Справа № 464/4117/25
пр.№ 2/464/1926/25
02.09.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мички Б.Р.,
секретаря судового засідання Севери Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить стягувати на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 червня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 11 травня 2023 року перебуває з відповідачем у шлюбі, у якому в них народилось 2 дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що відповідач не бере участі у їх вихованні та їх матеріальному забезпеченні. На даний час діти перебувають повністю на її утриманні, однак самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, не має можливості, відтак, зважаючи на те, що відповідач є здоровим, працездатним, отримує дохід, інших осіб на утриманні не має, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей у частці від його доходу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Мичка Б.Р.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте на адресу суду надійшла заява, у якій вона просить проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій вказав, що позов визнає.
У зв'язку з неявкою сторін та з врахуванням поданих заяв, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.05.2023 року між сторонами зареєстровано шлюб.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.05.2023 року у сторін є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.08.2020 року у сторін є дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти зареєстровані та проживають з позивачем.
Положеннями ст.ст. 141, 180 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зіст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Так, при визначенні розміру аліментів, суд враховує вимоги ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, а саме вік дітей на яких позивач просить стягувати аліменти з відповідача, потреби на їх утримання, стан її здоров'я та матеріальне становище, а також те, що відповідач є особою здоровою, працездатною, оскільки доказів, які б свідчили про те, що останній за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків із утримання дітей суду не надано, відсутність у останнього інших осіб на утриманні та те, що обов'язок утримувати дитину в рівній мірі покладається на обох батьків, визнання позову відповідачем, відтак приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову відповідно до положень ч.1 ст.191 СК України, а саме з 13 червня 2025 року, та до досягнення дітьми повноліття.
Крім цього, згідно з ч. 1ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ч. 1 п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У звязку із вищевикладеним, та зважаючи на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, слід стягнути з відповідача в її користь 605, 60 грн. судового збору, іншу суму судового збору віднести за рахунок держави.
На підставі ст. ст.141, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст.12, 13,89, 141, 263-265,273, 354,355,430 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 червня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Іншу частину судового збору в сумі 605, 60 грн слід віднести за рахунок держави.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяцьдопустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили в порядкуст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання без реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 02 вересня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Головуючий Мичка Б.Р.