Єдиний унікальний номер 175/6276/25
04 вересня 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого
судді Васюченка О.Г.
з секретарем - Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в селище Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реван", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів оренди, виселення, відшкодування майнової та моральної шкоди,
До провадження судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г. надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реван", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів оренди, виселення, відшкодування майнової та моральної шкоди.
29 серпня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення витрат. В зазначеному позові позивач просить суд прийняти його до розгляду і об'єднати його з первісним позовом в одне провадження, оскільки однорідні (грошові) вимоги за первісним і зустрічним позовами випливають із сумісного володіння, користування та розпорядження сторонами у справі об'єктом нерухомості - приміщенням торгівельного комплексу по продажу продовольчих та будівельно-оздоблювальних матеріалів літера «А», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1 034.4 м.кв., яке знаходиться у сторін у сумісній частковій власності, поданий зустрічний позов відповідає вимогам передбаченим ст. 193 ЦПК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 підтримав зустрічну позовну заяву та просив суд прийняти її до розгляду та об'єднати позови в одне провадження.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_6 заперечував щодо об'єднання зустрічної позовної заяви в одне провадження з первісним позовом, оскільки відсутні передбачені законом підстави та зазначене сприятиме затягуванню часу розгляду справи.
Представник ТОВ "Реван" - Гайдамака Ю.Б. не заперечував щодо об'єднання зустрічної позовної заяви в одне провадження з первісним позовом.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.
Отже, умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову.
Пред'явлення зустрічного позову не змінює первісного процесуального статусу сторін у справі, а тільки ускладнює його, додаючи окремі елементи процесуального статусу протилежної сторони.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного).
По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача.
По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.
По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Враховуючи те, що спільний розгляд зустрічної позовної заяви не є доцільним, умови прийняття судом зустрічного позову відсутні, а також це лише сприятиме затягуванню часу, суд прийшов до переконання про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом.
Беручи до уваги те, що вирішення питання про прийняття в провадження зустрічного позову є правом суду, суд приходить до висновку про необхідність відмови відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви, однак, це не позбавляє останнього права звернутись до суду із зазначеним позовом в загальному порядку.
При таких обставинах суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Отже, суд приходить до висновку, що дана ухвала повною мірою обґрунтована, є зрозумілою учасникам справи та в ній належним чином зазначені підстави, на яких вона ґрунтується.
Частиною 3 статті 194 ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 194, 260, 261 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення витрат - відмовити.
Зустрічну позовну заяву - повернути.
Ухвала набрала законної сили 04 вересня 2025 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 04 вересня 2025 року.
Суддя - О.Г. Васюченко