вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про визнання / відхилення вимог кредитора
"03" вересня 2025 р. Справа № 911/1384/25
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з грошовими вимогами кредитора до боржника (вх.№ 6651 від 21.07.2025 року)
у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Захід»За участі: Арбітражний керуючий: Маглиш Л.С.
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Захід».
Так, ухвалою Суду від 27.05.2025 року, зокрема, відкрито провадження у справі №911/1384/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Захід» та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Маглиш Л.С.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Захід» здійснено 27.05.2025 року.
Ухвалою від 27.05.2025 попереднє засідання було призначено на 22.07.2025 о 10:30 год.
21.07.2025 до Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 19 634 124, 26 грн.
Ухвалою від 21.07.2025 прийнято заяву до розгляду.
У попередньому засіданні взяв у участь арбітражний керуючий, який надав пояснення щодо заяви з грошовими вимогами.
Розглянувши заяву, Суд зазначає наступне.
Заява обгрунтована неналежним виконанням боржником податкових зобов'язань, з огляду на що просить суд визнати грошові вимоги у сумі 19 629 279,46 грн. штрафних санкцій.
Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги повністю.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/9820/20 стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "Євро-Захід" податковий борг у розмірі 10 249 946,37 грн.
У Рішенні суду від 18.06.2025 у справі № 320/9820/20 встановлено, що заборгованість у сумі 10 249 946,37 грн зі сплати податку на додану вартість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0767401213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 31,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0767391213, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 18 204,40 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0010935305, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 35 719,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 13.10.2017 №0029031207, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 10 148 537,57 грн.
На підставі ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 47 454,40 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, обставини щодо наявності заборгованості у розмірі 10 249 946,37 грн. за договором перед кредитором є встановленими та такими, що не потребують доказування відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
У податковому повідомленні-рішенні від 21.01.2019 №0051981212вказано, що на підставі Акта перевірки 9736/26-15-12-12-12-31575761 від 18.12.2018 та кредитором застосовано штрафні санкції до боржника у сумі 1020,00 грн. Докази надіслання ППР містяться в матеріалах справи. /ас. 21/.
Відповідно до Рішення від 22.02.2019 №0008865306 уповноважена особа кредитора на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішив застосувати до боржника штраф у розмірі 9652,30 грн. Докази надіслання рішення містяться в матеріалах справи. /ас.22 - 24/.
Відповідно до довідки розрахунку податкового боргу у боржника наявна заборгованість у сумі 19 629 279,46 грн, з яких 10 213 042,83 грн штрафів та 9 416 236,63 грн пені.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з положеннями статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;
- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.1 статті 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Судом встановлено, що кредитор направляв боржнику податкові повідомлення рішення
Матеріали справи не містять доказів оскарження боржником податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим нараховане на підставі них грошове зобов'язання є узгодженим.
Відтак, виходячи викладеного вище, суд визнає грошові вимоги кредитора у сумі 10 213 042,83 грн штрафів.
Щодо 9 416 236,63 грн пені, суд зазначає наступне.
Норма п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Так, відповідно до підпунктів 129.1.1, 129.1.3 пункту 129.1, підпункту 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПКУ нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Як встановлено судом вище, у боржника наявний податковий борг, який виник внаслідок прийняття кредитором податкових повідомлень-рішень.
Кредитор здійснює нарахування пені у зв'язку з реорганізацією або мораторієм згідно ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство на штрафні санкції по податку на додану вартість та прибуток підприємств.
Також, кредитор здійснює нарахування пені у зв'язку з несплатою штрафу у сумі 9652,30 грн по єдиному внеску.
Станом на день судового розгляду пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати боржником не надано.
Враховуючи викладене, вимоги кредитора про визнання грошових вимог пені у сумі 9 416 236,63 грн є обґрунтованими, а відтак, підлягають визнанню у вказаному розмірі.
Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
За змістом ч. 1 ст. 64 КУзПБ у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
З огляду на наведене, вимоги кредитора до боржника, які виникли з договірних правовідносин між ними у розмірі 19 629 279,46 грн., будучи правомірними, підлягають визнанню Судом, з віднесенням до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо сплачених 4844,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 64 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються у першу чергу.
Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов'язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За змістом ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 27.05.2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 26.06.2025 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 21.07.2025 такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.
Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)
Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.
Керуючись статтями 1, 45, 47, 67 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Захід» у розмірі 19 629 279,46 грн штрафних санкцій, шоста черга задоволення вимог кредиторів.
2. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн., перша черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повний текст ухвали складено 03.09.2025 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк