вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1358/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/1358/25
за позовом: Бориспільської міської ради (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» (03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 84, оф. 12/1)
про розірвання договору
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Бориспільська міська рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 16.04.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» про розірвання договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2025 о 10:45.
Ухвалою суду від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 17.07.2025 о 10:15.
Ухвалою суду від 17.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №911/1358/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2025 о 10:30.
У судовому засіданні 14.08.2025 судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 19.08.2025 о 14:20.
Ухвалою суду від 14.08.2025 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» про те, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №911/1358/25 відбудеться 19.08.2025 о 14:20.
В судове засідання 19.08.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» є: 03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 84, оф. 12/1, у зв'язку з чим ухвали суду у даній справі були направлені судом поштою на вказану адресу відповідача.
Однак, 26.05.2025 та 18.07.2025 до суду повернулись поштові відправлення адресовані відповідачу разом з копіями ухвал суду, які відповідно до довідки про причини повернення/досилання АТ "Укрпошта" було повернуто з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи надіслання судом ухвал суду на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що їх неотримання відповідачем та повернення до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.
Разом з цим, судом, відповідно до даних з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» встановлено, що відправлення за трекінгом №0601174402225 з ухвалою суду від 17.07.2025 у справі №911/1358/25 було вручено особисто за довіреністю відповідачу 08.08.2025.
Пунктом 3 частини 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/1358/25, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що між сторонами укладено Договір про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) №46 від 17.01.2014, істотні умови якого, на думку позивача, відповідачем порушено, що є підставою для розірвання вказаного Договору.
Так, 17.01.2014 між Рогозівською сільською радою (далі - Суперфіціар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» (далі - Суперфіціарій) укладено Договір про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом цього Договору є право забудови частини земельної ділянки (Суперфіцій) площею 0,0578 га для будівництва модульної котельні, яка є частиною земельної ділянки площею 2,5000 га, з цільовим призначенням для обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер 3220886401:01:016:0060, яка знаходиться в селі Рогозів Бориспільського району Київської області (надалі - земельна ділянка). Земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, належить Рогозівській сільській раді на підставі Державного акту на право постійного користування земельної ділянки серії ЯЯ №154447, виданого Управлінням зем. ресурсів Бориспільського району, який зареєстровано 17.11.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322088003000021, право власності на яку зареєстровано Реєстраційною службою Бориспіслького міськрайонного управління юстиції 21.07.2013 року, номер запису про право власності 1746449, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 110767232208.
Згідно п. 1.3. Договору Суперфіціар передає Суперфіціарію право користування земельною ділянкою, яка зазначена в п. 1.1. цього Договору, для будівництва та обслуговування модульної котельні, необхідних Суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності. Будівництво та експлуатація об'єктів відповідає основному цільовому призначенню земельної ділянки.
Земельна ділянка має використовуватись Суперфіціарієм відповідно до її основного цільового призначення. Суперфіціарій має право здійснювати будівництво на земельній ділянці відповідно до затвердженого проекту будівництва (п. 1.6. Договору).
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі, що становить 3% (три відсотки) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 46 копійок, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Суперфіціара. Плата за користування земельною ділянкою вноситься Суперфіціарієм у такі строки: за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем (звітного) податкового місяця шляхом перерахування Суперфіціарієм грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Суперфіціара. Суперфіціарій має право здійснити плату за користування земельною ділянкою на майбутнє, але за строк не більше, ніж 1 (один) рік.
Відповідно до п. 2.6. Договору невнесення Суперфіціарієм плати за користування земельною ділянкою більш 3 (трьох) місяців підряд припиняє дію цього Договору.
Договір укладено на термін 20 (двадцять) років (п. 3.1. Договору).
Суперфіціарій зобов'язаний, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її основного цільового призначення (пп. а) п. 5.1.4. Договору).
Суперфіціарій зобов'язаний, зокрема, розпочати будівництво об?єктів протягом 3 (трьох) років від дати набрання чинності цим Договором (пп. б) п. 5.1.4. Договору).
Цей Договір припиняє свою дію у наступних випадках, зокрема, невикористання земельної ділянки за призначенням протягом 3 (трьох) років (пп. є) п. 9.1. Договору).
Цей Договір може бути розірваним, зокрема, на вимогу однієї із Сторін у разі виявлення необумовлених Суперфіціаром у Договорі недоліків земельної ділянки, які істотно перешкоджають Суперфіціарію використовувати земельну ділянку, а також у випадку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пп. б) п. 9.2. Договору).
Цей Договір набуває чинності після його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення та діє до виконання Сторонами його умов (п. 12.1. Договору).
Також, між Рогозівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» підписано Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
Крім цього, 17.01.2014 між Рогозівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки.
Позивач в позові зазначає, що розпорядженням КМУ від 12 червня 2020 року №715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Київської області згідно з яким до складу Бориспільської міської територіальної громади з центром у м. Бориспіль ввійшли наступні територіальні громади (населені пункти): Бориспільська, Глибоцька, Іванківська, Кучаківська, Любарецька, Рогозівська, Сеньківська.
Так, позивач наголошує на тому, що на даний час Бориспільська міська рада є правонаступником всіх прав та обов'язків Рогозівської сільської ради в силу вказаного розпорядження та внесених змін до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» Прикінцеві та перехідні положення. Рогозівська сільська рада включена до складу Бориспільської міської територіальної громади представником інтересів якої є саме Бориспільська міська рада.
Позивач вказує, що незважаючи на взяті зобов'язання зі своєчасного і повного внесення плати за користування земельною ділянкою, Суперфіціарій не виконує умови Договору, на підтвердження чого позивач надав суду лист ГУ ДПС у Київській області за №6562/5/10-36-13-06-14 від 04.04.2025.
Позивач зазначає, що згідно відомостей, які містяться у вказаному вище листі ГУ ДПС у Київській області, станом на 04.04.2025 заборгованість відповідача перед міською радою за користування земельною ділянкою становить 5 149, 76 грн., з них: основний податок 4 931, 68 грн., пеня 14, 08 грн., штрафні санкції 204, 00 грн.
В позові позивач вказує, що згідно наданого розрахунку заборгованості по орендній платі ГУ ДПС у Київській області за №6562/5/10-36-13-06-14 від 04.04.2025, заборгованість за користування земельною ділянкою у ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» виникла з 02.03.2019. Також, ГУ ДПС у Київській області у вищевказаному листі повідомило, що до Окружного адміністративного суду м. Києва направлено позовну заяву щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ».
Позивач наголошує на тому, що з метою врегулювання та добровільного виконання умов Договору Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради на адресу відповідача направлялись претензії щодо сплати боргу. Копії відповідних претензій з доказами їх направлення відповідачу позивачем долучено до матеріалів справи.
Так, позивач вказує, що невиконання відповідачем договірних зобов'язань та вимог чинного законодавства України, призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що тягне за собою порушення інтересів Бориспільської міської територіальної громади у сфері земельних відносин. На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи лист фінансового управління Виконавчого комітету Бориспільської міської ради за №01-23/77 від 04.04.2025.
Позивач наголошує на тому, що ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» протягом періоду з 2019 по 2025 роки не виконує належним чином зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати платежів за користування земельною ділянкою за умовами Договору.
Таким чином, позивач зазначає, що систематичне не внесення відповідачем на рахунок місцевого бюджету платежів за користування земельною ділянкою істотно порушує умови Договору та є достатньою підставою для його розірвання.
Крім цього, позивач в позові вказує, що 10.04.2025 Комісією з обстеження земельних ділянок щодо виявлення можливих порушень земельного законодавства користувачами земельних ділянок здійснено виїзд за адресою Бориспільський р-н, с. Рогозів, на земельну ділянку площею 2, 5000 га, кадастровий номер 3220886401:01:016:0060 для огляду її частини площею 0,0578 га яка передана у користування ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» згідно Договору.
У результаті візуального обстеження частини земельної ділянки кадастровий номер 3220886401:01:016:0060 комісією встановлено, що на вказаній земельній ділянці наявний об'єкт (модульна котельна). Запис про право власності на вищевказаний об'єкт не внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно. Інші будівлі та споруди на частині обстежуваної земельної ділянки відсутні.
Також, позивач зазначає, що комісією встановлено, що ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» на дату проведення обстеження не здійснює жодних дій щодо обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з надвірними будівлями та спорудами. Жодного представника ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» під час обстеження земельної ділянки виявлено не було.
На підтвердження вказаних вище обставин позивачем долучено до матеріалів справи Акт комісії з обстеження земельних ділянок щодо виявлення можливих порушень земельного законодавства користувачами земельних ділянок від 10.04.2025.
Так, позивач наголошує на тому, що відповідач не використовує земельну ділянку відповідно до її основного цільового призначення, передбаченого умовами Договору, що приводить до істотних порушень відповідачем умов Договору, що в свою чергу призводить до порушення прав та інтересів міської ради.
Таким чином, у позові позивач просить суд розірвати договір про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) від 17.01.2014 №46 про право забудови частини земельної ділянки (Суперфіцій) площею 0, 0578 га для будівництва модульної котельні, яка є частиною земельної ділянки площею 2, 5000 га, кадастровий номер 3220886401:01:016:0060 з цільовим призначенням для обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III степенів з надвірними будівлями та спорудами, яка знаходиться у селі Рогозів Бориспільського району Київської області.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані позивачем докази, а також заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини із договору суперфіцію, які врегульовані приписами глави 34 ЦК України та глави 16-1 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Договір про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) №46 від 17.01.2014 укладений відповідно до чинного законодавства, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України). Таким чином, вказаний правочин є підставою для виникнення у його сторін взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 ЗК України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 102-1 ЗК України).
За положеннями частин 1, 4 ст. 413 ЦК України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 414 ЦК України власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
За приписами частин 1, 4-5 ст. 415 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Норми статей 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №920/418/19 від 08.09.2020.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем умов Договору в частині cплати коштів за користування земельною ділянкою, суд зазначає наступне.
Згідно умов визначених у п. 9.1. Договору цей Договір припиняє свою дію у наступних випадках:
а) співпадіння Суперфіціара та Суперфіарія в одній особі;
б) закінчення строку дії Договору:
в) домовленість Суперфіціара та Суперфіціарія про припинення емфітевтичного права;
г) загибель, знищення земельної ділянки або таке її пошкодження, що виключає можливість її використання за цільовим призначенням;
є) невикористання земельної ділянки за призначенням протягом 3 (трьох) років.
Відповідно до п. 9.2. Договору цей Договір може бути розірваним:
а) за взаємною згодою Сторін;
б) на вимогу однієї із Сторін у разі виявлення необумовлених Суперфіціаром у Договорі недоліків земельної ділянки, які істотно перешкоджають Суперфіцарію використовувати земельну ділянку, а також у випадку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Тобто, вказані вище пункти Договору вказують на чіткий перелік обставин у випадку настання яких Договір може бути розірваним.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі, що становить 3% (три відсотки) від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки 139 (сто тридцять дев'ять) гривень 46 копійок, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Суперфіціара. Плата за користування земельною ділянкою вноситься Суперфіціарієм у такі строки: за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем (звітного) податкового місяця шляхом перерахування Суперфіціарієм грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Суперфіціара. Суперфіціарій має право здійснити плату за користування земельною ділянкою на майбутнє, але за строк не більше, ніж 1 (один) рік.
При цьому, в позові позивач наголошує на тому, що у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, проте з листа ГУ ДПС у Київській області за №6562/5/10-36-13-06-14 від 04.04.2025 вбачається, що згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України станом на 04.04.2025 у платника податків ТОВ «Укртепло Київ» обліковується податковий борг у загальній сумі 5 149, 76 грн., з них: основний податок 4 931, 68 грн., пеня 14, 08 грн. та штрафні санкції 204, 00 грн.
Тобто, за відповідачем не обліковується заборгованості зі сплати коштів за користування земельною ділянкою, з урахуванням чого можна дійти висновку, що істотні умови Договору в частині внесення плати за користування земельною ділянкою відповідачем не порушені, а сплату останнім земельного податку вказаним Договором не врегульовано. Вказані обставини також підтверджуються рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі №320/1180/22 від 07.04.2025, згідно якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» у дохід Державного бюджету саме податковий борг.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії позивача направлені на розірвання Договору, у зв'язку із наявною заборгованістю відповідача зі сплати земельного податку та штрафних санкцій є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності та приписам законодавства.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем умов Договору в частині не використання останнім земельної ділянки, відповідно до її основного цільового призначення, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є право забудови частини земельної ділянки (Суперфіцій) площею 0,0578 га для будівництва модульної котельні, яка є частиною земельної ділянки площею 2,5000 га, з цільовим призначенням для обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер 3220886401:01:016:0060, яка знаходиться в селі Рогозів Бориспільського району Київської області (надалі - земельна ділянка). Земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, належить Рогозівській сільській раді на підставі Державного акту на право постійного користування земельної ділянки серії ЯЯ №154447, виданого Управлінням зем. ресурсів Бориспільського району, який зареєстровано 17.11.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322088003000021, право власності на яку зареєстровано Реєстраційною службою Бориспіслького міськрайонного управління юстиції 21.07.2013 року, номер запису про право власності 1746449, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 110767232208.
Згідно п. 1.3. Договору Суперфіціар передає Суперфіціарію право користування земельною ділянкою, яка зазначена в п. 1.1. цього Договору, для будівництва та обслуговування модульної котельні, необхідних Суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності. Будівництво та експлуатація об'єктів відповідає основному цільовому призначенню земельної ділянки.
Земельна ділянка має використовуватись Суперфіціарієм відповідно до її основного цільового призначення. Суперфіціарій має право здійснювати будівництво на земельній ділянці відповідно до затвердженого проекту будівництва (п. 1.6. Договору).
Суперфіціарій зобов'язаний, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її основного цільового призначення (пп. а) п. 5.1.4. Договору).
Суперфіціарій зобов'язаний, зокрема, розпочати будівництво об?єктів протягом 3 (трьох) років від дати набрання чинності цим Договором (пп. б) п. 5.1.4. Договору).
В якості підтвердження факту не використання відповідачем земельної ділянки відповідно до її основного цільового призначення, передбаченого умовами Договору, позивачем надано суду Акт комісії з обстеження земельних ділянок щодо виявлення можливих порушень земельного законодавства користувачами земельних ділянок від 10.04.2025.
З Акту комісії з обстеження земельних ділянок щодо виявлення можливих порушень земельного законодавства користувачами земельних ділянок від 10.04.2025 вбачається, що відповідною комісією було встановлено наступне:
- у результаті візуального обстеження частини земельної ділянки кадастровий номер 3220886401:01:016:0060 встановлено, що на вказаній частині земельної ділянки наявний об?єкт (модульна котельна). Запис про право власності на вищевказаний об?єкт не внесено до реєстру речових прав на нерухоме майно. Інші будівлі та споруди на частині обстежуваної земельної ділянки відсутні;
- комісією встановлено, що ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» на дату проведення обстеження не здійснює жодних дій щодо обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами. Жодного представника ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» під час обстеження земельної ділянки виявлено не було;
- комісія дійшла висновку, що ТОВ «УКРТЕПЛО КИЇВ» впродовж тривалого часу дії договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) не користується наданою йому земельною ділянкою чим не виконує основної істотної умови договору та не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням;
- комісією встановлено факт невиконання товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТЕПЛО КИЇВ» істотних умов договору про право забудови земельної ділянки (договір суперфіцію) від 17.01.2014, що призводить до порушення прав та інтересів Бориспільської міської ради у сфері земельних відносин.
Так, зі змісту Договору слідує, що його предметом є право забудови частини земельної ділянки (Суперфіцій) площею 0,0578 га для будівництва модульної котельні з цільовим призначенням для обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами.
Метою укладення Договору було будівництво модульної котельні, що як вбачається з Акту комісії з обстеження земельних ділянок щодо виявлення можливих порушень земельного законодавства користувачами земельних ділянок від 10.04.2025, відповідачем було здійснено, що в свою чергу свідчить про прагнення останнього на досягнення мети Договору.
Умовами Договору не врегульовано питання реєстрації відповідачем права власності на модульну котельню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також термінів такої реєстрації.
При цьому, Договором передбачено лише будівництво відповідачем модульної котельні з цільовим призначенням для обслуговування будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами, однак не врегульовано подальших дій відповідача стосовно безпосереднього обслуговування Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до відповідача з проханням врегулювати питання обслуговування модульною котельнею будівлі Рогозівської загальноосвітньої школи I-III ступенів з надвірними будівлями та спорудами.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б у встановленому порядку вказували на істотне порушення відповідачем умов Договору, виходячи з його правової природи, як і не містять доказів того, що позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні цього Договору.
Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача - Бориспільську міську раду.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРТЕПЛО КИЇВ» відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Повний текст рішення складено 03.09.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.