/22 (форми Н-1) про нещасний випадок, підтверджено, що солдат ОСОБА_1 11.10.2022 року під час виконання обов'язків з охорони та оборони об'єкта державного значення у с. Гуменне Вінницького району Вінницької області, близько 10 год 55 хв., отримав вибухову травму.
Заходами спрямованими на усунення причин нещасного випадку, визначено взяти на облік нещасний випадок як такий, що стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Згідно свідоцтва про хворобу № 850/Д від 14.09.2023 медична (військово лікарська) комісія ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області" наслідки вибухової травми (11.10.2022): 3ЧМІ, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя з посттравматичною нейропатією ліктьового, променевого нервів з вираженими стійкими руховими, чутливими, трофічними розладами, розгинальною контрактурою правого ліктьового суглобу зі значним порушенням функції правої верхньої кінцівки; акубаротравми сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD 1,5м/AS 4,5. - Травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (Акт Ф.Н-1 від 07.11.2022 №72/22).
01.12.2024 року довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ за № 681541, позивачеві встановлено 2 групу інвалідністю із зазначенням причини інвалідності: травма, поранення Так, пов'язана із захистом Батьківщини.
Надалі за результатами повторного огляду позивача довідкою акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 182208 від 05.12.2024 року позивачеві встановлено другу групу інвалідності строком до 01.12.2026 року із зазначенням причини інвалідності: травма, поранення Так, пов'язана із захистом Батьківщини.
Суд зауважує, що відповідно до п.п "а" п. 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.
Вказана постанова МСЕК є чинною, обставини встановленій у ній сторонами не заперечуються.
Тобто матеріалами справи підтверджено отримання позивачем травми (поранення) внаслідок захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Суд зауважує, що факт безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у аналізованих судом нормативно-правових актах не пов'язаний із тим, що такий може здійснюватися лише на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територіях.
Більше того, визначення поняття заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відсутнє у законодавстві України.
Натомість, відповідачем помилково ототожнено здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із заходами національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перелік яких роз'яснено окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 та пов'язано із зоною бойових дій.
Відтак, відповідачем безпідставно відмовлено у наданні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбаченої додатком 6 Порядку № 413.
Окремо суд зауважує на безпідставність доводів відповідача в частині наявності у позивача статусу особи з інвалідності. Так, суд зауважує, що відповідне посвідчення позивачеві було видано з інших підстав Закону № 3551-XII. Більше того, таке було дійсне до 01.12.2024 року.
Відтак, відмова відповідача у наданні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відображена у листа від 06.01.2025 року № 50/08/12-41, є протиправною.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача необхідно керуватись принципом верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року (скарга № 10465/83) за наявністю правової можливості, якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Підсумовуючи вищенаведене, суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Окрім того судом враховано, що позивач уже звертався до суду за захистом свого права на отримання довідки, однак відповідачем відмовлено у наданні такої із аналогічних підстав.
Відтак, виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначений судом спосіб.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, викладену у листі від 06.01.2025 року № 50/08/12-41.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року за № 413.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович