вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2742/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інжинірингово-інноваційна компанія» (01035, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, поверх 7 )
про стягнення 267651,44 грн.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № б/н від 27.08.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інжинірингово-інноваційна компанія» про стягнення 267651,44 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає направленню за підсудністю, враховуючи наступне.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Згідно п. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч. 2 вказаної статті).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому, визначення предмета або підстав позову є процесуальним правом виключно позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив предметом позову матеріально-правову вимогу про стягнення суми пені та штрафу в загальному розмірі 267651,44 грн., а підставою позову - порушення відповідачем строку виконання робіт за договором №37-14.3/5-31 від 22.10.2018. Таким чином, предметом позову у даному спорі визначено стягнення суми пені та штрафу, у зв'язку із порушенням або неналежним виконанням відповідачем умов Договору.
Однак, позивачем пред'явлено позов за місцем виконання Договору, а саме до Господарського суду Київської області.
Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК України).
Правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. При цьому, правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.
Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532 Цивільного кодексу України) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Зі змісту Договору не вбачається особливостей, зокрема в частині місця стягнення з відповідача грошових коштів.
Сплата пені та штрафу не містить прив'язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору, оскільки грошові кошти, за наявності достатніх правових підстав для їх стягнення, будуть оплачені відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або буде стягнута виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.
Отже, із змісту позовної заяви Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», вбачається, що даний спір не пов'язаний з місцем виконання Договору, оскільки предметом спору є стягнення грошових коштів (пені та штрафу), а не спір про фактичне виконання зобов'язань за Договором.
Крім того, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати пені та штрафу в чітко визначеному місці, а умови укладеного між сторонами Договору визначають лише місце виконання такого договору, що не є предметом даного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів ч. 5 ст. 29 ГПК України.
З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин 1, 2 статті 27 ГПК України, якою передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як зазначено позивачем та відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інжинірингово-інноваційна компанія» є: 01035, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101, поверх 7., а тому суд дійшов висновку, що спір має розглядатися Господарським судом міста Києва.
Пунктом 1. ч. 1 ст. 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин позовна заява з додатками підлягає направленню до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ч. 1 ст. 27, ст. 31, ст. ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інжинірингово-інноваційна компанія» про стягнення 267651,44 грн. та додані до неї документи надіслати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.09.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.
Суддя О.Г. Смірнов