01 вересня 2025 року
м. Київ
Справа № 908/1897/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Жукова С. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (вх. № 4539/2025)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025
у справі № 908/1897/24
за заявою Пайового товариства "Вісплайн ОУ" (WISPLINE OU), Естонія, місто Таллін
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Рітейл Україна"
про банкрутство,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо правомірності закриття апеляційного провадження як помилково відкритого
Обставини справи
1. 13.08.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області, зокрема, відкрито провадження у справі №908/1897/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Рітейл Україна" (далі - ТОВ "Тревел Рітейл Україна"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; попереднє засідання суду призначено на 26.09.2024.
2. На офіційному вебпорталі судової влади України здійснено публікацію оголошення за № 73853 від 16.08.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тревел Рітейл Україна".
3. У передбачений Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) строк, до суду надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника: Головного управління ДПС у Харківській області на суму 6 651 175,54 грн та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на суму 19 826,20 грн.
4. 26.09.2024 ухвалою Господарського суду Запорізької області віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Пайового товариства Вісплайн ОУ (WISPLINE OU) у розмірі 2 030 555,86 грн основного боргу до четвертої черги задоволення та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви до першої черги задоволення; відхилено грошові вимоги до боржника Головного управління ДПС у Харківській області на суму 6 651 175,54 грн; відкладено попереднє засідання на 08.10.2024.
5. 08.10.2024 суд відклав попереднє засідання на 05.11.2024.
6. 05.11.2024 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу за результатами попереднього засідання, якою:
- визнано кредиторські вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Групп" без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів у розмірі 265 051,47 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення, 38 959,31 грн пені з шостою чергою задоволення, та 6 056,00 грн судового збору з першою чергою задоволення; в іншій частині грошові вимоги цього Товариства відхилено.
- закрито провадження з розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з кредиторськими вимогами до боржника на суму 19 826,20 грн;
- закрито попереднє засідання суду; зобов'язано розпорядника майна боржника провести збори кредиторів відповідно до статті 48 КУзПБ; призначено підсумкове засідання.
- встановлена дата проведення зборів кредиторів та комітету до 20.11.2024.
7. У тексті ухвали Господарського суду Запорізької області вказано про відхилення ухвалою суду від 26.09.2024 грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області у повному обсязі.
Апеляційне провадження та короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 у справі № 908/1897/24 у частині відхилених вимог Головного управління ДПС у Харківській області.
9. В апеляційній скарзі було зазначено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024 відхилено у повному обсязі заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника. При цьому, посилаючись на частину третю статті 47 КУзПБ, скаржник наголосив, що не погоджується з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 та виклав власну правову позицію щодо заявлених ним грошових вимог до боржника.
10. 19.12.2024 Центральний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області без руху.
11. У наведеній ухвалі суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, про необхідність уточнення вимог апеляційної скарги щодо процесуального документа, який оскаржується: власних відхилених грошових вимог скаржника (ухвали від 26.09.2024) чи ухвали від 05.11.2024, та в залежності від предмета оскарження визначив розмір судового збору, що підлягає доплаті: в разі оскарження ухвали від 26.09.2024 доплаті підлягає 4 844,80 грн; у разі оскарження ухвали від 05.11.2024 доплаті підлягає 12 112,00 грн.
12. У встановлений судом строк на виконання вимог ухвали від 19.12.2024 Головне управління ДПС у Харківській області подало платіжну квитанцію про сплату 12 112,00 грн судового збору, а також зазначило, що апелянт оскаржує саме ухвалу за результатом попереднього судового засідання від 05.11.2024. У підсумку скаржник просив:
- поновити строк на подання скарги;
- скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 (постановлену за результатами попереднього судового засідання) в частині відхилених вимог Головного управління ДПС у Харківській області;
- прийняти у цій частині нове рішення, яким визнати всі кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Харківській області у загальному розмірі 6 651 175/,54 грн (основний платіж 6 650 835,54 грн та штрафна санкція 340,00 грн).
13. 17.01.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 у справі № 908/1897/24.
14. В судовому засіданні 26.05.2025 представник скаржника підтримала доводи скарги, ще раз наголосила на оскарженні виключно ухвали за наслідками попереднього судового засідання від 05.11.2024 у цій справі щодо відхилених вимог Головного управління ДПС у Харківській області.
15. 26.05.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.11.2024 у справі № 908/1897/24 закрито.
16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість перегляду ухвали попереднього засідання від 05.11.2024, в якій було зазначено про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області, без оскарження податковим органом "індивідуальної" ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024, якою було розглянуто заяву з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Харківській області.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Харківській області просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №908/1897/24; направити справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024 та 05.11.2024.
18. Скаржник зазначив, що Центральний апеляційний господарський суд некоректно виклав свої вимоги в ухвалі від 19.12.2024, що в результаті призвело до закриття апеляційного провадження у справі № 908/1897/24. В цілому Головне управління ДПС у Харківській області сплатило судовий збір за оскарження обох ухвал (ухвали від 26.09.2024 та ухвали від 05.11.2024 Господарського суду Запорізької області). Вважає, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження є безпідставною, формальною та такою, що порушує право Головного управління ДПС у Харківській області на судовий захист, а саме статтю 55 Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження як помилково відкритого.
21. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
22. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення закріплені Конституцією України серед основних засад судочинства (пункт 8 частини першої статті 129).
23. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
24. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК України).
25. Отже, наведені конституційні приписи, закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство - нормами КУзПБ та ГПК України. Відтак, обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
26. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
27. Водночас у процедурі оскарження судового рішення першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із істотних елементів принципу верховенства права.
28. Так, частиною другою статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
29. Нормами частини першої статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
30. Загальні правила подання апеляційної скарги на судові рішення/ухвали господарського суду, що ухвалені, зокрема і у справі про банкрутство, визначені, зокрема статтею 255 ГПК України, пунктом 17 частини першої якої передбачено що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
31. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
32. Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, частиною першої якої передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
33. Згідно з приписами частини другої цієї статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
34. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
35. Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
36. Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
37. Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів (абзац п'ятий частини другої статті 45 КУзПБ).
38. В той же час, відповідно до частини другої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
39. Колегія суддів наголошує, що мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання). При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
40. Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23.
41. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина третя статті 47 КУзПБ).
42. Таким чином, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана "індивідуальна" ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини другої статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною другої статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України.
43. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, а також до висновків в ухвалах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 911/2794/21, від 24.09.2024 у справі № 917/1719/23.
44. У постановах 16.08.2023 у справі № 920/162/23 та від 04.03.2025 у справі № 922/4650/23 Верховний Суд зазначив, що наслідки недотримання зазначеного правила щодо оскарження ухвали у справі про банкрутство визначені ГПК України та передбачають, що апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України - якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тобто якщо скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих винятків за приписами КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ).
45. Як встановив суд апеляційної інстанції у справі, що переглядається, Головне управління ДПС у Харківській області в апеляційній скарзі просило скасувати ухвалу суду першої інстанції за результатами попереднього засідання від 05.11.2024, однак у тексті апеляційної скарги наводило обставини незгоди із висновками ухвали суду першої інстанції від 26.09.2024 - так званої "індивідуальної" ухвали, якою і було вирішено заяву з грошовими вимогами вказаного податкового органу до боржника.
46. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, Центральний апеляційний господарський суд звернув увагу скаржника на ці недоліки та надав можливість скаржнику уточнити вимоги апеляційної скарги щодо предмета апеляційного оскарження, зазначивши при цьому відповідні ставки судового збору, що підлягали доплаті.
47. В свою чергу, у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржник ще раз наголосив про оскарження лише однієї ухвали суду першої інстанції від 05.11.2024, що надалі підтвердив представник скаржника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
48. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що у цій справі склалася парадоксальна ситуація, коли оскаржується ухвала за наслідками попереднього судового засідання (в частині вимог конкретного кредитора), без оскарження індивідуальної ухвали, якою саме і розглянуто вимоги цього кредитора - Головного управління ДПС у Харківській області.
49. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість перегляду ухвали попереднього засідання від 05.11.2024, в якій лише було зазначено про відхилення грошових вимог Головного управління ДПС у Харківській області, без оскарження податковим органом "індивідуальної" ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.09.2024, якою було розглянуто заяву з грошовими вимогами Головного управління ДПС у Харківській області.
50. Зазначене стало підставою для закриття апеляційного провадження як помилко відкритого.
51. Колегія суддів враховує, що КУзПБ визначає неможливість окремого оскарження так званої "індивідуальної" ухвали щодо розгляду вимог кредитора без оскарження від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Водночас цей Кодекс не містить заборони оскарження ухвали попереднього засідання без оскарження так званої "індивідуальної" ухвали.
52. Проте у цій справі колегія суддів враховує, що:
- грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області були повністю відхилені саме ухвалою від 26.09.2024;
- апеляційна скарга стосувалася лише незгоди з таким результатом розгляду грошових вимог цього кредитора, тобто з ухвалою від 26.09.2024;
- як в апеляційній скарзі, так і в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги було чітко зазначено про оскарження лише однієї ухвали суду першої інстанції від 05.11.2024, в якій лише вказувалося про відхилення ухвалою суду від 26.09.2024 грошових вимог зазначеного кредитора.
53. За цих обставин перегляд ухвали попереднього засідання щодо вимог конкретного кредитора є неможливою без втручання (перегляду) ухвали, якою і вирішено грошові вимоги такого кредитора.
54. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність закриття апеляційного провадження як помилково відкритого.
55. Суд відхиляє аргументи скаржника про допущену апеляційним судом помилку щодо предмета апеляційного оскарження згідно з поданою Головним управлінням ДПС у Харківській області, оскільки за змістом апеляційної скарги та заяви про усунення недоліків скаржник прямо зазначив, що просив скасувати одне судове рішення, а саме ухвалу суду першої інстанції від 05.11.2024 в частині відхилення власних грошових вимог, однак не два судових рішення, ухвалених судом першої інстанції (і індивідуальну ухвалу за результатами розгляду його грошових вимог до боржника, і ухвалу попереднього засідання у відповідній частині).
56. При цьому суд звертає увагу скаржника, що сплата судового збору за оскарження двох ухвал не звільнила його від обов'язку виконати вимоги пункту 4 частини другої статті 258 ГПК України щодо необхідності зазначення в апеляційній скарзі ухвали (ухвал), що оскаржується.
57. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
58. У цій справі суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що у разі незгоди кредитора з результатом розгляду судом першої інстанції заявлених до боржника грошових вимог оскарженню підлягають одночасно обидві ухвали - і індивідуальна ухвала за результатами розгляду грошових вимог до боржника, і ухвала попереднього засідання у відповідній частині. Тож кредитора не було позбавлено права на перегляд в апеляційному порядку судового рішення суду першої інстанції за результатами розгляду його грошових вимог.
59. З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що аргументи скаржника щодо неправомірності оскаржуваної ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на оскаржувану ним ухвалу місцевого суду, не підтвердилися, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
61. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції - без змін.
В. Розподіл судових витрат
63. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі № 908/1897/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
С. Жуков