Справа № 450/2212/25 Провадження № 2/450/1671/25
"07" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Данилів Є.О.
при секретарі Хохолик О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитним договором,
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-9719779 від 13.04.2024 у розмірі 28434,50 грн., яка складається з 5 463,50 грн. заборгованості по кредиту, 22 971 грн. заборгованості за відсотками. Також представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9719779 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою Інтернету, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно, без примусу чи тиску відповідач заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Відразу після вчинених дій відповідача 03.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9719779 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 . Не зважаючи на те, що первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, всупереч умов договору № 00-9719779 від 13.04.2024 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 434,50 грн., яка складається з наступного: 5 463,50 грн. - заборгованість по кредиту; 22 971,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом. 25.11.2024 ТОВ «Макс кредит» та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9719779 від 13.04.2024. Таким чином у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 00-9719779 від 13.04.2024 у загальному розмірі 28 434,50 грн. Після отримання права вимоги за кредитним договором № 00-719779 від 13.04.2024 позивачем не здійснювалися нарахування за кредитним договором.
Позиція відповідача: Відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
30.05.2025 року ухвала про відкриття провадження у справі.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Судом встановлено, що 13.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 00-9719779 на суму 5000,00 грн. терміном на 360 днів до 08.04.2025.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора - 58258.
Датою надання/видачі кредиту є дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 5000,00 грн. на карту позичальника № НОМЕР_1 , емітовану банком України.
Пунктом 4.3.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Як вбачається з повідомлення АТ «Універсал Банк» від 02.07.2025, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , з наданої виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 13.04.2024 на банківську картку № НОМЕР_3 було успішно зараховано кошти в сумі 5000,00 грн.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання по виконанню умов договору виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти.
25.11.2024 ТОВ «Макс кредит» та позивач ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до боржників, зокрема і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9719779 від 13.04.2024.
Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 25112024-МК/ЕЙС від 25.11.2024 від ТОВ «Макс кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача ТОВ «ФК «Ейс» на загальну суму 28434,50 грн., яка складається з 5 463,50 грн. заборгованості по кредиту, 22 971 грн. заборгованості за відсотками. Також сторонами договору факторингу складено акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 25112024-МК/ЕЙС від 25.11.2024.
Відповідно до Виписки з особового рахунка та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-9719779 вбачається, що станом на 15.05.2025 заборгованість складає 28434,50 грн., яка складається з: 5 463,50 грн. - заборгованість по кредиту та 22 971,00 грн. - заборгованість по відсотках. Також зазначений розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості.
З кредитного договору № 00-9719779 від 13.04.2024 вбачається, що кредитний договір укладено в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, а фактор має право вимоги за таким договором, суд приходить до висновку, що позивач має право вимагати повернення всієї суми боргу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, який укладено між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду до нього № 32 від 07.04.2025, акт прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012, ордер, відповідно до яких адвокатським бюро надано позивачу професійну правничу допомогу на суму 7000,00 гривень.
Враховуючи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якого витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України), зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача ТОВ «ФК «Ейс» на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 2422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 512-514, 517, 526, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за кредитним договором № 00-9719779 від 13.04.2024 у розмірі 28 434,50 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять чотири грн. 50 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс», код ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
СуддяЄ. О. Данилів