Справа № 450/2004/25 Провадження № 2/450/1608/25
"09" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 103583695 від 14.06.2021 року у розмірі 24745,00 грн.,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): 14.06.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН», відповідачем було подано Заявку на отримання кредиту № 103583695. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 103583695 від 14.06.2021, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 103583695 від 14.06.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10100,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України. 30.09.2021 згідно умов договору відступлення прав вимоги №09Т, ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за кредитним договором № 103583695 від 14.06.2021 на користь ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обгрунтованою та документально підтвердженою та становить 24745,00 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 10100,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13635 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1010,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0,00 грн. Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі № 103583695 від 14.06.2021 року, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору № 103583695 від 14.06.2021 року. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором № 103583695 від 14.06.2021 року. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задоволити, а судові витрати, які складаються з 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача.
Позиція відповідача: Відповідач повідомлялася про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
05.06.2025 ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14.06.2021 між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103583695, згідно з п. 1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк 23 днів з 14.06.2021 року, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10100,00 грн., а позичальник - повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін до 07.07.2021 та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 2323,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставку за користування кредитом - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
На укладення цього договору в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 подав анкету-заяву на отримання кредиту № 103583695
У такій анкеті-заяві визначено суму кредиту, строк дії та дату повернення кредиту, комісію та відсотки за користування кредитом тощо, які є однаковими з умовами, передбаченими договором споживчого кредиту.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді та підписано такий електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 103583695 від 14.06.2021 року узгоджується із ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 103583695, що підтверджується платіжним дорученням № 28738925 від 14.06.2021.
30.09.2021 між ТзОВ «Мілоан» (кредитор) та ТзОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №09Т, у відповідності до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові зуха плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).
З витягу з реєстру боржників до договору факторингу №09Т від 30.09.2021, ТзОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 103583695 від 14.06.2021 у розмірі 24745,00 грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 10100,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 13635 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1010,00 грн.; заборгованість за пенею становить 0,00 грн.
Таким чином позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до відповідача.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а саме, не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв'язку із чим утворилася заборгованість перед позивачем як новим кредитором.
Разом з тим, за договором про споживчий кредит № 103583695 від 14.06.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 1010 грн заборгованості за комісією.
Згідно п.1.5.1. вказаного договору, комісія за надання кредиту - 1010 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Разом з тим, відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на дату укладення договору в цій справі) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 12.09.2023 у цивільній справі №204/224/21 констатуючи відсутність виключної правової проблеми з приводу встановлених банками різного роду комісій у кредитних договорах, які є нікчемними, наголосила на тому, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає, передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі (а) за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи (б) за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи (в) за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Для кваліфікації умови кредитного договору як оспорюваної чи нікчемної має значення не назва комісії, а її зміст, тобто перелік дій банку, за які він цю комісію передбачив. Вказане однаково стосується й установленої у кредитному договорі комісії за обслуговування кредиту, до якої, ймовірно включена плата за РКО.
Встановивши в договорі про споживчий кредит №103583695 від 14.06.2021 р. умову про сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1010 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, банк не повідомив, які конкретно послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи, вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні вказаного кредитного договору, то положення договору щодо обов'язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим вимога про стягнення з ОСОБА_1 1010 грн. заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості, яка складається з тіла кредиту у розмірі 10 100,00 грн. та нарахованих відсотків у розмірі 13635 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі грн.
В той же час суд не вбачає підстав для покладення на відповідача 6000 грн. понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки зі змісту поданих на підтвердження вказаних обставин документів вбачається, що Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, додаткова угода № 103583695 до договору № 42649746 від 01.01.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.03.2025 та акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 28.03.2025 підписані позивачем та адвокатом Білецьким Б.М. в той час як скерована до суду позовна заява підписана не останньою, а директором ТзОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е., який представляє інтереси позивача, а не адвокатом Білецьким Б.М. тому надання останньою правничої професійної допомоги позивачу у цій справі є не доведеним належними доказами, що позбавляє суд можливості стягнути такі витрати з відповідача.
Керуючись ст. ст.2,10, 12, 141,247, 258, 259,263-265, 274-279,280-282 ЦПК України,
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,- задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990 заборгованість за кредитним договором № 103583695 від 14.06.2021 р. у розмірі 23 735,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990 судовий збір у розмірі 2323,23 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 44559822, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
СуддяЄ. О. Данилів