вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" вересня 2025 р. Справа № 911/2770/25
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали
за заявою Фізичної особи - підприємця Усачука Василя Володимировича, ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт і логістика України», (08294, вул. Промислова, 3, м. Буча, Бучанський район, Київська область)
про видачу судового наказу
ФОП Усачук В. В. звернувся в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ТОВ «Транспорт і логістика України» про стягнення основної заборгованості у розмірі 71 000, 00 грн, що виникла внаслідок невиконання боржником свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі плати за виконане перевезення вантажу згідно з договором № 04/07/01 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2025 р. та замовленням № 04/07 від 04.07.2025 р. перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 3 ст. 150 цього ж кодексу передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявником додано копії договору № 04/07/01 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2025 р., замовлення № 04/07 від 04.07.2025 р. перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладені між ФОП Усачук В. В. та ТОВ «Транспорт і логістика України», міжнародної вантажно-транспортної накладної (CMR) № 182063, рахунку № 44 від 15.07.2025 р., акту № 44 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.07.2025 р. (підписаного тільки заявником), та інші документи.
Згідно з пунктами 4.1.-4.3. договору ціна (загальна вартість) цього Договору визначається в національній валюті України - гривні та складається із загальної ціни (вартості) транспортно-експедиторських послуг, наданих Перевізником Замовнику згідно погоджених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг протягом дії цього Договору.
4.2. Ціна (загальна вартість) послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом розраховується на підставі цін (тарифів) за одиницю виміру (тонно/км, км пробігу, машино/годину, рейс, зміну тощо) наданих послуг погоджених Сторонами у Замовленні, яке є невід'ємною частиною цього Договору, і є незмінною з моменту підписання Замовлення.
4.3. Оплата наданих послуг перевезення вантажів здійснюється Замовником на підставі рахунків-фактур виставлених Перевізником відповідно до погоджених Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг складених з урахуванням первинних документів бухгалтерського обліку, в наступному порядку:
- 80 % (вісімдесят) відсотків вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні сплачуються протягом 10 (десяти) банківських днів з дати погодження Замовником Акту приймання-передачі наданих послуг, одержаного від Перевізника разом з повним комплектом документів, вказаних в п. 3.4.14. цього договору;
- 20 % (двадцять відсотків) вартості послуг перевезення вантажів, погоджених Сторонами у Замовленні сплачуються протягом 10 (десяти) банківських днів з дати належної реєстрації Перевізником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без виставлення окремого рахунку-фактури.
Відповідно до пунктів 6.1. - 6.5. договору надані послуги передаються Перевізником та приймаються Замовником за Актом приймання-передачі наданих послуг.
6.2. Акт приймання-передачі наданих послуг складається Перевізником протягом 7 (семи) календарних днів після закінчення надання послуг, а при триваючому наданні послуг - не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками Сторін первинних документів бухгалтерського обліку (товарно-транспортних накладних (CMR) тощо).
6.3. Акт приймання-передачі наданих послуг складається Перевізником в двох автентичних примірниках, підписується уповноваженою особою Перевізника, скріплюється його печаткою (за наявності) та направляється Замовнику разом з первинними документами бухгалтерського обліку, зазначеними в п. 3.4.14. цього Договору, за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі або за його фактичним місцезнаходженням, поштовим, кур'єрським зв'язком або нарочним.
6.4. Акт приймання-передачі наданих послуг розглядається Замовником протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання та, у випадку його погодження, підписується уповноваженою особою Замовника, скріплюється ного печаткою (за наявності), після чого один примірник Акта приймання-передачі наданих послуг повертається Перевізнику за реквізитами, зазначеними в цьому Договорі або за фактичним місцезнаходженням, поштовим.
6.5. У випадку наявності у Замовника зауважень або заперечень до Акта приймання-передачі наданих послуг, зауваження або заперечення направляються Перевізнику в порядку та у строки, передбачені п. 6.4. цього Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, вказаний акт № 44 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.07.2025 р. підписаний тільки заявником і не містить підпису боржника, а отже не є підписаним обома сторонами, і відповідно обома сторонами не узгоджено вартість і обсяг фактично наданих послуг з перевезення вантажу, а тому такий акт не може бути належним та допустимим доказом надання заявником послуг боржнику з перевезення вантажу за договором та замовленням.
Крім того, при укладенні договору № 04/07/01 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2025 р. заявник та боржник не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо щодо автоматичного схвалення замовником обсягу наданих послуг у випадку відсутності у замовника будь-яких зауважень або заперечень до Акта приймання-передачі наданих послуг і непідписання останнім такого акта, що за даних обставин не дозволяє суду дійти висновку щодо конкретного і чіткого моменту виникнення обов?язку щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, а тому такі договір, акт та рахунок і інші докази не можуть бути достатніми, належними та допустимими доказами надання заявником послуг боржнику з перевезення вантажу за договором.
Таким чином, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви заявником не додано усіх достатніх доказів, що б підтверджували обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме належним чином оформлений та підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та інші первинні документи, тощо, що не відповідає вимогам ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, і відсутність яких не підтверджує наявність і виникнення у заявника вищевказаної грошової вимоги до боржника на заявлену суму.
Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
21) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
9) виключено.
2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
4. Суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 29.08.2025 р. (вх. № 7096 від 01.09.2025 р.) Фізичної особи - підприємця Усачука Василя Володимировича про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт і логістика України» про стягнення основної заборгованості у розмірі 71 000, 00 грн за договором № 04/07/01 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 04.07.2025 р. та замовленням № 04/07 від 04.07.2025 р. перевезення вантажів автомобільним транспортом.
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца