ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.09.2025Справа № 910/9577/21
За заявою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9577/21,
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до 1) Міністерства енергетики України, 2) Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізької обласної державної адміністрації
про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження пам'яткою архітектури та містобудування, історії шляхом визнання незаконним та скасування наказу в частині припинення права власності та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від прокуратури - Вівдиченко О.І. (прокурор);
від відповідачів 1-2 - не з'явилися.
від третьої особи - не з'явився.
У червні 2021 року заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики України (далі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізької обласної державної адміністрації про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження пам'яткою архітектури та містобудування, історії шляхом визнання незаконним та скасування наказу в частині припинення права власності та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі пам'ятки культурної спадщини, які становлять національну, культурну та історичну цінність, не підлягають приватизації, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до об'єктів, обмежених в обороті та вилучених з обороту, а тому приватизація будинку у м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), 73 порушує вимоги норм ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» щодо заборони приватизації пам'яток історії та культури, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність для всього суспільства.
Справа № 910/9577/21 розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі №910/9577/21, позов прокуратури було задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 17.07.2022 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу №910/9577/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023, у задоволенні позову прокурора було відмовлено у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №910/9577/21 рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 скасовано, а справу №910/9577/21 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/9577/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" повернути пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції", що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), 73 (літ. А-2, інвентарні номери 1.70010 та 1.20053, реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 2004800123101 та 2004935623101 відповідно) державі в особі Фонду державного майна України. Стягнуто з Міністерства енергетики України на користь Запорізької обласної прокуратури 1135 витрати по сплаті судового збору, а також стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на користь Запорізької обласної прокуратури 1135 грн витрати по сплаті судового збору.
Постановою Верховного Суду від 24.06.2025 у справі №910/9577/21 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/9577/21 залишено без змін.
Через систему "Електронний суд" 02.05.2025 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9577/21.
Розпорядженням №01.3-16/162/25 від 02.05.2025 керівника апарату Господарського суду міста Києва було призначено здійснити повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.
У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення заявник зазначає, що за подання апеляційної скарги від 11.05.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023, яку було залишено без задоволення постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прокуратурою було сплачено судовий збір у сумі 13620 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №981.
Згодом, за подання касаційної скарги від 02.10.2023 на вище наведену постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва 21.03.2023 прокуратура сплатила судовий збір у сумі 18160 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2389 від 05.10.2023.
Копії відповідних платіжних інструкцій містяться у матеріалах справи №910/9577/21.
Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задоволено частково. За результатами розгляду касаційної скарги від 02.10.2023 Верховний Суд зазначив, що з урахуванням положень статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, в тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Однак, при ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 судом не було вирішено питання про розподіл вище зазначених судових витрат у сумі 31780 грн, понесених Запорізькою обласною прокуратурою у зв'язку із переглядом справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Враховуючи вище наведене, прокуратура зазначає, що наявні усі обставини для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі.
Через систему «Електронний суд» 03.07.2025 від відповідача-2 надійшли письмові заперечення на заяву прокуратури про ухвалення додаткового рішення, у яких Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Заперечуючи проти задоволення вище наведеної заяви відповідач-2 зазначає, що у поданій прокуратурою позовній заяві було заявлено чотири самостійні вимоги немайнового характеру. Однак, наведеним вище рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2024, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, було задоволено лише одну з чотирьох позовних вимог, а саме про зобов'язання повернути майно. Адже, як вбачається з матеріалів справи 31.07.2024 прокуратура подала заяву про відмову від частини позовних вимог, яку ухвалою суду від 03.09.2024 року було прийнято до розгляду.
Таким чином, предметом спору у цій справі була вимога про зобов'язання ПАТ "Запоріжжяобленерго" повернути спірну пам'ятку державі в особі Фонду державного майна України.
Натомість, як зауважує відповідач-2 прокуратура у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення витрат просить стягнути 100% судових витрат, понесених ним на стадіях апеляційного та касаційного оскарження. Також заявлена до відшкодування сума понесених судових витрат істотно перевищує попередній (орієнтовний) розрахунок, так як у позовній заяві прокуратура зазначала, що орієнтовний розмір судових витрат за 4 вимоги немайнового характеру становить 9080 грн. Натомість, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення останній просить стягнути 31780 з яких: 13620 грн становить за подання апеляційної скарги та 18160 грн за подання касаційної скарги.
Водночас, відповідач-2 звертає увагу суду, що прокуратура, подаючи апеляційну та касаційну скарги, не заявляв вимог про відшкодування понесених ним судових витрат у цих провадженнях. А тому, останній жодним чином не обґрунтував та не надав суду належних та допустимих доказів на заявлені понесені судові витрати при зверненні до суду апеляційної та касаційної інстанцій.
Враховуючи вище наведені обставини, відповідач-2 вказує, що заявлені прокуратурою суми понесених судових витрат прямо суперечить принципу пропорційності, встановленому статтею 129 ГПК України, адже судові витрати мають бути розподілені пропорційно, а не покладатися на відповідачів у справі у повному обсязі.
У зв'язку з чим, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" просить суд у задоволенні заяви Запорізької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
У судове засідання для розгляду заяви заступника керівника Запорізької обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі з'явився представник заявника. Інші учасники у судове засідання не з'явилися.
Прокурор у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив суд її задовольнити.
Розглянувши подану Заступником керівника Запорізької обласної прокуратури заяву про розподіл судових витрат у справі та заслухавши усні пояснення представника, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Положеннями частини 5 статті 244 ГПК передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 1, 2 статті 123 ГПК України).
Як було вище зазначено, Запорізькою обласною прокуратурою за подання апеляційної скарги від 11.05.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023, яку було залишено без задоволення постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 було сплачено судовий збір у сумі 13620 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №981 від 12.05.2023.
За подання касаційної скарги від 02.10.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прокуратура сплатила судовий збір у сумі 18160 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2389 від 05.10.2023. Копії відповідних платіжних інструкцій містяться у матеріалах справи №910/9577/21.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховного Суду від 11.06.2024 у вказаній справі касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позову, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У пункті 56 постанови Верховного Суду від 11.06.2024 зазначено про необхідність вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі за результатами нового розгляду справи господарським судом, який прийматиме рішення по суті спору.
Під час дослідженння заяви прокуратури про ухвалення додаткового рішення, суд звернув увагу на те, що станом на момент подання заступником керівника Запорізької обласної прокуратури позовної заяви від 09.06.2021 до Господарського суду міста Києва існувала актуальна практика Верховного Суду, за якою передане державою до статутного капіталу акціонерного товариства майно вважалося власністю товариства (постанова КАС ВС від 09.10.2018 у справі №826/11262/15). У зв'язку з вище вказаним, прокуратурою було пред'явлено позовну вимогу №1 про усунення перешкод власнику в користуванні та розпорядженні оспорюваною пам'яткою саме шляхом визнання незаконним та скасування п. 1 наказу №115 у частині, оскільки протиправне, на думку прокурора, включення цим наказом спірної пам'ятки до статутного капіталу товариства потягло державну реєстрацію права приватної власності на неї за відповідачем 2.
Оскільки на час подання позову відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 27.05.2021 указану вище вимогу (про скасування документа, який став підставою для державної реєстрації) можна було пред'явити лише з одночасним пред'явленням позовної вимоги про припинення речового права, зареєстрованого відповідно до законодавства, прокурором одночасно були заявлені позовні вимоги №№ 2, 3.
Таким чином, враховуючи зміни у законодавстві та вже чинну у 2023 році практику Верховного Суду, відповідно до якої достатнім і ефективним способом захисту права власності за негаторним позовом є єдина вимога про зобов'язання відповідача повернути обмежені в обороті чи виключені з обороту об'єкти у власність держави чи територіальної громади, заступником керівника Запорізької обласної прокуратури було подано заяву про часткову відмову у позові, відповідно до якої останній просив суд здійснювати розгляд справи в частині повернення спірної пам'ятки державі в особі ФДМУ (позовна вимога №4).
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 вище наведену заяву прокуратури про часткову відмову від позову було задоволено та закрито провадження у справі в частині позовних вимог №№1, 2, 3.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/9577/21 позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" повернути спірну пам'ятку архітектури та містобудування, історії місцевого значення "Будинок першої теплоелектростанції", а також порівно стягнуто з відповідачів 1-2 витрати по сплаті судового збору.
Однак, вище вказаним рішенням від 12.11.2024 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подання Запорізькою обласною прокуратурою апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 та касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду 03.08.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у цій справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, виходячи з положень статті 129 ГПК України, оскільки при прийнятті рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 у справі №910/9577/21 судом не було вирішено питання щодо розподілу понесених позивачем вказаних судових витрат, суд дійшов висновку, що судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг підлягають відшкодуванню з відповідачів 1-2 порівну в загальній сумі 31780 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 240, 244 ГПК України, суд
Стягнути з Міністерства енергетики України (01601, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 30, ідентифікаційний код: 37552996) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок 29А, ідентифікаційний код: 02909973) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн витрат понесених зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції та 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят) грн витрат понесених зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в суді касаційної інстанції.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 14, ідентифікаційний код: 00130926) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок 29А, ідентифікаційний код: 02909973) 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн витрат понесених зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції та 9080 (дев'ять тисяч вісімдесят) грн витрат понесених зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в суді касаційної інстанції.
Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.