Справа № 438/1205/25
Провадження № 2-а/438/28/2025
іменем України
04 вересня 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області
у складі судді Дудар О.В.,
за участю секретаря Валькович Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
До Бориславського міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови від 1 серпня 2025 року серії ЕНА №5371904 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 1 серпня 2025 року нею, отримана постанова серії ЕНА № 5371904, винесена інспектором поліції Дрозд О.І. про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення пункту 16 ПДР, а саме - «не надання переваги в русі транспортному засобу, що рухався головною дорогою». Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Вказує, що дійсно виїжджала з прилеглої території на головну дорогу. Перед початком руху вона впевнилася в безпечності маневру. Зліва вона побачила транспортний засіб (патрульне авто), що рухався по головні дорозі, однак відстань між ними була значною, ї її дії не створювали перешкод чи загрози безпеці дорожнього руху. Порушення, передбачене пунктом 16 ПДР, полягає у ненаданні переваги, яке створює перешкоду або небезпеку. Стверджує, що у її випадку не було ані створення аварійної ситуації, ані необхідності для патрульного авто знижувати швидкість, зупинятися чи змінювати траєкторію. Тобто, об'єктивно вона не порушила вимоги пункту 16 ПДР. Інспектор не залучив свідків, не зафіксував подію технічними засобами (відео, фото), не надав доказів створення нею перешкод в русі іншому ТЗ. В постанові відсутні конкретні дані про швидкість наближення ТЗ, дистанцію, реакцію водія іншого авто, а також не враховано її пояснення на місці. Коли працівник підійшов до неї, він не представився, не повідомив про причину зупинки та не надав жодних документів, що підтверджують його повноваження. Це є порушення частини 3 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», яка зобов'язує поліцейського при зверненні до особи назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на вимогу службове посвідчення. Вважає, що у постанові відсутні достатні та належні докази на підтвердження її вини, що є підставою для ї скасування відповідно до статті 280 КУпАП.
Ухвалою судді від 11 серпня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
15 серпня 2025 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача Головного управління національної поліції України у Львівській області та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, відповідач правом на подачу відзиву не скористались.
Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету.
Від позивача 26 серпня 2025 року надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
У зв'язку із неявкою всіх учасників справи, враховуючи положення частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 1 серпня 2025 року інспектором відділення поліції № 1 Дрогобицького районного відділу поліції у Львівській області лейтенантом поліції Дроздом О.І. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5371904 за частиною 2 статті 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, згідно з якою 1 серпня 2025 року 23:45:09 у місті Бориславі по вулиці Шевченка, водій, керуючи транспортним засобом, виїжджаючи з прилеглої території, не надав переваги в русі транспортного засобу, який рухався по головній, чим порушив пункт 16 ПДР.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом тощо
Пунктом 16 ПДР встановлені правила проїзду перехресть. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно із частиною 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Зі змісту статті 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Абзацом 1 частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У матеріалах справи єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є лише сама оскаржувана постанова 1 серпня 2025 року.
Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
При цьому, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, належних доказів суду відповідачем не надано.
Оскільки відповідач не довів правомірності постанови від 1 серпня 2025 року серії ЕНА № 5371904 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене з Головного управління Національної поліції у Львівській області слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань, витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 5, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями, 258, 278, 279, 280, 293 КУпАП суд, -
ухвалив:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови від 1 серпня 2025 року серії ЕНА №5371904 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5371904 від 1 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 122 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79007, місто Львів, площа Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833.
Суддя Олена ДУДАР