ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2025Справа № 910/8071/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011)
до Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД КІНАП» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська буд. 160, ідентифікаційний код 14311850)
про стягнення 99 401,84 грн
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД КІНАП» про стягнення заборгованості у розмірі 99 401,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 115 (контокорентний рахунок № 451000002350), в частині повної та своєчасної оплати послуг, у відповідача утворилась заборгованість, а саме: за надані послуги з розподілу електричної енергії за період вересень 2024 - грудень 2024 року у розмірі 5 612,33 грн; за отримані послуги з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період червень 2023 - грудень 2024 року у розмірі 76 741,36 грн. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 11 196,44 грн, 3% річних у розмірі 1 111,51 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 634,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8071/25 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Даною ухвалою суд на виконання вимог частини 7 статті 42 ГПК України, повідомив Публічне акціонерне товариство «ЗАВОД КІНАП» про обов'язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 01.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.07.2025 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи", який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2025, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 08.07.2025 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.11.2018 р. № 1411.
10.01.1991 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», позивач, ОСР) та Відкритим акціонерним товариством «ЗАВОД КІНАП» (надалі - відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 13 (надалі - договір) з особовим рахунком споживача № 115.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".
Згідно з п. 2.3 Статуту ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені частиною 13 розділу XVIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж
За умовами п. 1 договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2010, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно умов цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
У п. 2. договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2010, визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення усіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
За умовами п. 2.3.4. договору, в редакції додаткової угоди від 10.03.2010, споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" та "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з п. 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Постанова) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
У відповідності до п. 6 Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Згідно з положеннями п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Відповідно до п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ, споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.
У відповідності до 2.1.7 ПРРЕЕ, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту https://dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, в тому числі Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між Оператором системи розподілу та непобутовими споживачами (Споживач) та є додатком 10 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Отже, з 01.01.2019 р. розподіл електричної енергії по об'єкту відповідача здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого відповідача приєднано, згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії № 10836 з особовим рахунком споживача № 10836014.
Відповідно до п. 9 додатку 4 до договору, сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного додатку є "Особистий кабінет". У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою "Особистого кабінету" сторони повинні: споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин; оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 32 додатку 4 до договору, сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" та додаткові способи/засоби технічного зв'язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного додатку для:
- формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання оператору системи розподілу "Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць" (наведений в додатку 11 до договору), що вважатиметься наданим звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п. 3.4 договору;
- направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії;
- направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;
- направлення/отримання актів приймання-передавання послуг з розподілу;
- направлення/отримання актів приймання-передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;
- направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені додатком №13 до договору;
- направлення/отримання договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних договорів; - направлення/ отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;
- обміну іншими документами.
У відповідності до п. 33 додатку 4 до договору, споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до Оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.
Згідно з п. 34 додатку 4 до договору, електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються через веб-сервіс "Особистий кабінет" визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередження про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс "Особистий кабінет".
Отже, сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" для обміну електронними документами.
За доводами позивача, на підставі отриманих показників приладу обліку позивачем було сформовано рахунки за період червень 2023 - грудень 2024 року на оплату, а саме: наданих послуг з розподілу електричної енергії за період вересень 2024 - грудень 2024 на загальну суму 5 612,33 грн та наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період червень 2023 - грудень 2024 на загальну суму 76 741,36 грн.
Згідно з п. 14 додатку 4 до договору оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.2 додатку 10 споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору на послуги з перетікань).
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії до додатку 10 передбачено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене сторонами. Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року. Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет", розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений сторонами. Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку. Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків споживачем.
Отже, з урахуванням дати фактичного формування рахунків за кожний розрахунковий період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок не пізніше 5 робочих днів з дати їх формування позивачем у веб-сервісі "Особистий кабінет".
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, однак, внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної оплати, в останнього станом на 13.01.2025 утворилась заборгованість за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за вересень 2024 - грудень 2024 року у розмірі 5 612,33 грн. та за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2023 - грудень 2024 року у розмірі 76 741,36 грн.
Наявність вказаної вище заборгованості підтверджується доданими до матеріалів справи актами надання послуг з розподілу електричної енергії та актами із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за спірний період, розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги, роздруківками з "Особистого кабінету" споживача, додатками до рахунків, рахунками, що були сформовані через веб-сервіс "Особистий кабінет", довідками про надходження коштів від споживача за спірний період.
Разом з тим, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Поряд з цим, за змістом ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2024 - грудень 2024 року та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2023 - грудень 2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг з розподілу електричної енергії та актами надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, рахунками та відомостями з веб-сервісу "Особистий кабінет".
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений, відповідачем не спростований, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуги з розподілу електричної енергії за вересень 2024 - грудень 2024 року у розмірі 5 612,33 грн та за надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за червень 2023 - грудень 2024 року у розмірі 76 741,36 грн є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у цій частині.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 11 196,44 грн, інфляційну складову боргу у сумі 4 634,20 грн та 3 % річних у сумі 1 111,51 грн.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 26 додатку 4 договору визначено, що за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4, споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при їх розрахунку позивачем допущено арифметичні помилки, проте нараховані позивачем суми пені, інфляційних втрат та 3% річних не перевищує сум, обчислених судом, що має наслідком задоволення цих вимог у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо сплати заборгованості, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 231, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЗАВОД КІНАП» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська буд. 160, ідентифікаційний код 14311850) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011) 5 612 грн 33 коп. - заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії, 76 741 грн 36 коп. - заборгованості за наданні послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 11 196 грн 44 коп. - пені, 4 634 грн 20 коп. - інфляційних втрат, 1 111 грн 51 коп. - 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст складено 04.09.2025
Суддя Л.Г. Пукшин