79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.09.2025 Справа № 914/1816/25
За позовною заявою: 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, м.Дрогобич Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів», м.Львів
про стягнення 10967,00 грн неустойки за договором підряду №278 від 01.08.2024
Суддя Ділай У.І.
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 справу №914/1816/25 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.
18.06.2025 копію ухвали від 16.06.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача.
25.06.2025 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено для огляду оригінали документів, копії яких подані разом з позовом.
01.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив.
07.07.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
11.07.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 16.08.2025. В період з 04.08.2025 по 02.09.2025 суддя У.І.Ділай перебувала у щорічній відпустці. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
За результатами проведення відкритих торгів (з особливостями) 01 серпня 2024 року між 2 Спеціальним центром швидкого реагування ДСНС України (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (далі - відповідач, підрядник) було укладено договір № 278 (далі - Договір) на загальну суму 3010800,00 грн на виконання робіт з капітального ремонту двосхилого даху будівлі №15 "Гараж" 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України, розташованої за адресою: вул. Спортивна, 44, м. Дрогобич, Львівська область.
Строк дії договору, згідно з розділом 13, - до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до наказу ДСНС України від 22.10.2024 №1103 «Про зміну найменування та внесення змін до установчого документа», 2 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС України (ідентифікаційний код 14372923) перейменовано на 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Львівській області.
Згідно з п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами у визначений строк, відповідно до вимог замовлення, будівельних норм і правил, виконати капітальний ремонт даху згаданої будівлі, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Закупівля здійснювалася за кодом ДК 021:2015 - 45260000-7 «Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи».
Відповідно до п. 3.1 договору, роботи повинні були бути завершені не пізніше 20.12.2024 відповідно до календарного графіка виконання робіт на об'єкті будівництва (додаток 2 до договору).
Як зазначено в позові відповідач виконав частину робіт на загальну суму 1655204,00грн, зокрема демонтаж покрівлі, улаштування крокв, лат та дерев'яного каркаса даху. На підтвердження долучено копії актів виконаних робіт: №1 від 12.09.2024, №2 від 25.09.2024, №3 від 11.10.2024. Проте, після 11.10.2024 відповідач припинив виконання робіт без належного письмового повідомлення позивача. Станом на момент подання цієї заяви, роботи не були відновлені.
Позивач звернув увагу згідно з п. 3.2 договору, строки виконання робіт можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін та шляхом внесення змін до договору. Водночас жодних листів, повідомлень чи заяв щодо продовження строків від відповідача не надходило.
Листами від 09.12.2024 №82-1885/82-14 та від 27.12.2024 №58-002-01-59/58-002-05, позивач неодноразово інформував відповідача про факт безпідставного припинення робіт, відсутність форс-мажорних обставин, а також про необхідність завершення робіт у визначений строк - до 20.12.2024. Однак, відповіді на ці листи позивач не отримав.
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача свідчить про порушення умов договору в частині невиконання своїх зобов'язань у встановлений строк.
У зв'язку з незавершеністю робіт, залишок невикористаних коштів у сумі 1 351 596,00 грн було повернуто до державного бюджету.
Згідно з п. 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством та договором.
Відповідно до п. 9.3 договору, у разі порушення строків виконання робіт, підрядник зобов'язаний сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості невиконаних робіт.
Підпунктом 5.7 договору сторони погодили, що у випадку порушення Підрядником умов договору, замовник набуває право на безумовне звернення до банку-гаранта щодо стягнення коштів забезпечення виконання договору, сума яких визначена банківською гарантією, у повному розмірі.
Листом № 58-002-01-42/58-002-05 від 23.12.2024 позивач звернувся до АТ «АСВІО Банк» з вимогою про виплату суми банківської гарантії в розмірі 150 540,00 грн (5% від суми договору). 27.12.2024 на рахунок позивача було зараховано вказану суму відповідно до договору банківської гарантії.
З метою досудового врегулювання спору 29.01.2025 позивач надіслав відповідачу претензію №58-002-01-81/58-002-14 з вимогою сплатити неустойку за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 10967,00 грн за період з 21.12.2024 по 31.12.2024. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з п. 12.2 договору, сторона, яка не може виконувати зобов'язання через обставини непереборної сили, зобов'язана протягом 14 календарних днів повідомити про це іншу сторону.
Позивач вважає, що: відповідач не довів, що зробив усе можливе для виконання договору в строк; зволікання у реагуванні на зауваження технагляду та відсутність діалогу у листопаді-грудні 2024 року свідчать про бездіяльність; лист відповідача з пропозицією про продовження строку договору є несвоєчасним та формальним прикриттям невиконання зобов'язань. Відтак, підстави для звільнення від відповідальності за Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України) та самим договором відсутні.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не оплатив позивачу неустойку. Відтак, 2 Спеціальний центр швидкого реагування ДСНС України подав позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 10967,87 грн неустойки за період з 21.12.2024 по 31.12.2024.
Відповідач заперечив проти позову, з огляду на таке.
Протягом серпня - жовтня 2024 року відповідач виконав частину робіт на загальну суму 1655204,00 грн, які були прийняті замовником без жодних зауважень.
22 жовтня 2024 року підрядник здійснив поставку на об'єкт матеріалів в асортименті, необхідних для перекриття даху. На підтвердження долучено видаткові накладні №№4831, 4832, складені ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» та акт №2210/1 здачі - приймання наданих послуг.
Після поставки вказаних матеріалів, відповідач був змушений призупинити виконання робіт з причин, що не залежали від його волі, оскільки при перевірці поставленого оцинкованого прокату у рулонах, з якого на об'єкті мали виготовляти профнастил ТП-20, 0,5 мм відповідної форми. Така ситуація склалась, зважаючи на лист інженера з технічного нагляду від 05.11.2024, відтак замовник заявив, що поставлені матеріали не відповідають умовам договору та додатків до нього, у тому числі ДСТУ 8802:2018.
Відповідач зазначив, що зауваження щодо якості поставленого матеріалу було зафіксоване інженером з технічного нагляду 05.11.2024 й підрядника офіційно повідомлено 07.11.2024.
За твердженням відповідача, ТОВ «Сервіскотломонтаж-Львів» не є виробником поставленого оцинкованого прокату у рулонах, з якого виготовляли профнастил, а тому не могло в той час професійно оцінити відповідність такого профнастилу умовам договору. За вказаних обставин відповідач звернувся із відповідною вимогою до контрагента ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД», в якого його придбав відповідні матеріали, щодо надання доказів відповідності такого профнастилу вимогам ДСТУ. В свою чергу, контрагент - ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» звернувся з відповідними поясненнями до гуртового постачальника - ТОВ “МЕТІНВЕСТ - СМЦ».
У відповідь відповідач отримав від контрагента ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» гарантійний лист №1970 від 04.11.2024, бірку з маркуванням оцинкованого прокату в рулоні, сертифікат якості № 5427 від 10.10.2024, виданий виробником ТОВ “ЮНІСТІЛ» та сертифікат відповідності від ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД» на профілі сталеві листові гнуті, який підтверджує відповідність вимогам ДСТУ готової продукції - профнастилу, яка гнулася (виготовлялася) безпосередньо на об'єкті. Згідно з наданими документами, поставлений профнастил ТП-20 0,5 мм відповідав вимогам договору та додатків до нього.
Відповідач звернув увагу, що зі своєї сторони вживав всіх невідкладних заходів, щоб довести замовнику, що поставив профнастил у належній кількості, надав документи від виробника, що підтверджують його якість та готовий був до його монтажу у найкоротші строки, щоб завершити виконання робіт вчасно.
Проте, незважаючи на викладене, позивача не влаштовували надані документи, а також ним було заявлено про необхідність заміни цього профнастилу на інший, оскільки на його вимогу було проведено дослідження згідно з протоколом №П-40 від 20.11.2024, складеним лабораторією з контролю виробництва ТОВ “Хеві Метал», та встановлено невідповідність такого вимогам ДСТУ (лист №82-1885/82-14 від 09.12.2024).
За таких умов відповідач, не будучи ані постачальником, ані виробником відповідного профнастилу, та отримавши відповідні документи від замовника, був змушений шукати шляхи заміни такого на якісний.
Листом №188 від 20.12.2024 відповідач пропонував позивачу укласти додаткову угоду, якою продовжити строки виконання робіт до 31.01.2025, оскільки затримки із заміною профнастилу залежать від можливостей постачальника його доставити на об'єкт. У відповідь позивач не погодився на продовження строків виконання робіт та розірвав договір в односторонньому порядку.
У подальшому позивач стягнув у безспірному порядку банківську гарантію в розмірі 150 540,00 грн.
Водночас відповідач звернувся із претензією до безпосереднього постачальника профнастилу - ТОВ ВКФ “РОМ ЛТД», в якій вимагав повернути сплачені кошти за неякісний профнастил в сумі 427800,00 грн, виплатити компенсацію за стягнуту банківську гарантію у розмірі 150540,00грн та заявлену позивачем неустойку у розмірі 10967,87 грн. За результатами розгляду претензії, постачальник визнав факт поставки неякісного профнастилу та повернув 427 800,00 грн.
Відповідач вважає, що ним вжито достатніх заходів щодо недопущення порушення строку виконання будівельних робіт, однак такий прострочено, як за безпосередньої бездіяльності позивача, який не бажав продовжити строки виконання робіт, хоча відповідач про це просив, так і контрагентів, які не зуміли поставити якісний профнастил у встановлені строки.
При цьому відповідач заперечив проти твердження позивача щодо того, що ТОВ "Сервіскотломонтаж - Львів" не звертався з вимогою про офіційне зупинення робіт, є безпідставним, оскільки умовами договору №278 від 01.08.2024 таких прав в підрядника не було. Як і не було підстав для заявлення про виникнення обставин непереборної сили, оскільки поставка третьою особою неякісного матеріалу - не є такою обставиною у контексті положень договору.
Також відповідач не погодився із твердженням про перекладення комерційного ризику на замовника йде мова, оскільки останній жодних доказів про понесення збитків не надав, і це при тому, що з відповідача ще додатково було стягнуто банківську гарантію в розмірі 150 540,00грн.
Таким чином відповідач вважає, що очевидним є факт, що порушення зобов'язань по строках виконання робіт цілком пов'язане з діями третіх осіб, які поставили профнастил, якість якого в момент його прийняття на об'єкт не можна було швидко оцінити.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 278 від 01.08.2025 на виконання робіт з капітального ремонту двосхилого даху будівлі, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Статтею 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.
Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК України).
Відповідно до ст. 858. ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
За умовами п.п. 6.1.2-6.1.4 договору підрядник зобов'язаний: передати замовнику належно виконані роботи; використовувати для виконання робіт якісні матеріально-технічні ресурси; у випадку виявлення замовником фактів використання неякісних матеріалів підрядник зобов'язаний негайно (не пізніше 3 робочих днів з моменту одержання повідомлення замовника) замінити такі матеріали за свій рахунок.
Як встановлено судом із фактичних обставин справи, підрядник зобов'язаний був виконати обумовлені роботи до 20.12.2024 (п.3.1 договору). В п. 12.2 договору зазначено, що такий діє до 31.12.2024 або до повного виконання сторонами зобов'язань. Однак відповідач порушив строки виконання робіт за договором, не виконав частину робіт по поставці профнастилу, який повинен відповідати технічним вимогам ДСТУ EN10346, та його влаштуванню на двосхилого даху.
Покликання відповідача про те, що ним вжито всіх невідкладних заходів спочатку щоб довести замовнику, що профнастил поставлений у належній кількості та якості й в подальшому на вимогу замовника замінити вказаний товар (у зв'язку з його невідповідністю такого вимогам ДСТУ) на інший, відтак ТОВ "Сервіскотломонтаж - Львів" змушене було шукати шляхи заміни такого на якісний, Господарський суд Львівської області відхиляє, зважаючи на таке.
Укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору.
Так, суду не надано та матеріали справи не містять доказів неможливості придбання відповідного профнастилу в інших постачальників/виробників, а також відсутності такого товару на ринку протягом листопада-грудня 2024 року.
За обставинами цієї справи ТОВ "Сервіскотломонтаж - Львів" було відомо про можливість протермінування виконання робіт щонайменше з 07.11.2024, тобто після отримання повідомлення від позивача про невідповідність якості товару. Однак, знаючи про вказану ситуацію, підрядник звернувся до замовника з листом про внесення змін в договір в частині строку виконання робіт лише 20 грудня 2024 року (день завершення виконання робіт).
За ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Листом від 27.12.2024 позивач повідомив відповідачу про припинення зобов'язань 31.12.2024 у зв'язку із закінченням строку дії договору.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази продовження строків виконання підрядних робіт.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Підсумовуючи викладене, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про недоведеність відповідачем обставин, які звільняють його від відповідальності.
У разі здійснення господарської діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (в т.ч. професійними комерсантами), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач не поніс збитків в ситуації, що склалася.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт. Перевіривши поданий розрахунок суми неустойки, відповідно до положень п.9.2, суд доходить висновку, що нарахована сума пені в розмірі 10967,00 грн неустойки за період з 21.12.2024 по 31.12.2024 відповідає правовим приписам.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіскотломонтаж-Львів» (79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Садова, 2а/1, ідентифікаційний код 37801512) на користь 2 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Спортивна, 44, ідентифікаційний код 14372923) 10967,00 грн та 3028,00грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 04.09.2025.
Суддя Уляна ДІЛАЙ