вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
04 вересня 2025 рокуСправа № 912/141/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув заяву від 19.08.2025 позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №912/141/24
за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка", вул. Олександрїйська, 25, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034
до відповідача Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви, вул. Кременчуцька, 107А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та майном шляхом виселення
Рішенням від 14.08.2025 суд задовольнив позов частково. Ухвалив Управлінню Олександрійської єпархії Української Православної Церкви усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 3520355800:50:000:0530, що розташована за адресою вулиця Олександрійська буд. 25, смт. Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034 та належить на праві постійного користування Релігійній організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка". В іншій частині позову відмовив. Стягнув з Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви на користь Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка" 3633,60 грн судового збору за подання позову та заяви про забезпечення позову.
19.08.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №912/141/24, де просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн.
Ухвалою від 25.08.2025 суд постановив вирішення питання про судові витрати у справі №912/141/24 здійснити без повідомлення учасників справи. Учасникам справи у строк до 02.09.2025 подати суду, за необхідності, письмово викладені позиції щодо розміру судових витрат з доказами їх направлення іншим учасникам справи.
Ухвалу суду від 25.08.2025 надіслано до електронних кабінетів сторін. Відповідач отримав таку ухвалу 25.08.2025 13:42.
28.08.2025 відповідач подав суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, де вказує, що розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката має бути зменшений до 8000 грн.
Розглядаючи заяву по суті, суд враховує таке.
У судовому засіданні 14.08.2025 представник позивача заявив про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 42 000,00 грн позивач подав Договір про надання правничої (правової) допомоги №023/11-06 від 06.11.2023, акт прийняття-передачі наданих послуг від 18.08.2025, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 18.08.2025, додаткову угоду №1 від 06.11.2023.
Так, 06.11.2023 адвокатом Кузьменком В.Б. (Адвокат) та Релігійною організацією "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка" (Клієнт) укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №023/11-06 та додаткову угоду №1 від 06.11.2023, за умовами яких:
- Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання по наданню правничої (правової) допомоги, що пов'язана з захистом інтересів клієнта на будівлю церкви за адресою вул. Олександрійська, 25 смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області. Клієнт також доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання по наданню правничої (правової) допомоги, що пов'язана з захистом інтересів клієнта на земельну ділянку розташовану за адресою вул. Олександрійська, 25 смт. Приютівка, Олександрійського району, Кіровоградської області (п. 1.1. Договору та п. 1 додаткової угоди),
- відповідно до п. 2.1. Договору сторони за взаємною згодою, визначили зазначити гонорар Адвоката за представництво та надання інших видів правової допомоги під час розгляду в суді першої інстанції справи, що пов'язана з захистом та представництвом Клієнта зазначеного в п. 1.1. Договору, в наступному розмірі: сторонами визначається фіксований розмір гонорару Адвоката за надані послуги, який складає - 42000,00 грн (п. 2. додаткової угоди),
- Клієнт сплачує Адвокату гонорар в наступному порядку: на протязі трьох місяців з дня винесення судом першої інстанції рішення та набрання ним законної сили, в сумі 42000,00 грн. Адвокат надає Клієнту Акт приймання передачі наданих послуг до якого додає Детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом (п. 4 додаткової угоди).
Договір та додаткова угода підписані сторонами.
18.01.2024 адвокату Кузьменку В.Б. видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1063968 Релігійною організацією "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка".
Адвокат Кузьменко В.Б. брав участь у розгляді справи.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У клопотанні від 28.08.2025 відповідач, з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України, ч. 3-4 ст. 126 ГПК України, ч. 5-6 ст. 126 ГПК України, вказує, що враховуючи той факт, що рішенням суду по справі позовні вимоги позивача задоволено не повністю, а лише частково, розмір витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката має бути зменшений до 8000 грн, що станом на даний час є визначеним законом мінімальним розміром заробітної плати в Україні. На думку відповідача:
- розмір заявлених витрат на правничу допомогу є неспівмірним;
- ані у заяві позивача про ухвалення додаткового рішення, ані в складеному адвокатом детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ані в жодних інших наданих суду позивачем документах не відображено в жоден спосіб реального часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- кількість складених адвокатом позивача процесуальних документів та їх обсяг не є значним;
- участь адвоката позивача в судових засіданнях по справі мала місце (за виключенням єдиного випадку засідання з розгляд справи по суті) в порядку відеоконференції з використанням власних технічних засобів безпосередньо з офісу адвоката, а отже не потребувала від адвоката витрати додаткового час на те, щоб дістатися до місця проведення судового засідання.
- тривалість усіх судових засідань не була значною, а їх кількість - великою;
- позивачем не аргументовано, яким чином складність даної справи впливає на розмір гонорару адвоката, так само як і значення даної справи для позивача або потенційний вплив рішення у даній справі на репутацію позивача. Відомості про наявність публічного інтересу до даної справи відсутні.
Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 визначено, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником, а отже є визначеним.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Судом враховано, що згідно висновку про застосування норм права, який викладений в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 по справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Окрім того, суд бере до увагу викладену в постанові від 22.04.2024 у справі № 346/2744/21 позицію Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, де пославшись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21, наголошено, що:
- якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, вона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі;
- у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.06.2025 у справі № 912/2005/24.
Поряд з цим, до заяви від 19.08.2025 позивач додав акт прийняття-передачі наданих послуг від 18.08.2025 та детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 18.08.2025, підписані сторонами на виконання Договору про надання правничої (правової) допомоги №023/11-06 від 06.11.2023 та додаткової угоди №1 від 06.11.2023, які не могли бути подані до винесення рішення судом, оскільки датовані вже після винесення рішення.
Відтак, суд дійшов висновку про неможливість подання суду доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у даній справі.
Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Приймаючи до уваги реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), беручи до уваги клопотання від 28.08.2025 відповідача щодо зменшення заявлених витрат, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 42 000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи.
Обґрунтованим та розумним розміром компенсації за надані послуги є 21 000,00 грн, що становить 50% від заявлених витрат на правничу допомогу.
За п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, суд зазначає, що якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Оскільки рішенням від 14.08.2025 суд частково задовольнив позовні вимоги, тому суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Відтак заява від 19.08.2025 Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/141/24 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву від 19.08.2025 Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/141/24 задовольнити частково.
Стягнути з Управління Олександрійської єпархії Української Православної Церкви (вул. Кременчуцька, 107А, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, і.к. 35615671) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Великомученика Юрія Переможця Кропивницької єпархії Православної церкви України смт Приютівка" (вул. Олександрїйська, 25, смт Приютівка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28034, і.к. 35079142) 10500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відмовити в задоволені решти вимог.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.
Повне додаткове рішення складено 04.09.2025.
Суддя В.Г. Кабакова