8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1689/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Вячеслав", смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків
про стягнення 323778,48 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Приватне підприємство «Вячеслав» (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (відповідач) про стягнення з Харківського квартирно-експлуатаційного управління 323778,48 грн. заборгованості. Також, позивач просить суд розподілити судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором тимчасового безоплатного користування від 12.12.2022 № 09/22 (надалі - Договір № 09/22), укладеним між Приватним підприємством «Вячеслав» (Стороною 1, Балансоутримувач за Договором), Військовою частиною НОМЕР_1 (Стороною 2, Користувач за Договором) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Стороною 3, Платник за Договором), в частині відшкодування витрат на оплату за комунальні послуги, зокрема за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період жовтень-листопад 2024 року згідно Договору № 173 від 13.03.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії (надалі - Договір № 173).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 позовну заяву Приватного підприємства «Вячеслав» до Харківського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 323778,48 грн. було залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 позивач надав до суду виправлену позовну заяву, яка містить вірне найменування відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (код ЄДРПОУ 07923280).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2025 було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено вважати відповідачем у справі № 922/1689/25 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (код ЄДРПОУ 07923280) та розглядати справу № 922/1689/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач 10.06.2025 за вх.№ 13766 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити в позові. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що згідно п.8.2. Договору № 09/22 КЕВ м. Харків взяло на себе зобов'язання відшкодування вартості комунальних послуг, що були спожиті військовою частиною. Згідно п. 8.1. Договору відповідач має права вимагати надання необхідних документів з метою виконання умов Договору. У разі ненадання таких документів відповідач звільняється від взятих на себе зобов'язань за Договором. Відповідач зазначає, що позивач не звертався в 2024 році до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за жовтень - листопад 2024 року, чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги. Відповідно до ст. 19 Закону України “Про Збройні Сили України» фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому КЕВ міста Харкова фінансується виключно з Державного бюджету України та є неприбутковою установою. З посиланням на положення ст. 49, 51 Бюджетного кодексу України, відповідач зазначає, що КЕВ міста Харкова є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Для сплати заборгованості за попередній період у КЕВ міста Харкова відсутнє відповідне фінансування. В зв'язку з тим, що позивач не звертався до відповідача в 2024 році з належними документами про відшкодування за отримані послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії виникла заборгованість, що унеможливило провести оплату за отримані військовою частиною в НОМЕР_2 році послуги інакше, як на підставі рішення суду.
Позивач 13.06.2025 за вх.№ 14128 подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що підписану позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 Додаткову угоду до Договору № 173 (надалі - Додаткова угода) з додатками та завіреними копіями документів, які підтверджують обсяг спожитих послуг за вищезазначеними договорами з постачальниками послуг (звіти про покази засобів обліку електричної енергії, акти про обсяги розподіленої енергії, акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії та акти приймання-передачі електричної енергії, рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії, із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та за електричну енергію), були передані на підпис відповідачу. Однак, зазначені документи досі не підписані з боку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, і заборгованість з компенсації спожитих військовою частиною НОМЕР_1 послуг в загальному розмірі 323778,48 гривень досі не погашена. Також, відповідачу було направлено претензію з вимогою підписати Додаткову угоду та погасити заборгованість перед ПП «ВЯЧЕСЛАВ», що складається з витрат за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з жовтня по листопад 2024 року. Крім того, позивач зазначає, що до матеріалів справи надані докази направлення відповідачу актів та рахунків за спожиту та розподілену електричну енергію, та жодних вимог про надання документів від відповідача не надходило, а тому посилання на пункт 8.1 Договору № 09/22 є безпідставними.
Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином, правом на участь представників у судовому засіданні не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12 грудня 2022 року між ПП "Вячеслав" (Стороною 1, Балансоутримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 (Стороною 2, Користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (Стороною 3, Платник) було укладено Договір тимчасового безоплатного користування № 09/22 (Договір № 09/22).
За умовами цього договору позивач передав користувачу для власних потреб останнього, у тимчасове безоплатне користування нерухоме майно - відповідні нежитлові приміщення загальною площею 1037,8 кв.м. Факт передачі нерухомого майна підтверджується Актом від 01.10.2022 приймання-передачі нерухомого майна, згідно Договору безкоштовного використання від 12 грудня 2022 року № 09/22.
Згідно з п. 2.1. Договору № 09/22, Користувач вступає в спільне тимчасове використання Майна у термін, указаний у Договорі, та акті передачі Майна.
Відповідно до пункту 3.2 Договору № 09/22, Платник зобов'язаний відшкодувати Балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього договору.
Згідно пункту 3.4. Договору № 09/22 в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору № 09/22, відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3 на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом наданих комунальних послуг окремо (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, теплова енергія або природний газ, вивіз сміття).
Відповідно п. 4.8. Договору № 09/22 в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору № 09/22 передбачено укласти із Стороною 1 та Стороною 3 договори відшкодування спожитих комунальних послуг окремо.
Пунктом 6.4. Договору № 09/22 в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору № 09/22 було передбачено укласти зі Стороною 2 та Стороною 3 договори відшкодування спожитих комунальних послуг кожним видом наданих комунальних послуг окремо.
Згідно пунктів. 8.1, 8.1.1, 8.1.2. Договору № 09/22 в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору № 09/22 передбачалося вимагати від Сторони 1 та Сторони 2 необхідні документи, інформацію з метою виконання умов договорів відшкодування спожитих комунальних послуг кожним видом наданих комунальних. У разі не надання відповідних документів та інформації, Сторона 3 звільняється від взятих зобов'язань за цим Договором. У разі не укладання договорів відшкодування комунальних послуг Сторона 3 звільняється від взятих зобов'язань зі сплати спожитих Стороною 2 комунальних послуг.
Умовами п. 8.2. - 8.4. Договору № 09/22 передбачено обов'язок Платника відшкодувати Балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Здійснювати витрати, пов'язані з спільним використанням Майна, у тому числі фактичні комунальні платежі. Укласти із Балансоутримувачем договори на відшкодування комунальних послуг.
Згідно пункту 9.1. Договору № 09/22, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 9.2. Договору № 09/22, спори, які виникають за цим Договором або у зв'язку з цим не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Згідно п. 10.1. Договору № 09/22 в редакції Додаткової угоди № 2 до Договору № 09/22, цей Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2024р. включно. У відповідності до ч. 3 ст. 631 ЦК України Сторони домовились, що умови Договору розповсюджуються на правовідносини, які виникли між ними з 01.01.2024.
Відповідно п. 10.2. Договору № 09/22, умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору.
У відповідності до умов п. 10.3. Договору № 09/22, зміни до умов цього Договору або його розірвання допускається за взаємною згодою Сторін.
Згідно п. 10.4. Договору № 09/22, у разі відсутності заяви Користувача про припинення чи дострокове розірвання Договору, дія Договору продовжується на той самий строк, на який його було укладено і на тих самих умовах.
У матеріалах справи відсутні докази припинення чи дострокового розірвання Договору № 09/22, отже вказаний Договір № 09/22 є діючим.
Згідно позову позивач вказує, що ним укладено договори з постачальниками відповідних послуг: договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 041-16373 з АТ «Харківобленерго»; договір про постачання електричної енергії від 01.01.2019 № 041-16373 з ПрАТ «Харківенергозбут».
З метою компенсації вартості спожитих військовою частиною НОМЕР_1 комунальних послуг, між позивачем, військовою частиною НОМЕР_1 та відповідачем було укладено Договір № 173 від 13 березня 2024 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії (Договір № 173).
Позивачем було підготовлено відповідну Додаткову угоду до Договору № 173 з метою відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за жовтень та листопад 2024 року.
Як стверджує позивач, підписану позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 Додаткову угоду до Договору № 173 з додатками та завіреними копіями документів, які підтверджують обсяг спожитих послуг за вищезазначеними договорами з постачальниками послуг (звіти про покази засобів обліку електричної енергії, акти про обсяги розподіленої енергії, акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії та акти приймання-передачі електричної енергії, рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії, із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та за електричну енергію), були передані на підпис відповідачу. Відповідачем не виконано належним чином своїх зобов'язань за Договором щодо відшкодування позивачу витрат за отримані Стороною 2 комунальні послуги (електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії складає 105885,34 гривень за жовтень 2024 року та 217893,14 гривень за листопад 2024 року, а разом на загальну суму 323778,48 грн. з ПДВ, в т.ч.:
- за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 у сумі 79404,45 грн.;
- за розподіл електричної енергії за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 у сумі 22000,08 грн.;
- за послугу з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 у сумі 4480,81 грн.;
- за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 у сумі 162567,83 грн.;
- за розподіл електричної енергії за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 у сумі 46619,23 грн.;
- за послугу з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 у сумі 8706,08 грн.
На підтвердження факту споживання електричної енергії Споживачем - військовою частиною НОМЕР_1 за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 позивачем надано до позовної заяви копію складеного та підписаного між Балансоутримувачем - ПП «ВЯЧЕСЛАВ» та Споживачем - ВЧ НОМЕР_1 Акту виконаних робіт (наданих послуг) до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за вказаний період, яким Балансоутримувач та Споживач підтвердили, що у період з 01.10.2024 по 30.11.2024 Споживачем було спожито електричну енергію обсягом 31440 кВт/год на суму 241972,28 грн., відповідно за розподіл електричної енергії загальна сума складає 68619,31 грн., за послуги з перетікання реактивної електроенергії загальна сума складає 13186,89 грн.
Також, спожитий у період з 01.10.2024 по 30.11.2024 обсяг електричної енергії підтверджується наданою позивачем до матеріалів справи копією складеного та підписаного між Балансоутримувачем та Споживачем Актом фіксації показників лічильника електричної енергії за вказаний період, згідно з якими за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 обсяг спожитої електричної енергії складає 31440 кВт/год.
Крім того, визначені в Акті виконаних робіт (наданих послуг) за період 01.10.2024 по 30.11.2024 обсяги і вартість підтверджуються відповідними актами, рахунками та звітами про покази засобів обліку електричної енергії, складеними надавачами послуг: АТ «Харківобленерго» та ПрАТ «Харківенергозбут».
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.05.2025 за вих. № 01 з вимогою підписати Додаткову угоду та погасити заборгованість перед ПП «ВЯЧЕСЛАВ», що складається з витрат за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з жовтня по листопад 2024 року, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист за трекінгом № 6107200087624.
Однак, зазначені документи не підписані з боку Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, заборгованість з компенсації спожитих військовою частиною НОМЕР_1 послуг в загальному розмірі 323778,48 гривень не погашена, що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Статтею 793 ЦК України визначені вимоги до форми договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, згідно з якими договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п'ять років.
У відповідності до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 2 ст. 827 ЦК України).
За приписами ч. 3 ст. 828 ЦК України, договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.
З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між сторонами на підставі укладеного між ними Договору спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном від 12.12.2022 № 09/22, дослідивши текст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором безоплатної позички будівлі (комплексу будівель) із відшкодуванням платником (Стороною 3) всіх витрат позичкодавця (Сторони 1) на оплату комунальних послуг, які були отримані користувачем (Стороною 2). Зважаючи на викладене та враховуючи, що сторонами досягнуто всіх суттєвих умов, передбачених вимогами чинного законодавства України відносно вказаного виду договору, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором № 09/22, передав нерухоме майно (нежитлові приміщення) у користування Стороні 2, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі нерухомого майна згідно Договору № 09/22.
Відповідно до пункту 3.2 Договору № 09/22, платник зобов'язаний відшкодувати Балансоутримувачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Користувачем за час дії цього договору.
Умовами п. 8.2. - 8.4. Договору № 09/22 передбачено обов'язок Платника відшкодувати Балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Здійснювати витрати, пов'язані з спільним використанням Майна, у тому числі фактичні комунальні платежі. Укласти із Балансоутримувачем договори на відшкодування комунальних послуг.
На виконання п. 4.8., 6.4. Договору № 09/22, між Платником, Балансоутримувачем та Споживачем був підписаний Договір № 173 від 13.03.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого ПП «ВЯЧЕСЛАВ» (Балансоутримувач) забезпечує постачання електричної енергії, що використовується військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач), а Харківське КЕУ (Платник) відшкодовує витрати, понесені Балансоутримувачем з оплати електричної енергії, яка була спожита Споживачем - військовою частиною НОМЕР_1 , за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним договором, відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 12.12.2022 р. № 9/22. Відповідно до п. 9.1. даного договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання, строк дії Договору відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України розповсюджуються на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2024 р., та діє по 31.12.2024 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами змін до Договору № 173 від 13.03.2024 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та докази припинення чи про дострокове розірвання даного договору, отже вказаний договір наразі є діючим. До даного договору була підписана Додаткова угода Балансоутримувачем та Споживачем, проте не підписана з боку Платника.
Інших договорів на відшкодування комунальних послуг, зокрема на відшкодування за спожиту електричної енергії, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за спірний період (з 01.10.2024 по 30.11.2024) до матеріалів справи не надано.
Разом з тим, за змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Факт споживання електричної енергії Споживачем - ВЧ НОМЕР_1 за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 підтверджується складеним та підписаним між Балансоутримувачем - ПП «ВЯЧЕСЛАВ» та Споживачем - ВЧ НОМЕР_1 Актом виконаних робіт (наданих послуг) до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за вказаний період, яким Балансоутримувач та Споживач підтвердили, що у період з 01.10.2024 по 30.11.2024 Споживачем було спожито електричну енергію обсягом 31440 кВт/год на суму 241972,28 грн., відповідно за розподіл електричної енергії загальна сума складає 68619,31 грн., за послуги з перетікання реактивної електроенергії загальна сума складає 13186,89 грн.
Також, спожитий у період з 01.10.2024 по 30.11.2024 обсяг електричної енергії підтверджується складеним та підписаним між Балансоутримувачем та Споживачем актом фіксації показників лічильника електричної енергії за вказаний період, згідно з яким за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 обсяг спожитої електричної енергії складає 31440 кВт/год, а також складеними між Балансоутримувачем та Оператором розподілу - АТ «Харківобленерго» актами про обсяги розподіленої електричної енергії за жовтень-листопад 2024 року, згідно з якими за період з 01.10.2024 по 31.10.2024 обсяг спожитої електричної енергії складає 10080 кВт та з 01.11.2024 по 30.11.2024 обсяг спожитої електричної енергії складає 21360 кВт.
Крім того, надані позивачем акти приймання-передачі електричної енергії ПрАТ «Харківенергозбут», акти приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії та акти приймання-передачі за перетікання реактивної електроенергії АТ «Харківобленерго» за жовтень-листопад 2024 року містять інформацію про тариф на спожиту електричну енергію, який зазначений в Акті виконаних робіт (наданих послуг) до договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та підписаний між Балансоутримувачем - ПП «ВЯЧЕСЛАВ» та Споживачем - ВЧ НОМЕР_1 .
Тобто, як вбачається з вказаних Акту виконаних робіт (наданих послуг) та Акту фіксації показників лічильника електричної енергії, зазначений в цих актах обсяг поставленої з 01.10.2024 по 30.11.2024 електричної енергії вартістю на суму 241972,28 грн., відповідно за розподіл електричної енергії 68619,31 грн., за послуги з перетікання реактивної електроенергії 13186,89 грн., був погоджений Споживачем - Стороною 2, що підтверджується відповідною відміткою командира - ВЧ НОМЕР_1 в цих актах, засвідченою його особистим підписом та печаткою військової частини, а відтак обсяг спожитої електричної енергії за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 є підтвердженим.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх обов'язків, передбачених п. 8.2. Договору тимчасового безоплатного користування від 12.12.2022 № 09/22, щодо оплати вартості спожитої Стороною 2 - ВЧ НОМЕР_1 електричної енергії, за розподіл електричної енергії, за послуги з перетікання реактивної електроенергії за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 на суму 323778,48 грн.
Щодо тверджень відповідача про неможливість здійснити відшкодування за комунальні послуги за попередній період у зв'язку відсутністю відповідного бюджетного асигнування, які викладені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України», суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про Збройні Сили України», фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду. Відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Довгострокове зобов'язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов'язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.
Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Умовами п. 8.2. - 8.4. Договору № 09/22 передбачено обов'язок Платника відшкодувати Балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті Користувачем у процесі виконання цього Договору. Здійснювати витрати, пов'язані з спільним використанням Майна, у тому числі фактичні комунальні платежі. Укласти із Балансоутримувачем договори на відшкодування комунальних послуг.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача (Платника) будь-яких заперечень стосовно умов вже підписаної між Балансоутримувачем та Споживачем Додаткової угоди до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, які б свідчили, наприклад, про його невідповідність вимогам чинного законодавства або про ненадання відповідачу (Платнику) Балансоутримувачем та Споживачем документів, необхідних для виконання Договору та, які б могли бути належною підставою для непідписання відповідачем Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію і, в свою чергу, відповідно до п. 8.1. Договору, могли стати підставою для звільнення відповідача від взятих на себе зобов'язань передбачених п. 8.2. цього Договору.
Суд також зауважує, що жодного обмеження щодо строків укладення договорів відшкодування комунальних послуг умовами Договору не передбачено.
Отже, враховуючи, що Балансоутримувач та Споживач виконали свій обов'язок, визначений умовами п. 4.8., 6.4. Договору № 09/22, та підписали Додаткову угоду до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії № 173 відповідач не мав об'єктивних підстав для непідписання цієї Додатковї угоди до зазначеного договору та невиконання своїх зобов'язань на підставі п. 8.1. Договору. За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивач не звернувся у 2024 році з претензією про відшкодування за спожиту електричну енергію, як на підставу для звільнення його від виконання своїх зобов'язань за Договором, відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Відповідач посилається на п. 3.3., 3.4. Договору № 09/22, яким зазначає, що відшкодування відповідачем за отримані В/Ч комунальні послуги відбувається за погодженням з КЕВ м. Харків та підставою для відшкодування є виставлені постачальними організаціями рахунки. Суд не враховує посилання відповідача на зазначену редакцію п. 3.3., 3.4. Договору № 09/22, як на підставу своїх заперечень через те, що Додатковою угодою № 1 до Договору № 09/22 п. 3.3. Договору № 09/22 взагалі вилучений та п. 3.4. Договору № 09/22 викладений в наступній редакції: «відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3 на підставі укладених договорів на відшкодування за кожним видом наданих комунальних послуг окремо (електрична енергія, водопостачання та водовідведення, теплова енергія або природний газ, вивіз сміття)».
Водночас, позивач у позовній заяві зазначає, що вартість наданих комунальних послуг, за жовтень 2024 року та листопад 2024 року, що вказана у Додатковій угоді та актах виконаних робіт (наданих послуг) була стягнута з ПП «ВЯЧЕСЛАВ» на підставі рішень Господарського суду Харківської області у справах № 922/136/25 та № 922/308/25, у яких КЕВ м. Харків виступало в якості третьої особи на стороні відповідача (ПП «ВЯЧЕСЛАВ») та мало змогу ознайомитися з матеріалами справи у тому числі з рахунками на оплату комунальних послуг, актами про обсяги розподіленої енергії, звітами про покази засобів обліку електричної енергії, тощо.
Крім того, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від здійснення свої зобов'язань.
Європейський суд з прав людини в рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов'язань.
У справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД Чечеткін та Оліус проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17 та № 925/974/17.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі зазначеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - КЕВ міста Харків, всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за спожиту електричну енергію, за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії за період з 01.10.2024 по 30.11.2024 на загальну суму 323778,48 грн., або які б спростовували наявність у нього обов'язку зі сплати вищезазначеної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 323778,48 грн. заборгованості є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами.
За таких обставин позовні вимоги у справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 3885,34 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 14, код ЄДРПОУ 22679908) 323778,48 грн. заборгованості та 3885,34 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Приватне підприємство "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, буд. 14, код ЄДРПОУ 22679908).
Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено "04" вересня 2025 р.
Суддя А.М. Буракова