ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2025Справа № 910/8046/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"
до Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки
про стягнення 43 478,10 грн
Представники сторін: не викликалися
У червні 2025 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ДТЕК) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (далі - Інститут) 43 478,10 грн, з яких: 40 151,98 грн - основний борг за надані послуги з розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року, 917,64 грн - основний борг за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період лютого 2022 року по квітень 2025 року, 165,40 грн - 3% річних, 533,91 грн - інфляційні втрати та 1709,17 грн - пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у частині своєчасної та повної оплати вартості послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8046/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позові вимоги ДТЕК частково обґрунтованими.
За твердженнями Позивача, ним з 01.01.2019 здійснюється розподіл електричної енергії на об'єкт Відповідача за адресою: місто Київ, бульвар Миколи Міхновського, будинок 38.
У відповідності до положень пункту 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється на підставі типового публічного договору приєднання споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого Інститут приєднався з рахунком контокорентним рахунком №451000000156.
Положеннями договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено:
- пункт 2.1: Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 (зі змінами та доповненнями) та Кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 «Паспорт точки розподілу електричної енергії» до цього Договору та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу;
- пункт 2.2: відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку 3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії» до цього Договору;
- пункт 2.3: Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків»;
- пункт 3.1: облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311 (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору.
За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт·год);
- пункт 3.2: за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі Електропостачальником Споживача.
Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим Договором забезпечує електропостачальник Споживача.
За необхідності для Споживача (його Електропостачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць, Споживач (його Електропостачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, в якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності);
- пункт 3.4: Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений Сторонами термін, надати Оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу Електропостачальником) постачальника універсальних послуг / Електропостачальника / постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в Додатку 11 «Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (Зразок)» до Договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Перевірка достовірності даних комерційних засобів обліку безпосередньо на місці їх встановлення забезпечується Сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців, про що складається відповідний акт контрольного огляду засобу комерційного обліку.
У разі ненадання Споживачем, що не є побутовим, звіту про дані комерційних засобів обліку за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця (або в інший узгоджений Сторонами термін) та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового, зазначеного у Додатку 4 «Порядок розрахунку» до цього Договору, обсягу споживання;
- пункт 3.5: визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його Електропостачальником.
За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу;
- пункт 5.1: ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача зазначені в Паспорті точки/точок розподілу за об'єктом Споживача;
- пункт 5.2: оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи розподілу. 5.3. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в Додатку № 4 «Порядок розрахунків» до цього Договору;
- пункт 5.4: Споживач оплачує послугу з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу, якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи розподілу, якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник;
- пункт 8.5: за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 «Порядок розрахунку» до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком;
- абзац 1 пункту 11.1: цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов та за умови що інший термін не зазначено в заяві-приєднання;
- пункт 12.1: інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору. 12.2. Договір, Додатки 4, 5, 10 (крім продовження додатка «Вихідні дані для розрахунку»), 11, 12, 13, 15, 16, 17 до цього Договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті Оператора системи розподілу за адресою: http://www.dtek-kem .com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків передбачених ПРРЕЕ.
Оператор системи розподілу інформує Споживача про зміну будь-яких умов публічного договору шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті Оператора системи розподілу. Якщо Споживач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього Договору, вважається, що Споживач погодився зі змінами до Договору з дати його оприлюднення на веб-сайті Оператора системи розподілу.
Умовами Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) визначено:
- пункт 4: оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період (крім індивідуальних, колективних побутових споживачів та суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення) до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене Сторонами;
- пункт 5: сума попередньої оплати визначається на основі заявленого Споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії;
- пункт 6: сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді;
- пункт 7: оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - «Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу;
- пункт 9: сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного Додатку є «Особистий кабінет». У випадку, якщо з технічних причин Сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та/або документальний обмін за допомогою «Особистого кабінету» Сторони повинні: - Споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити Оператора системи розподілу про настання таких причин; - Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті;
- пункт 12: у разі не отримання Споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно, не пізніше ніж за 5 робочих днів до настання розрахункового періоду, який визначається в Додатку 3 до Договору, відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. 13. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Оператором системи розподілу мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за даний період;
- пункт 14: оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду;
- пункт 22: у випадку паперового обміну інформацією, непобутові та колективні побутові споживачі зобов'язані на дату розрахунку, яка зазначена в Додатку №3 до Договору надавати Оператору системи розподілу звіт про покази засобу(ів) обліку за розрахунковий місяць за формою, яка наведена, як зразок у Додатку №11 до Договору. У разі, якщо Споживач за даним Договором є Основним споживачем, то він знімає та подає Оператору системи розподілу дані засобів обліку Субспоживачів;
- пункт 26: за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством;
- пункт 29: Оператор системи розподілу надає можливість Споживачу користуватися веб-сервісом «Особистий кабінет», створеним з метою обміну в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет між Оператором системи розподілу та Споживачем документами, передбаченими умовами Договору;
- пункт 30: для користування веб-сервісом «Особистий кабінет» Споживач реєструється на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу;
- пункт 31: при користуванні веб-сервісом «Особистий кабінет», та/або електронною поштою, та/або онлайн-сервісом електронного документообігу, в тому числі сервісом «ВЧАСНО» Споживач може використовувати кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП), з яким працює веб-сервіс «Особистий кабінет» Оператора системи розподілу, у порядку, передбаченому діючим законодавством. КЕП має бути оформлений на особу, уповноважену підписувати документи від імені Споживача. Після одержання КЕП Споживач має довести до відома Оператора системи розподілу, будь-яким зручним для нього способом строк дії сертифікату КЕП або надати копію сертифікату КЕП;
- пункт 32: сторони використовують веб-сервіс «Особистий кабінет» та додаткові способи/засоби технічного зв'язку, що підтримуються Оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного Додатку для: - формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання Оператору системи розподілу «Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць» (наведений в Додатку 11 до Договору, далі - Звіт), що вважатиметься наданим Звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п.3.4 Договору; - направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії; - направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; - направлення/отримання актів надання послуг з розподілу електричної енергії; - направлення/отримання актів надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; - направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені Додатком №13 до Договору; - направлення/отримання Договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією, Додатків, продовження додатків та додаткових угод до даних Договорів; - направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії; - обміну іншими документами;
- пункт 33: Споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до Оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.
Датою отримання такого акту споживачем буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою) або дата направлення акту електронною поштою з накладенням КЕП або дата його розміщення в Особистому кабінеті;
- пункт 34: покази приладів обліку станом на дату розрахунку можуть бути зняті Споживачем та/або Оператором системи розподілу. Якщо покази засобу (ів) обліку, надані Споживачем під час звіту, в тому числі за допомогою веб-сервісу «Особистий кабінет» є меншими, ніж зафіксовані представниками Оператора системи розподілу на дату розрахунку при контрольному знятті показів засобу(ів) обліку Споживача, Звіт формується з відкоригованими показами засобу(ів) обліку Споживача, у відповідності до результатів контрольного зняття показів.
За умовами Додатку №10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії):
- пункт 2.1: Оператор системи розподілу надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи розподілу за перетікання реактивної електричної енергії, згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами;
- пункт 5.1: вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у Споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж Оператора системи розподілу, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 311 та ПРРЕЕ;
- пункт 5.2: розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється у грошовій формі за розрахунковий період, який становить один календарний місяць;
- пункт 5.3: розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до Договору на послуги з перетікань);
- пункт 5.4: у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому чинним законодавством, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. Графік погашення заборгованості оформляється додатком до Договору на послуги з перетікань або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем, Оператор системи розподілу має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього Споживача з найдавнішим терміном (строком) її виникнення. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від оплати поточних платежів;
- пункт 6.3: Споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього Договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього Договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (Додаток 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії особовий) встановлено, що оплата послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу, як правило, у формі попередньої оплати за рахунками Оператора системи розподілу, якщо інше не узгоджене Сторонами.
Сума попередньої оплати може визначатися на підставі обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за аналогічний місяць минулого року або обсягу фактичного перетікання реактивної електроенергії за попередній місяць поточного року.
Оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії здійснюється на підставі рахунків, наданих Оператором системи розподілу або самостійно сформованих в електронному вигляді через веб-сервіс «Особистий кабінет», розміщений на сайті Оператора системи розподілу за умови наявності електронного підпису тієї особи, що уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством або в інший спосіб, що може бути додатково узгоджений Сторонами.
Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.
Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
На підставі отриманих показників приладу обліку через веб-сервіс "Особистий кабінет" Позивачем було сформовано рахунки на оплату наданих послуг з розшифровками нарахувань та складено відповідні акти надання послуг з розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року на загальну суму 40 151,98 грн, а також на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року на загальну суму 917,64 грн.
Доказів оплати вищезазначених послуг, а також будь-яких заперечень щодо обсягу спожитих послуг матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.
З метою досудового врегулювання спору, 19.02.2025 ДТЕК звернувся до Інституту з вимогою №6901/3/01/1 від 12.02.2025, в якій Позивач вимагав сплатити заборгованість за надані послуги у загальному розмірі 27 417,94 грн.
Однак зазначена вимога була залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з несплатою Інститутом вартості наданих послуг із розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року, а також на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, ДТЕК звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (пункт 78 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За частинами 1, 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії") оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
14.03.2018 постановою НКРЕКП №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу I яких визначено, що перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності;
реактивна потужність - складова повної потужності, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості електричної енергії (рівні напруг).
Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів (пункт 4.1. розділу IV Правил).
Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. розділу IV Правил).
Споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії (абзац перший пункту 4.33 розділу IV Правил).
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (абзац другий пункту 4.34 розділу IV Правил).
Відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розподілу розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді;
Пунктом 7 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) визначено, що оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі «Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-kem.com.ua (далі - «Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу;
Як було раніше встановлено судом, на підставі отриманих показників приладу обліку через веб-сервіс "Особистий кабінет" Позивачем було сформовано рахунки на оплату наданих послуг з розшифровками нарахувань та складено відповідні акти надання послуг з розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року на загальну суму 40151,98 грн, а також на оплату наданих послуг з забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року на загальну суму 917,64 грн.
Доказів оплати вищезазначених послуг, а також будь-яких заперечень щодо обсягу спожитих послуг матеріали справи не містять та не були надані відповідачем.
Таким чином, у відповідності до положень пунктів 11, 12, 33 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) вказані акти вважаються підписаними зі сторони споживача.
Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом 14 Додатку №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (Порядок розрахунків) оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Пунктом 7 Порядку розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (Додаток 10 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії особовий) встановлено, що Термін оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії зазначається в платіжних документах та не має перевищувати 5 робочих днів з дня отримання (формування) рахунків Споживачем.
Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо оплати вартості послуги з розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року на загальну суму 40 151,98 грн, а також щодо оплати вартості послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року на загальну суму 917,64 грн, строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.
Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою Відповідачем вартості наданих послуг, Позивачем заявлено до стягнення 165,40 грн 3% річних та 533,91 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 09.05.2025 по 26.06.2025 на суму боргу у розмірі 41 069,62 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 вказала, що методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).
З огляду на прострочення Відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та процентів річних за вказаний період, суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства, відтак з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 165,40 грн 3% річних та 533,91 грн інфляційних втрат.
Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 1 709,17 грн пені, нарахованої за період з 09.05.2025 по 26.06.2025 на суму боргу у розмірі 41 069,62 грн.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).
Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов'язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).
Згідно з пунктом 8.5 Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 «Порядок розрахунку» до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до пункту 6.3. Додатку №10 до Договору Споживач несе відповідальність за своєчасну оплату платежів, передбачених умовами цього Договору на послуги з перетікань. У разі внесення платежів, передбачених пунктом 3.2 цього Договору на послуги з перетікань, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Водночас у відповідності до підпункту 14 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
У постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду виклав висновок, щодо застосування підпункту 16 пункту 1 (аналогічний підпункту 15 пункту 1) постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 №332.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Об'єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
У вказаній постанові об'єднана палата констатувала правомірність застосування судами приписів Постанови №332 як таких, що мають обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії та погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо обов'язковості застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата також виходила з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
У вказаній постанові об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
Отже, на спірні правовідносини поширюється дія положень постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, оскільки договір було укладено між позивачем та відповідачем відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" як учасниками ринку електричної енергії.
З огляду на те, що спірна сума пені нарахована за період дії воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову у стягненні вказаної штрафної санкції, відтак позов у цій частині не підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ДТЕК підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру судового збору, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 165, 178, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки (01104, місто Київ, бульвар Міхновського Миколи, будинок 38; ідентифікаційний код 23395900) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) 40 151 (сорок тисяч сто п'ятдесят одну) грн 98 коп. основного боргу за надані послуги з розподілу електричної енергії за період із січня 2024 року по травень 2025 року, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн 64 коп. основного боргу за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року, 165 (сто шістдесят п'ять) грн 40 коп. 3% річних, 533 (п'ятсот тридцять три) грн 91 коп. інфляційних втрат та 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн 17 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ