03 вересня 2025 року
м. Київ
cправа №910/13912/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: Грекова Л.В.,
від відповідача-3: не з'явився,
від третьої особи на стороні відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 02.04.2025 (повний текст складений 10.04.2025)
та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 15.04.2025 (повний текст складений 18.04.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко"
до: 1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_1 ,
3.Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович,
про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2, Скаржник) і Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (далі - Відповідач-3) (разом - Відповідачі), у якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило:
- визнати договір дарування частки у статутному капіталі Відповідача-3, укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, посвідчений 13 вересня 2022 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним Олександром Сергійовичем та зареєстрований у реєстрі за №463 (далі - Договір), удаваним на підставі вимог статті 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- перевести права та обов'язки покупця частини (частки) у статутному капіталі Відповідача-3 у розмірі 99% статутного капіталу номінальною вартістю 821 700 грн на Позивача;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Відповідача-3 від 13.09.2022, за яким Відповідач-1 безоплатно передав Відповідачу-2, а Відповідач-2 прийняв у власність частку в статутному капіталі Відповідача-3 у розмірі 821 700 грн, що становить 99% статутного капіталу Відповідача-3;
- визначити розмір 100% статутного капіталу Відповідача-3 номінальною вартістю 830 000 грн за Позивачем;
- перерахувати з депозитного рахунку суду кошти у сумі 10 000 грн, внесені Позивачем за платіжною інструкцією від 28.11.2023 №2, на користь Відповідача-2.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що частка у статутному капіталі Відповідача-3 в розмірі 1% номінальною вартістю 8 300 грн належить на праві власності Позивачу. Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали Договір, який є удаваним, оскільки за ним фактично здійснено купівлю-продаж частки у статутному капіталі Відповідача-3 в розмірі 99%. Вказане мало на меті уникнення купівлі цієї частки Позивачем у порядку реалізації ним переважного права.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі №910/13912/23 у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване таким:
- у пункті 4.2 Договору сторони підтвердили, що він вчиняється за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, які спонукають вчинити цей Договір на вкрай невигідних умовах, Договір не має характеру фіктивного та удаваного правочину, при укладенні цього Договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які мали б істотне значення та були свідомо приховані. Крім того, статут Відповідача-3 не встановлює заборон чи обмежень на передання учасниками товариства своєї частки у статутному капіталі товариства шляхом дарування, як і не містить спеціальних умов щодо повідомлення інших учасників товариства про здійснення дарування частки;
- вирок Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №757/37682/23-к не підтверджує наявності у Відповідача-1 мотиву здійснити саме продаж частки у статутному капіталі Відповідача-3, зокрема, вирок не містить відомостей щодо факту та обставин передання Відповідачем-2 грошових коштів Відповідачу-1 за подаровану частку 13 вересня 2022 року. Крім того відомості вироку щодо отримання Відповідачем-1 суми в розмірі 10 000 грн стосуються виключно подій 2018 року;
- ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 15.07.2020 у справі №761/20498/20 не є належним доказом, який підтверджує заявлені вимоги Позивача, оскільки не стосується предмета спору;
- заява Відповідача-1 від 20.10.2023, посвідчена Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою Валерією Олексіївною, не відповідає частині другій статті 88 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позаяк не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень;
- протокол допиту свідка (Відповідача-1) у кримінальному провадженні від 04.09.2023 №22023000000000889 не відповідає статті 87 ГПК України;
- суд належним чином повідомив Відповідача-1 про розгляд справи, проте він чи його представник не з'являлися в судові засідання, а матеріали справи не містять поданого відзиву, заперечення або визнання Відповідачем-1 позову.
Отже, Позивач не надав належних доказів на підтвердження оплатності оскаржуваного Договору, а також будь-яких інших, зокрема, непрямих доказів спрямованості волі сторін в укладеному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином. Відтак твердження Позивача про удаваність спірного Договору ґрунтується на припущеннях. Переважне право Позивача на придбання частини частки, передбачене частиною п'ятою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", не порушено, оскільки Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали саме договір дарування, а не договір купівлі-продажу частки. Як наслідок, також відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу Відповідача-3 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Позивача у дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 273,50 грн.
Стягнуто з Відповідачів на користь Позивача по 6 792,50 грн судового збору з кожного.
Стягнуто з Відповідачів на користь Позивача по 8 151,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги з кожного.
6. Суд апеляційної інстанції зазначив:
- доведення удаваності правочину відбувається не шляхом аналізу змісту укладеного правочину (удаваність якого і доводиться позивачем), а за допомогою інших непрямих доказів (зняття обдарованим готівки з банківського рахунку, укладення ним договору займу, публікація оголошень про продаж предмета, який потім був подарований, відсутність родинних чи інших зв'язків, відсутність зрозумілого мотиву укладення договору дарування майна тощо). Правочин дарування позбавлений економічного сенсу і може бути вчинений лише за наявності дружніх, родинних чи будь-яких інших відносин, які б могли пояснити такий правочин (з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15);
- якщо законодавством передбачене переважне право інших осіб на купівлю певного майна, то власник майна, який вчинив правочин дарування, має довести розумні мотиви такого правочину. За відсутності таких мотивів (зокрема, у випадку дарування майна, яке має значну вартість, сторонній особі) правочин може бути визнаний судом удаваним;
- у матеріалах справи наявна копія протоколу допиту свідка від 16.10.2023 у межах кримінального провадження №22023000000000889 від 04.09.2023 за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України - шахрайство (надана Позивачем). Допит свідка у кримінальному провадженні підлягає оцінці судом сукупно з іншими доказами (з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №910/114/19 (пункт 64), від 21.03.2024 у справі №922/376/18, від 23.04.2024 у справі №920/1114/21 (пункт 5.21));
- отримання Відповідачем-1 від Відповідача-2 грошової винагороди свідчить, що спірний Договір є удаваним відповідно до статті 235 ЦК України, оскільки вчинений з метою приховання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі;
- вироком Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №757/37682/23-к Відповідача-1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205-1 Кримінального кодексу України, - підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців. Вказаним вироком встановлено обставини незаконного набуття Відповідачем-2 у власність частки у статутному капіталі Відповідача-3. Разом із тим посилання Позивача на вирок з метою обґрунтування удаваності спірного правочину не заслуговують на увагу, оскільки він не містить відомостей щодо отримання Відповідачем-1 від Відповідача-2 грошових коштів за вчинення спірного правочину;
- щодо відхилення копії ухвали Шевченківського районного судді від 15.07.2020 у справі №761/20498/20 про накладення арешту та нотаріальної заяви Відповідача-1 від 12.10.2023, суд погодився з висновками, викладеними у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.08.2024.
Втім, суд апеляційної інстанції врахував доводи Позивача та визнав докази удаваності правочину більш вірогідними ніж доводи й докази, надані Відповідачем-2 з метою спростування доведеності позовних вимог.
З урахуванням викладеного вище, щодо решти позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- Відповідач-1 передав Відповідачу-2 частку за актом приймання-передачі від 13.09.2022. Цим актом оформлюється перехід права власності на частку від дарувальника до обдарованого. Акт приймання-передачі частки є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про Відповідача-3 (змін про склад учасників товариства), що міститься в ЄДР ЮО. Отже, вимога позивача про визнання недійсним акта підлягає задоволенню;
- вимога Позивача про переведення прав та обов'язків покупця частини (частки) у статутному капіталі Відповідача-3 у розмірі 99% статутного капіталу номінальною вартістю 821 700 грн на Позивача є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. За таких обставин із депозитного рахунку суду кошти в сумі 10 000 грн, внесені Позивачем, перераховуються на користь Відповідача-2;
- ураховуючи приписи підпункту "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вимога Позивача про визначення статутного капіталу Відповідача-3 у розмірі 100%, номінальною вартістю 830 000 грн за Позивачем є доведеною і такою, що підлягає задоволенню.
7. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 заяву Позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача по 50 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених за розгляд справи №910/13912/23 у Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді, з кожного.
8. 04 квітня 2025 року Відповідач-2 (Скаржник) подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025, у якій просить скасувати її та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2024.
9. Підставами касаційного оскарження зазначеної постанови Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 4 цієї частини з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України:
- щодо пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 76-79 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові у справі №918/548/21; норми статей 3, 717, 718 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.09.2023 у справі №918/548/21 (904/3129/22); норми статті 235 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові в справі №910/5704/21; норми статей 77, 78, 82 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.09.2024 у справі №344/2145/22, від 06.11.2018 у справі №822/551/18, від 24.11.2022 у справі №908/1720/21 (908/2380/21), від 07.03.2023 у справі №914/3593/21;
- щодо пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України - суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 77-80, 88, 89 ГПК України, не дослідив протокол допиту свідка (Відповідача-1) від 18.03.2023 у межах кримінального провадження №12023105100000339 від 10.02.2023.
10. 23 квітня 2025 року Скаржник також подав касаційну скаргу на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025, у якій просить:
- скасувати її та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Позивача;
- якщо Верховний Суд дійде висновків про відсутність підстав для відмови в скасуванні додаткової постанови, - змінити її мотивувальну та резолютивну частини (з урахуванням викладеного в касаційній скарзі), зменшивши розмір відшкодування понесених стороною відповідача [дослівно] судових витрат на професійну правничу допомогу в Господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді до 20 000 грн.
11. Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на додаткову постанову з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - за доводами Скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №755/9215/15-ц.
12. 16 липня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Позивач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив на касаційні скарги, в якому просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін; судові витрати покласти на Скаржника.
13. Позивач повідомив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції, складає орієнтовно 50 000 грн; остаточний розрахунок судових витрат разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, будуть надані Позивачем за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
14. 17 липня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач-3 із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
15. 07 серпня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав відповідь на відзиви Позивача та Відповідача-3.
16. 22 серпня та 28 серпня 2025 року Позивач із використанням підсистеми "Електронний суд" подав додаткові пояснення.
17. 01 вересня 2025 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав додаткові пояснення.
18. Розглянувши матеріали касаційної скарги та справи, враховуючи її обставини та складність, колегія суддів дійшла висновку про збільшення кількісного складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №910/13912/23.
19. Відповідно до частини четвертої статті 33 ГПК України перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.
20. Постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №7 затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді (далі - Засади).
21. Пунктом 1.6 Засад визначено, що судові справи у Верховному Суді відповідно до процесуального законодавства розглядаються суддею одноособово, колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою.
22. Відповідно до пункту 2.3 Засад, якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений АСДС суддя-доповідач, та судді, додатково визначені АСДС із числа суддів цієї судової палати, а за відсутності таких - із числа усіх суддів касаційного суду або суддів відповідної спеціалізації (за наявності).
23. З урахуванням викладеного вище, враховуючи складність справи, колегія суддів дійшла висновку про збільшення кількісного складу колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №910/13912/23.
Керуючись статтями 32, 33, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визначити колегію суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду справи №910/13912/23 за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у складі семи суддів.
2. Справу №910/13912/23 передати на автоматизований розподіл для визначення колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у складі семи суддів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
В. Студенець