ЄУН: 336/6881/23
Провадження №: 1-кп/336/366/2025
04 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, який має загальну середню освіту, не одруженого, який має на утриманні малолітню доньку 2021 р.н., офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у нижченаведеному.
Так, 13 червня 2023 року, приблизно о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу будинку 165, (ГТС Енергія, вул. Авраменка 5а), по перехресті вулиць Авраменко і Чарівна у місті Запоріжжя, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, у ході сварки наніс не менш ніж 4-х ударів кулаками обох рук в область обличчя ОСОБА_7 , чим спричинив ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичного експерта, садна лобової ділянки праворуч, лівої надрбірної ділянки, синець з садном та крововиливом в ділянці верхньої губи, крововилив з садном слизової оболонки нижньої губи, синець в ділянці лівого плеча, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Окрім цього, 05 липня 2023 року, приблизно о 19 годині 55 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на території Громадської організації гаражно-будівельного товариства «Енергія» по вулиці Авраменка в місті Запоріжжя, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході сварки наніс йому один удар кулаком правої руки в обличчя, від чого ОСОБА_8 втримався на ногах та впав на асфальтовану поверхню на спину, тим самим ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 , згідно з висновком судово-медичною експерта, синець на нижній повіці правого ока, садна в області правого ліктьовою суглобу, крововилив на слизовій оболонці нижньої губи в проекції 2-го-4-го зубів справа з переходом на червону кайму нижньої губи справа, садна з ранами в тім'яній ділянці справа, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) серії І-ЖС №581616, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . (Т.1, а.с.95)
Потерпілий ОСОБА_7 заявив клопотання про відмову від обвинувачення за ч.1 ст. 125 КК України у зв'язку із примирення з обвинуваченим, жодних претензій до обвинуваченого він не має.
Сторони не заперечували щодо закриття провадження по справі, у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_7 від приватного обвинувачення.
Окрім того, захисником обвинуваченого заявлено клопотання про закриття кримінального провадження за епізодом від 05.07.2023 року за ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Інші учасники судового засідання не заперечували щодо задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.
Щодо клопотання потерпілого ОСОБА_7 про закриття провадження по справі за епізодом від 13.06.2023 року, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого щодо ряду кримінальних правопорушень, у тому числі і передбачених ч. 1 ст. 125 КК України.
Пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Частина 4 ст. 26 КПК України передбачає, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
У п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що право відмовитися від обвинувачення має потерпілий або його представник у визначених цим кодексом випадках.
Таким чином, законодавець дає потерпілому можливість вибору способу реагування на кримінальне правопорушення. Волевиявлення потерпілого про притягнення винного до кримінальної відповідальності є необхідною рушійною силою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого, а в разі його відмови від обвинувачення згідно із ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає безумовному закриттю (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних із домашнім насильством). Таким чином, законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмову потерпілого від такого обвинувачення.
Якщо потерпілий беззастережно відмовився від обвинувачення (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов'язаних з домашнім насильством), то така позиція зумовлює припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 року у справі № 712/1710/19 зазначив, що під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати ні сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі.
Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі відповідної ухвали суду, що виключає одночасне прийняття ним рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за нереабілітуючою підставою.
Таким чином, суд приходить до висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за епізодом від 13.06.2023, у зв'язку із відмовою потерпілого ОСОБА_7 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Щодо клопотання захисника про закриття кримінального провадження за епізодом від 05.07.2023 року, суд зазначає наступне.
Статтею 49 КК України визначено строки давності, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави та умови такого звільнення.
Згідно обвинувального акту, події відбулись 05.07.2023 року.
Таким чином, станом на дату звернення захисника до суду з заявою про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України (04.09.2025) минуло більше 2 років.
Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі..
Виходячи з положень п.1 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності.
Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ч.2, ч. 3 ст. 49 КК України, для зупинення або переривання строків давності, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також згоду обвинуваченого ОСОБА_5 на звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, суд зазначає про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1 ч.1 ст.284, 477 КПК України, суд,
Клопотання потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за епізодом від 13.06.2023 року (№ 12023087080000256, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2023 року), закрити у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за епізодом від 05.07.2023 року, від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У зв'язку із звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності закрити стосовно нього кримінальне провадження № 12023087080000311, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1