с-ще Новомиколаївка
Іменем України
04 вересня 2025 року ЄУ № 322/1324/25 (Провадження № 1-кс/322/311/25)
Слідчий суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , секретарка судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВн відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомиколаївського відділу Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2025 за №12025082300000128, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України про арешт майна,
встановив:
слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням зі змісту якого випливає, що невстановлена особа в період часу з 22:00 25.08.2025 по 17:00 26.08.2025, діючи в умовах воєнного стану, проникла до приміщення будинку АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY», що належить ОСОБА_5 , чим спричинила останньому майнову шкоду, сума якої встановлюється.
За даним фактом 27 серпня 2025 року, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
02.09.2025, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надала для огляду та подальшого вилучення мобільний телефон «Samsung Galaxy А40», модель SM-A405FN, в корпусі чорного кольору, ІМЕ1 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
В ході огляду згаданий телефон був вилучений та упакований до сейф-пакету WAR 1196504.
Даний телефон, відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, набув статус тимчасово вилученого майна і визнаний у даному кримінальному провадженні речовим доказом.
З метою збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та проведення необхідних експертиз, слідчий просив накласти арешт на згаданий телефон із забороною його користування, розпоряджання та відчуження.
Прокурор, слідчий, особа, яка видала майно і потерпілий в судове засідання не з'явилися. Про час і місце його проведення повідомлялися належним чином. Особа, яка видала майно надала заяву про розгляд клопотання без її участі. Решта учасників провадження причини неявки не повідомили. Неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Клопотання подано слідчим, який включений до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні і погоджене прокурором, який здійснює у ньому процесуальне керівництво. Клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речові докази).
Згідно з витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені 26.08.2025 за №120250823000000128, з правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України.
Зазначене у клопотанні майно, відповідає зазначеним у статті 98 КПК критеріям, оскільки є предметом, що імовірно був об'єктом кримінально протиправних дій, і може містити на собі сліди правопорушення.
Існує вірогідність того, що в разі не накладення арешту із заборонами користування і розпорядження на майно, може бути втрачено саме майно та знищені чи втрачені сліди кримінального правопорушення, які могли збереглися на телефоні.
З огляду на вказане, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання і накладення арешту на згаданий телефон.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що на відміну від випадку щодо застосування заборони або обмеження користування і розпорядження майном (ч.11 ст.170 КПК України), окрема вказівка про заборону відчуження майна є непотрібною, адже арешт майна за своєю суттю і являє собою позбавлення права особи на відчуження майна.
Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого, задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «Samsung Galaxy А40», модель SM-A405FN, в корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який 02.09.2025, було вилучено у ОСОБА_6 із забороною користування і розпорядження цим майном.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано в порядку ст.174 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Особи, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1