вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа № 911/2799/25
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України»
до Мікава Іраклій
про стягнення 92 553, 70 гривень
установив:
02.09.2025 канцелярією Господарського суду Київської області зареєстровано надіслану засобами поштового зв'язку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» (далі - позивач / ТОВ «УЦОП») до Мікава Іраклій (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 92 553, 70 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості № 24-06-25 від 24.06.2025, укладеного між АТ «УЦОП» та ФОП Мікава Іраклій, відповідно до умов якого сторони реструктурували заборгованість відповідача перед АТ «УЦОП» за договором оренди нерухомого майна № 1/23 від 01.02.2023.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що означена справа не підсудна Господарському суду Київської області з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 125 Конституції України унормовано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Так, за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Водночас у ст. 30 Господарського процесуального кодексу України передбачені правила виключної територіальної підсудності, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
З аналізу вказаної норми випливає, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у ст. 27-29 Господарського процесуального кодексу України. Виключна підсудність означає, що відповідний спір не може бути розглянутий за загальними правилами підсудності або альтернативної підсудності.
Так, згідно із ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
До того ж відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Цивільний кодекс України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, виключна підсудність застосовується до тих заяв, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Як випливає зі змісту п. 1.1 договору про реструктуризацію заборгованості № 24-06-25 від 24.06.2025, сторони здійснюють реструктуризацію заборгованості боржника (Мікава Іраклій) перед товариством (ТОВ «УЦОП»), що виникла на підставі договору оренди нерухомого майна № 1/23 від 01.02.2023 щодо об'єкта - павільйон Б площею 37,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40а, який є приватною власністю товариства.
За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище висновки та зважаючи на те, що спір у цій справі стосується стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору оренди нерухомого майна, яке розташоване у м. Києві, суд дійшов висновку про те, що позов ТОВ «УЦОП» не може бути розглянутий судом за загальним правилом підсудності за місцем знаходження відповідача, оскільки в цьому випадку мають бути застосовані правила виключної підсудності, згідно з якими вирішення спору в означеній справі належить до юрисдикції Господарського суду міста Києва.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 279 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.
З огляду наведених законодавчих положень, суд дійшов висновку про направлення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» до ОСОБА_1 про стягнення 92 553, 70 гривень разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Передати позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України» до Мікава Іраклій про стягнення 92 553, 70 гривень разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко