Справа № 455/1481/25
Провадження № 3/455/994/2025
Іменем України
04 вересня 2025 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Івасенко С.М., розглянувши матеріали справ, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),
ОСОБА_1 22.07.2025 о 12 годині 30 хвилин, у м. Старий Самбір, по вул.. Дрогобицька, Самбірського району Львівської області керував автомобілем марки «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер. Результат огляду 1,22 проміле. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, а саме засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор АТ «Укрпошта» 0610275723420), яке повернулося у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Направлення повістки рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки її отримання адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18). У справі "Гарячий проти України" (заява № 43925/18) ЄСПЛ вказав, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, стаття 6 не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за ненадіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому апеляційним судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Інших засобів зв'язку із ОСОБА_1 не має.
Таким чином, суддя вважає, що для забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вжито всі можливі засоби, однак в судове засідання, призначене на 04.09.2025, ОСОБА_1 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Також матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про наявність складеного на нього протоколу про адміністративне правопорушення, примірник якого він отримав, про що підписався в протоколі та про розгляд його справи у Старосамбірському районному суді Львівської області.
Винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненому правопорушенні, підтверджується такими доказами по справі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 399262 від 22.07.2025, рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Комарницького М. від 23.07.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (за допомогою Alcotest 6820 Drager, результат огляду - 1,22 проміле), тестуванням на алкоголь за допомогою алкотестера «Drager 6820» (тест №694, результат тесту 1,22 проміле), довідкою заступника начальника ВП №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Сигерича Р, копією постанови судді Дрогобицького міськрайонного суду у Львівській області №442/2536/25 від 24.04.2025, копією постанови судді Миколаївського районного судуд Львівської області від 27.02.2025, відеозаписом з місця події.
Аналізуючи докази, що безпосередньо дослідженні та здобуті в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, оцінюючи їх в сукупності, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння собою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння;
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 34 КУпАП, не встановила.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 КУпАП, не встановила.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, беручи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.36 КУпАП України, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді арешту з позбавленням права керування транспортними засобами в межах безальтернативної санкції ч.3 ст.130 КУпАП без конфіскації транспортного засобу оскільки такий йому не належить, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч. 2 ст. 317-1 КУпАП).
Відповідно до постанови судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2025, яка набрала законної сили 05.05.2025 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, не відбута частина зазначеного стягнення станом на 04.09.2025, тобто на день винесення цієї постанови становить 9 років 8 місяці 0 днів, які і підлягають приєднанню до обраного ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, за правилами ст. 30 КУпАП.
З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді арешту з позбавленням права керування транспортними засобами із застосуванням положень ч. 3 ст. 30 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.23, 33, 40-1, ч.3 ст.130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 ( п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, обраного ОСОБА_1 цією постановою, приєднати не відбуту частину стягнення за постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2025 в частині позбавлення права керування транспортними засобами на десять років та призначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 ( п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 років 8 місяцв без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106, ЄДРПОУ отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя С.М. Івасенко