Справа № 337/4125/25
Номер провадження 2/337/2277/2025
04 вересня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.
за участю секретаря - Кабалюка Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 38750239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості
18.06.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» через систему Електронний Суд звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить заборгованість за кредитним договором№ 309442 від 13.09.2018 року у та судові витрати посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань з боку відповідача.
В обґрунтування позову зазначив, що 25.07.2024 р. відповідно протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС». Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства.
13.09.2018 року, між ТОВ «Авентус Україна» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 309442, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» у розмірі 15680,00 грн., яка складається з суми основного боргу - 4000,00 грн; суми боргу за процентами - 2160,00 грн, суми боргу за пенею та штрафами - 9520,00 грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 30.01.2019 року укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Договір про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».
Отже, до позивача перейшло право вимоги до кредитора у розмірі 15680,00 грн., а тому позивач має право на стягнення за період прострочення грошового зобов'язання 1097 днів інфляційних втрат у розмірі 3 428,66 (інфляційне збільшення) та 3% річних у розмірі1 412,49 у відповідності до вимог ст.625 ЦК України.
Ухвалою судді від 13 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачу визначений строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, з заявами про відкладення не звертався.
Відзив на позов у відповідності до ст. 178 п.8 ЦПК України не надано, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.
Представник позивача у позові зазначив про розгляд справи за його відсутності, підтримує позов в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи у відсутності сторін, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення.
У відповідності до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки, представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, 13.09.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту № 309442.
Відповідно до індивідуальної частини договору № 309442 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 4000 грн. строком на 30 зі сплатою відсотків у розмірі 0,30% від суми кредиту.
Також умовами Договору кредитування Р.4 передбачена відповідальність сторін за порушення умов договору, зокрема, згідно з 4.4. У випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству: 4.4.1. пеню в розмірі 3% (три процента) від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 (четвертого) дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 (дев'яносто) днів. 4.4.2. на 4 (четвертий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн.; 4.4.3. на 30 (тридцятий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн.; 4.4.4. на 90 (дев'яностий) день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн.
Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, та штраф що передбачена кредитним договором.
ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 4000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС», укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року - окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги - кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
30.01.2019 року укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», правонаступником якого є позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС (ТОВ «ВІН ФІНАНС»). Договір про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року укладений в електронній формі відповідно до закону України «Про електронну комерцію».
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (правонаступник якого є ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п.2.2 договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року - окрім іншого зазначено: у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги - кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній.
30.01.2019 року укладено додаткову угоду № 11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 30.01.2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 309442 від 13.09.2018 року перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» ( правонаступник якого є ТОВ «ВІН ФІНАНС»).
Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15680,00 грн., а саме : сума основного боргу - 4000,00 грн., сума боргу за процентами - 2160,00 грн., сума боргу за пенею та штрафами - 9520,00 грн.
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь - який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло право належного кредитора до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Заборгованість за кредитним договором виникла на підставі користування відповідачем коштами кредитної лінії, які після вдалого використання відповідач відмовився повертати чим грубо порушив взяті на себе зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач власним електронним підписом підписав умови кредитного договору, який є чинним, в установленому законом порядку оспорений не був, натомість відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором не виконано, у зв'язку з чим наявні заборгованості, що складаються із тіла кредиту та процентів за користування кредитом, розмір яких відповідачем належним чином не спростований, а тому зазначені сим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, неспростована заборгованість відповідача за кредитним договором№ 309442 від 13.09.2018 року становить 15680,00 грн., сума інфляційних втрат становить - 3 428,66 грн., сума 3% річних - 1 412,49 грн.
Таким чином суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростованні, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути загальну суму -20 521,15 грн.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд враховує, що відповідачем не надано доказів на спростування заявлених позовних вимог, не оспорений факт отримання та користування кредитними коштами та розмір заборгованості за тілом кредиту, також суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» перейшли права ТОВ «АВЕНТУС Україна» і він має право вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним договором, відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не надав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги в цій частині не спростував.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ВІН ФІНАНС»» та адвокатом Романенко М.Е. було укладено договір про надання правничої допомоги № 33 від 22 березня 2024 р., у зв'язку з чим ТОВ «ВІН ФІНАНС» було понесено відповідні витрати для звернення до суду. загальна сума понесених витрат за надані послуги адвоката становить 5000 грн.
Відповідно до ч. 8. ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на правничу допомогу обґрунтований, співрозмірний зі складністю справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не спростований, тому витрати підлягають стягненню уз відповідача за суму 5000грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38750239, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8,) заборгованість за кредитним договором № 309442 від 13.09.2018 року у 15 680,00 грн., суми інфляційних втрат - 3 428,66 грн., суми 3% річних - 1 412,49 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а всього 27943 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок три) грн 55 коп.
Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: Л.Г. Салтан