18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа № 925/1506/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Стратілатов К.Г. - адвокат,
від першого відповідача - Сазонова С.І. - представник за довіреністю,
від другого відповідача -представник не з'явився,
від третіх осіб:
від Моторного (транспортного) страхового бюро України - представник не з'явився,
від Трегуба Олега Олексійовича - представник не з?явився,
від Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика»
про ухвалення додаткового рішення
у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика»,
м. Черкаси
до 1. приватного акціонерного товариства “Страхова компанія
“Саламандра», м. Полтава
2. Управління поліції охорони в Черкаській області, м. Черкаси
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні першого відповідача:
Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ
за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні другого відповідача:
1. ОСОБА_1 , м. Черкаси
2. Головного управління Державної казначейської служби України
у Черкаській області, м. Черкаси
про стягнення 69 057 грн. 39 коп. - суми страхового відшкодування
та 186 322 грн. 79 коп. - майнової шкоди
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
30 липня 2025 року від товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра» на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7 449 грн. 35 коп.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року призначено розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» про ухвалення додаткового рішення на 14 год. 30 хв. 03 вересня 2025 року.
Другий відповідач та терті особи в судове засідання не з'явилися.
Від Головного управління Державної казначейської служби України Черкаської області надійшло клопотання про розгляд заяви без участі представника Головного управління.
Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд ухвалити додаткове рішення зі справи.
Представник першого відповідача в судовому засідання заперечував проти заяви позивача з підстав наведених у своїх письмових запереченнях.
Зокрема, перший відповідач зазначав, що підстав для ухвалення додаткового рішення немає, оскільки з урахуванням положень ст.129 ГПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача, що є загальним та безумовним правилом розподілу витрат між сторонами судового процесу.
Також перший відповідач зазначав, що позивач неправильно застосовує положення ч. 3 ст.130 ГПК України, намагаючись обґрунтувати своє право на пропорційне відшкодування витрат у зв'язку зі зменшенням позовних вимог після сплати страхового відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро України.
Проте, відповідач вважає, що зазначена норма має застосовуватися у випадку, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх добровільного задоволення саме відповідачем після пред'явлення позову. У такому разі законодавець визнає, що відповідач фактично визнав обґрунтованість позовних вимог і добровільно їх задовольнив, що дає позивачу право на відшкодування витрат, понесених до моменту такого задоволення.
Факт зменшення позовних вимог після їх часткового задоволення третьою особою не може служити підставою для покладення судових витрат на відповідача, який успішно захистив свої права в суді.
Також відповідач зазначав, що позивачем не надано суду доказів фактичної сплати заявленої суми адвокату, не деталізовано перелік робіт (послуг) та час, витрачений на їх виконання, а також позивачем не обґрунтовано розумність встановленого договором розміру гонорару.
Таким чином, перший відповідач просив суд заяву позивача про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Від Головного управління Державної казначейської служби України Черкаської області надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Третя особа зазначає, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду з пропуском встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК строку.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення зі справи немає виходячи з наступного.
В обґрунтування своєї заяви товариство з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» з посиланням на ч. 3 ст. 130 ГПК України зазначало, що під час розгляду справи позовні вимоги до першого відповідача в розмірі 62 163 грн. 80 коп. не були підтриманні позивачем унаслідок їх задоволення після пред'явлення позову.
Отже позивач вважає, що має право на пропорційне відшкодування понесених судових витрат у розмірі 7 449 грн. 35 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі №905/493/22, від 01.11.2023 у справі №911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 ст.124 ГПК).
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
При зверненні до суду позивач вказував, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складається із суми судового збору в розмірі 4 451 грн. 27 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 40000 грн. 00 коп., що разом складає 44 451 грн. 27 коп. (т.1 а.с.5).
До позовної заяви позивачем було додано договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги), укладений 01 жовтня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» та адвокатом Стратілатовим Костянтином Геннадійовичем (т.1 а.с.66), та угоду про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги (додаток до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 01 жовтня 2024 року (т.1 а.с.67).
Згідно умов угоди від 01 жовтня 2024 року послуги виконавця з надання професійної правничої допомоги у спорі про відшкодування шкоди заподіяної товариству з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02 лютого 2024 року, оплачуються за фіксованою ставкою в розмірі 40 000 грн. 00 коп. протягом 2-х місяців з моменту набрання законної сили остаточним рішенням суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика». У разі якщо сума відшкодування буде відрізнятись від зазначеної в цій угоді, розмір оплати послуг пропорційно змінюється.
Під час розгляду справи позивач надав суду акт приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 01 жовтня 2024 року та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги товариству з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» у господарській справі №925/1506/24 (т.2 а.с.31-32).
Судом враховано, що в первісних позовних вимогах товариство з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» просило суд стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра» 131 221 грн. 19 коп. - суми страхового відшкодування та з Управління поліції охорони в Черкаській області 239 718 грн. 45 коп. - майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
20 січня 2025 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Саламандра» на користь позивача 131 221 грн. 19 коп. - суми страхового відшкодування та з Державного бюджету України 239 718 грн. 45 коп. - майнової шкоди.
11 лютого 2025 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, оскільки Моторним (транспортним) страховим бюро України було сплачено позивачу 62 163 грн. 88 коп. згідно наказу №3.1/3312 від 04 лютого 2025 року, що підтверджується копією платіжної інструкції №855452 від 05 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог.
Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому суд у своєму рішення вказав, що оскільки позивач зменшив свої позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, то підстав для закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 62 163 грн. 88 коп. страхового відшкодування немає, оскільки ці вимоги вже не були предметом розгляду по справі.
Також суд вказав у своєму рішенні, що судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тобто, судом за наслідками розгляду справи по суті було вирішено питання про судові витрати, а саме: судові витрати позивача було покладено на останнього.
Рішення суду в установленому законом порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
Щодо посилання позивача у своїй заяві на ч.3 ст.130 ГПК України суд вважає за необхідне вказати наступне:
Згідно ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 130 ГПК України регулює питання розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Проте, в даному випадку відповідачі не визнавали позов, суд не закривав провадження у справі повністю або в певній частині, а також не залишав позов без розгляду.
Позивач на стадії підготовчого провадження скористався своїм процесуальним правом і спочатку змінив предмет позову та уточнив свої позовні вимоги, а в подальшому зменшив їх, що і було предметом розгляду справи по суті.
Суд погоджується з доводами першого відповідача, що факт зменшення первісних позовних вимог після їх часткового задоволення третьою особою не може служити підставою для покладення судових витрат на відповідача (відповідачів) на підставі ч.3 ст.130 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення, а тому підстав для залишення заяви позивача без розгляду, у зв'язку із закінченням процесуального строку встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України для подання доказів немає.
Будь-яких додаткових доказів щодо понесених судових витрат разом із заявою щодо ухвалення додаткового рішення позивач суду не подавав.
Отже, з урахуванням положень ст.ст. 129, 130, 244 ГПК України, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення у справі №925/1506/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 234, 244 ГПК України, суд
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Євротранслогістика» про ухвалення додаткового рішення зі справи №925/1506/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович