1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7671/25 1-кп/335/821/2025
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060005152 від 20.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060005152 від 20.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що у провадженні СВ ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12014080060005152 від 20.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на підставі того, що 19.11.2014 приблизно о 17 годині 00 хвилин, невстановлені особи, знаходячись за адресою м. Запоріжжя, бул. Центральний між 23 та 27 будинками, шляхом ривку відкрито заволоділи сумкою, в якій знаходилися речі, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинили останній матеріального збитку в сумі 1200 гривень.
В ході досудового розслідування надано ряд доручень у порядку ст. 40 КПК України, виконання яких доручено співробітникам СКП ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, з метою встановлення осіб, які вчинили вищевказане кримінальне правопорушення, встановлення осіб, що були очевидцями даного кримінального правопорушення, допиту їх в якості свідків за відомими їм обставинами та перевірки можливих місць збиту викраденого майна.
Допитані в якості свідків особи, інформацію яка б становила інтерес для кримінального провадження не надали.
Під час відпрацювання доручень співробітниками СКП ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перевірені місця можливого збуту викраденого майна, за результатами якого місцезнаходження майна не встановлено.
Також, під час виконання доручень проведені оперативні- розшукові заходи з метою встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин, що не дали позитивних результатів для ходу кримінального провадження.
Наразі у даному кримінальному провадженні проведено повний обсяг процесуальних дій (слідчих, розшукових) обставин, які б перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії не має.
Підставою звернення з відповідним клопотанням є невстановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
17.10.2019 набрав чинності Закон України від 04.10.2019 № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», яким частину першу статті 284 КПК України доповнено пунктом 3-1, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
В силу п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Обставини вчинення описаного вище кримінального правопорушення, мали місце у листопаді 2014 року, таким чином враховуючи, що вчинене кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину, згідно положень п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження може бути закрите судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч.1 цієї статті.
Прокурор зазначила, що враховуючи те, що у ході досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлена, а також той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше 10 років, і, таким чином, закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, на теперішній час є достатні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, прокурор просить закрити кримінальне провадження, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із невстановленням осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Потерпіла по справі в судове засідання не з'явилася, причин неявки суду не повідомила.
Дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, закривається судом.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів, зокрема витягу з ЄРДР за №12014080060005152, слідує, що 20.11.2014 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 19.11.2014 приблизно о 17 годині 00 хвилин, невстановлені особи, знаходячись за адресою м.Запоріжжя, бул.Центральний між 23 та 27 будинками, шляхом ривку відкрито заволоділи сумкою, в якій знаходилися речі, які належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинили останній матеріального збитку в сумі 1200 гривень.
У відповідності до клопотання прокурором констатовано, що під час досудового розслідування проведенні слідчі та оперативно-розшукові заходи, однак встановити осіб, які вчинили дане кримінальне правопорушення не надалось можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином.
Як слідує з п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
У відповідності до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
В той же час частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а ч. 6 цієї статті також визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Так, суд приймає до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.05.2019 № 639/793/17, відповідно до якого закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства. Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження. При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, що скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук. Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування «місцезнаходження підозрюваного невідоме» може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Відповідно до витягу з ЄРДР, та інших матеріалів, долучених прокурором до клопотання про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12014080060005152 від 20.11.2014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, підозра або обвинувачення у вчиненні даного кримінального правопорушення жодній особі не пред'являлись, розшук підозрюваного або обвинуваченого не оголошувались, що дає суду зробити висновок про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України, відповідно до яких перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що по кримінальному провадженню №12014080060005152, внесеному до ЄРДР 20.11.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та станом на день розгляду клопотання закінчився строк давності, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України, для притягнення до кримінальної відповідальності, що відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 284, 314, 369, 372, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв'язку із не встановленням осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080060005152 від 20.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, задовольнити.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014080060005152 від 20.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Суддя ОСОБА_1