Справа № 211/6178/25
Провадження № 1-кп/211/1234/25
іменем України
про продовження строку запобіжного заходу
04 вересня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі кримінальне провадження за №12025050000000364 від 30.05.2025 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
03 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 скеровано клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 з огляду на те, що наразі збережені ризики, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений та його захисник, кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачене покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, раніше судимий 20.02.2023 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 9 років. 27.05.2024 на підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області умовно звільнений для проходження військової служби за контрактом. Таким чином, залишаючись на волі він може як переховуватись від суду, впливати на свідків. Крім того, існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого. Тому з метою уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, суд дійшов висновку, що останньому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі вік та нормальний стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки за місцем мешкання, майновий стан, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу, як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Оцінивши у сукупності ризики, які існують на момент розгляду клопотання прокурора суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та є максимально можливим за приписами п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків і не є завідомо непомірним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування документи, які дають право для виїзду за кордон.
З огляду на викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 370, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України на 60 днів, тобто до 02 листопада 2025 року включно в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити розмір застави 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., в разі сплати якої вважати обраним ОСОБА_5 запобіжний захід - заставу.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки: прибувати до суду за першим викликом; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування документи, які дають право для виїзду за кордон.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити: гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1