Справа № 136/478/24
Провадження № 1-о/147/1/25
іменем України
03 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захиника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року,
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати вирок в частині його засудження за ч.1 ст. 129 КК України і ухвалити новий, яким визнати невинуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України. В обгрунтування заяви зазначає, що 03.02.2009 Апеляційним судом Вінницької області його було засуджено за ст. 115 ч.2 п.6, п.12, ст. 187 ч.4, ст. 129 ч.1 КК України до довічного позбавлення волі. Ухвалою Верховного суду України від 02 липня 2009 року вирок щодо нього залишено без змін. Зазначає, що існують обставини, що могли вплинути на вказаний вирок у зв'язку з їх умисним приховуванням органами досудового розслідування, вони не були відомі суду і йому під час судового розгляду Апеляційним судом Вінницької області в частині, що стосується інкримінування дій за ч.1 ст. 129 КК України, оскільки жодних дій щодо погроз вбивством ОСОБА_8 ним не вчинялось, у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, про що свідчать наступні обставини: матеріали справи не містять реальних доказів погрози вбивства, яка встановлюється в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи, а свою вину під час судового розгляду він не визнавав у пред'явленому за ст. 129 КК України обвинуваченні; матеріали справи містять штучно створені докази, на яких ґрунтується вирок, зокрема, вигадані показання потерпілої, яка 28.12.2007 при зверненні до міліції і написанні заяви про погрози вбивством, тим паче ножем, не вказувала, а лише після 04.01.2007 після приїзду працівників, які вирішили забрати ніж стала про це стверджувати; відсутні жодні підтвердження вчинення ним дій, які давали ОСОБА_8 підстави побоюватися реальності погрози, оскільки жодних погроз вбивством не було, що підтверджується відсутністю відтворення щодо можливості сприйняття потерпілою погроз, коли вона сиділа у шафі вкрита ковдрою; 28.12.2007 у нього була зламана права рука, він правша, тому брати ніж у руки та погрожувати ним він не міг, що в свою чергу підтверджується відсутністю на ножі його відбитків пальців (висновок експерта, що знаходиться в матеріалах справи); кухонний ніж не є холодною зброєю та наявний у кожному домі, тоді як потерпіла в силу особистої неприязні до нього на прохання міліції сказала, що він ним погрожував, навіть якщо він просто знаходився на буфеті; в матеріалах справи відсутні висновки експерта про наявність чи відсутність будь-яких зафіксованих побоїв чи порізів на тілі потерпілої ОСОБА_8 ; в матеріалах справи відсутні належні докази перебування його в стані алкогольного сп'яніння саме 28.12.2007.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 підтримав повністю подану ним заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Апеляційним судом йому були надіслані нові документи, про які йому не було відомо під час розгляду справи. Також зазначив, що під час розгляду справи він не визнавав вини, з кримінальною справою не ознайомлювався. Увага суду під час розгляду справи була прикута лише до вбивства. Потерпіла ОСОБА_8 давала різні показання щодо погрози їй вбивством. Також вказав, що справа розглядалася у Верховному суді за його участю, ним подавалася касаційна скарга. В рішенні Верховного суду вказано, що до колегії суддів входить суддя ОСОБА_9 , а підписує суддя ОСОБА_10 , що є недопустимим та порушенням. Тому просить переглянути вирок в частині звинувачення його за ч.1 ст. 129 КК України, оскільки цього злочину він не вчиняв, нікому вбивством не погрожував.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, вважає, що подана заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами підлягає до задоволення. Підставою притягнення до відповідальності ОСОБА_6 за ст. 129 КК України стали пояснення потерпілої, які суперечать довідці про відсутність в неї тілесних ушкоджень. В листі вказано, що в потерпілої не виявлено тілесних ушкоджень. При прийнятті вироку суд не міг знати про таку обставину. Відсутні докази того, що ОСОБА_6 перебував в стані сп'яніння, що свідчить про фальсифікацію.
Прокурор ОСОБА_5 вважає, що заява не підлягає до задоволення, вирок винесений відповідно до вимог законодавства. ОСОБА_6 , зокрема, засуджено за ч.1 ст. 129 КК України за погрозу вбивством. Об'єктивна сторона вказаного злочину виражається у погрозі вбивством незалежно від того, чи збирався він це вчинити. Посилання на відсутність тілесних ушкоджень, не спростовує наявності складу правопорушення, оскільки склад правопорушення не передбачає наявності тілесного ушкодження. Щодо перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння, то апеляційним судом встановлено всі обставини, адже не тільки акт освідування на стан сп'яніння може бути доказом.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, приходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Нововиявленими обставинами слід вважати обставини: які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання нововиявленою обставиною є обов'язковою. Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше не відомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.
Згідно з ч.2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, зокрема, зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду або обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року засуджений: ОСОБА_6 за п.6, п.12, ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 129, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна; ОСОБА_11 за п.6, п.12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ст. 70, ч.2 ст. 71 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна (а.с.271-285 т.4 кримінальної справи №1-5).
Окремою ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року доведено до відома прокурора Липовецького району задля організації перевірки, встановлення дійсних причин написання ОСОБА_12 та ОСОБА_13 явок з повинною та визнавальних показань під час розслідування кримінальної справи по факту вбивства ОСОБА_14 , виявлення винних осіб і притягнення їх до відповідальності та зобов'язано повідомити Апеляційний суд Вінницької області про результати прийнятого рішення в місячний термін (а.с.286-287 т.4 кримінальної справи №1-5).
Також окремою ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року доведено до відома прокурора Липовецького району для вжиття ним заходів по притягненню ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності та зобов'язао повідомити Апеляційний суд Вінницької області про результати прийнятого рішення в місячний термін (а.с.288-289 т.4 кримінальної справи №1-5).
Апеляційним судом Вінницької області 25 березня 2009 року було розглянуто зауваження ОСОБА_6 на протокол судового засідання (а.с.241 т.5 кримінальної справи №1-5).
Ухвалою Верховного Суду України від 02 липня 2009 року постановлено: касаційне подання прокурора і касаційні скарги засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , їх захисників ОСОБА_17 , ОСОБА_18 задоволити частково; вирок апеляційного суду Вінницької області від 3 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_11 змінено; постановлено вважати, що кваліфікуючою ознакою ч.4 ст. 187 КК України, за якою засуджено ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , є розбій, поєднаний із заподіянням потерпілій ОСОБА_14 тяжкого тілесного ушкодження, а не її смерті; пом'якшено ОСОБА_11 основне покарання за п.6, п.12 ч.2 ст. 115 КК України до 14 років 6 місяців позбавлення волі і за ч.4 ст. 187 КК України до 14 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 70, 71 ОСОБА_11 засуджено до позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього його майна; в решті вирок залишено без змін (а.с.92-96 т.5 кримінальної справи №1-5).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження розгляд справи щодо ОСОБА_6 здійснювався за обвинуваченням останнього за п.6, п.12, ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 129 КК України. Тобто в тому числі й про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 129 КК України - погрози вбивством ОСОБА_8 , якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Під час розгляду справи Апеляційним судом Вінницької області була допитана потерпіла ОСОБА_8 та її показання відображені у вироку, зокрема, й щодо вчинення по відношенню до неї дій за ч.1 ст. 129 КК України. Також у вироку суду відображені показання обвинуваченого ОСОБА_6 , показання обвинуваченого ОСОБА_11 , свідків, письмові докази.
Будь-яких доказів того, що потерпілою ОСОБА_8 надано суду завідомо неправдиві показання в частині засудження ОСОБА_6 за ч.1 ст. 129 КК України, звернення суду з окремою ухвало про притягнення потерпілої ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивого показання чи завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення чи доказів притягнення потерпілої до кримінальної відповідальності за вказане, суду не надано.
Щодо твердження засудженого ОСОБА_6 про відсутність на ножі відбитків його пальців, не належність ножа до холодної зброї, як на нововиявлені обставини, то суд їх до уваги не бере, оскільки вказані обставини були відомі суду під час розгляду справи, до матеріалів справи долучено висновок експерта №5 від 03.04.2008 (відповідно до якого ніж виявлений та вилучений в смт. Турбів по вул. Шевченка-4 Липовецького р-ну холодною зброєю не являється, виготовлений саморобним способом по типу кухонних ножів) (а.с177-180 т.2 кримінальної справи №1-5) та висновок експерта №6 від 03.04.2008 (згідно з яким на представленому на дослідженні ножеві виявленому та вилученому в смт. Турбів по вул. Шевченка-4 Липовецького р-ну слідів пальців рук не виявлено) (а.с.182-185 т.2 кримінальної справи №1-5), які були предметом дослідження суду.
До заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_6 на підтвердження обгрунтувань обставин, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду і йому під час розгляду справи, долучив:
лист головного лікаря Липовецької центральної районної лікарні ОСОБА_19 №54 від 16.01.2014 про надання інформації про те, що ОСОБА_6 , 1969 року народження, на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті не перебуває, а також зазначено, що згідно записів «Журналу обліку обстежень кістково-суглобної системи» за 2008 рік встановлено факт обстеження в рентген кабінеті Липовецької поліклініки хворого ОСОБА_6 , 1969 року народження, 30.01.2008 в 2-х проекціях правого передпліччя, заключення рентгенолога: перелом верхньої треті правої ліктьової кістки;
супровідний лист в.о. голови Вінницького апеляційного суду ОСОБА_20 від 15.07.2020 №01-28/127/2020, згідно з яким на заяву ОСОБА_6 від 09.07.2020 надіслано копії висновків експертів, протоколу огляду місця події, протоколу роз'яснення права на захист, протоколу допиту обвинуваченого, протоколу відтворення обстановки і обставин події, всього на 122 аркушах, а також вказано, що в матеріалах справи висновки СМЕ на наявність зафіксованих побоїв на тілах потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_21 відсутні.
Вказані листи не містять обставин, які б могли вплинути на судове рішення і не були відомі ОСОБА_6 . Так супровідним листом в.о. голови Вінницького апеляційного суду ОСОБА_20 від 15.07.2020 №01-28/127/2020 надіслано засудженому копії матеріалів кримінальної справи та констатовано, що відсутній висновок СМЕ на наявність зафіксованих побоїв на тілах потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_21 . В той же час засуджений ОСОБА_6 знайомився з матеріалами справи, протоколом судових засідань, подавав на них зауваження, подавав касаційну скаргу. Крім цього, відсутність висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_8 не впливає на правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч.1 ст. 129 КК України.
Щодо листа головного лікаря Липовецької центральної районної лікарні ОСОБА_19 №54 від 16.01.2014, в якому вказано про наявність у ОСОБА_6 30.01.2008 перелому верхньої треті правої ліктьової кістки, то такий також не містить обставин, що могли вплинути на вирок суду та не були відомі суду і ОСОБА_6 під час судового розгляду.
Покликання засудженого на те, що в ухвалі Верховного Суду України вказано, що до колегії суддів входить суддя ОСОБА_9 , а підписує суддя ОСОБА_10 , не є предметом перегляду вироку Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року за нововиявленими обставинами. Вказані обставини були предметом розгляду Верховним Судом за заявою засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 02 липня 2009 року (а.с.115-119 т.6 кримінальної справи №1-5).
Отже, викладені в заяві засудженого обставини, які останній вважає нововиявленими, за своєю суттю не є нововиявленими в розумінні вимог ст. 459 КПК України, були відомі суду під час розгляду справи та винесення вироку і зводиться до дачі здобутих у справі доказам іншої оцінки, ніж та, що наведена у вироку суду та під час перегляду справи Верховним Судом України.
Варто звернути увагу на те, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Наведені у заяві підстави перегляду вироку за нововиявленими обставинами, зводяться до переоцінки доказів, які вже досліджувались судами. Вказане суперечить положенням п.1 ч.1 ст. 7 КПК України, зокрема, такій засаді кримінального провадження, як верховенство права, яка передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів, дійшла висновку про залишення заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, оскільки засудженим не зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, та які не були відомі та не могли бути відомі суду та ОСОБА_6 під час судового розгляду, не наведено обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують факт наявності нововиявлених обставин, а наведені доводи зводяться лише до переоцінки доказів, які вже досліджувались судами.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст. ст. 459, 461, 462 КПК України, колегія суддів
Заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2009 року залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 12.45 год. 04 вересня 2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3