номер провадження справи 7/47/25
26.08.2025 Справа № 908/777/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/777/25
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА» (04112, м.Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 20033533)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО» (69068, м.Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13622789)
про стягнення 19375,27 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії у справі. Процесуальні питання, вирішені судом.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована у системі “Електронний суд» 25.03.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 846/08-07/25 від 26.03.2025) Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА» (далі - ПАТ “СК “УНІКА») до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО» (далі - ТДВ “СК “КРЕДО») про стягнення 19375,27грн страхового відшкодування в порядку суброгації.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є. та присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/777/25.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/777/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем у системі “Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 30.05.2025 суд ухвалив перейти до розгляду справи №908/777/25 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 24.06.2025 о/об 09 год. 30 хв.
Позивачем 23.06.2025 в системі “Електронний суд» 23.06.2025 сформовано відповідь на відзив, в якій просить суд взяти до уваги викладені у відповіді на відзив обставини та задовольнити позовні вимоги повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог з урахуванням того, що вона подана до закінчення підготовчого засідання. Спір розглядається у сумі 18349,39грн.
У судове засідання, призначене на 24.06.2025 об 09 год. 30 хв., представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою від 24.06.2025 суд відклав підготовче засідання на 29.07.2025 о/об 09 год. 15хв.
Представником позивача 28.07.2025 в системі “Електронний суд» сформовано заяву про розгляд справи за його відсутності (зареєстровані в канцелярії суду за вх. 15247/08-08/25 від 29.07.2025).
У судове засідання, призначене на 29.07.2025 об 09 год. 15 хв., представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 29.07.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначити на 26.08.2025 о/об 12 год. 00 хв.
У судове засіданні 26.08.2025 представники сторін не з'явились.
Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін 26.08.2025.
Стислий виклад позицій позивача, відповідача.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з виплати страхового відшкодування в порядку суброгації, як страхова компанія, в якій застрахована цивільно-правова відповідальністю водія “DAF XF 105.410» д.н.з. НОМЕР_1 за полісом 222179640.
Позов заявлено на підставі ст. 175, 265 Господарського кодексу України, ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 108 ЗУ “Про страхування», ст.ст. 12, 22, 29 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідач, у відзиві на позовну заяву частково визнав позовні вимоги у сумі 6349, 39 грн. У решті позовних вимог позов не визнає, посилаючись на неврахування під час визначення суми страхового відшкодування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу, також просить суд зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00грн. До відзиву додав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №111/21 від 12.02.2021 щодо розрахунку коефіцієнту фізичного зносу КТЗ Mercedes-Bens Actors 2544 НОМЕР_2 . Просить суд повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.
Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" та ТОВ "ПРАЙМ ТРАКС" (далі - Страхувальник) укладено договір № 087005/4100/0001823 від 01.11.2024 (далі - Договір), предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов'язаного з Об'єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором.
Об'єктом страхування є, зокрема, транспортний засіб «Mercedes-Benz Actros» д.н.з. НОМЕР_3 , 2013 року випуску.
Строк дії Договору з 01.11.2024 по 31.10.2025.
07.11.2024 о 17 год. 20 хв по вул. Велика Кільцева, 4-Б в с. Петропавлівська Борщагівка, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros» д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ) та транспортного засобу «DAF XF 105.410» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2 ).
Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.12.2024 по справі № 369/18947/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «DAF XF 105.410» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ "СК "КРЕДО" за полісом № 222179640 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхова сума за шкоду майну становить 160 000,00 грн., франшиза складає 3 200,00 грн.).
Згідно з попередньою калькуляцією від 12.11.2024 ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros» д.н.з. НОМЕР_3 склала 34 575,27 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 762,54 грн.)
ПрАТ «СК "Уніка"» 11.12.2024 склало страховий акт №23946314985, в якому позивач визнав подію страховим випадком і прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 22 575,27 грн одержувачу ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС».
Відповідно до зазначеного вище страхового акту, позивачем виплачено страхове відшкодування на користь страхувальника у сумі 22 575,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 002629 від 12.12.2024.
Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом ст. 980 ЦК України, об'єктом страхування можуть бути, зокрема майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати, відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Відповідно до частин 3,4 ст. 102 Закону України «Про страхування» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.
Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).
У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства.
Як встановлено судом, позивач (страховик) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
ПрАТ «СК "Уніка"» 11.12.2024 склало страховий акт №23946314985, в якому позивач визнав подію страховим випадком і прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 22 575,27 грн одержувачу ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС».
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виплатою коштів за Сертифікатом добровільного комплексного страхування на транспорті.
Як унормовано ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вже зазначалось вище, 07.11.2024 о 17 год. 20 хв по вул. Велика Кільцева, 4-Б в с. Петропавлівська Борщагівка, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Mercedes-Benz Actros» д.н.з. НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ) та транспортного засобу «DAF XF 105.410» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом Krone д.н.з. НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2 ).
Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV, в редакції станом на 01.01.2024, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування (Додаток №1 до Сертифікату) свого обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов'язаннях: у деліктному зобов'язанні винуватця; у зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язує дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Разом з цим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
До позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту перейшло право в тому числі пред'явити позов до відповідача, як особи, відповідальної за заподіяння збитків. При цьому пред'явлення позову без попереднього звернення з вимогою, є конституційним правом позивача (в даному випадку на обрання незабороненого законом способу захисту прав і свобод).
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.
Таким чином, позивач не зобов'язаний звертатися безпосередньо до відповідача з вимогою виплатити матеріальне відшкодування та правомірно реалізував своє право шляхом подачі позову до суду.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом протягом річного строку з дня настання дорожньо-транспортної пригоди.
Як встановлено судом, Цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «DAF XF 105.410» д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ "СК "КРЕДО" за полісом № 222179640 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхова сума за шкоду майну становить 160 000,00 грн., франшиза складає 3 200,00 грн.).
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3. Методики).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).
Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Згідно з наданою позивачем попередньою калькуляції від 12.11.2024 ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС», передбачено наступні складові відновлювального ремонту транспортного засобу Mersedes-Benz Actros р.н. НОМЕР_3 , який склав 34 575,27 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 762,54 грн.): С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, - 14604 грн. С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 1362,87 грн. С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, 18 608,40 грн.
Позивач згоден, що коефіцієнт фізичного зносу КТЗ Mersedes-Benz Actros р.н. НОМЕР_3 дорівнює 0,7.
Проте, правильним є такий розрахунок вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу:
Сврз = 14604 + 1362,87 + 18 608,40 Х (1- 0,7) = 21 549,39 грн.
Відповідач здійснив такий самий розрахунок відновлювального ремонту з урахуванням зносу, проте неправомірно вирахував ще франшизу за договором КАСКО, що не передбачено п. 8.3 Методики.
Відповідач вказує у відзиві на позовну заяву: "Відповідно, вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу Mersedes-Benz Actros р.н. НОМЕР_3 складає 9 549,39 грн. (вартість запчастин 5 582,52 грн. + вартість робіт 15 966,87 грн. - 12 000 грн. франшиза за договором №087005/4100/)", проте формула згідно з п. 8.3 Методики не передбачає вирахування франшизи за договором КАСКО з вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу (Сврз).
Таким чином, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 18 349,39 грн.: 21 549,39 грн. - 3 200,00 грн. = 18 349,39 грн., де 21 549,39 грн. - вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням зносу) 3 200,00 грн. - франшиза за полісом ОСЦП.
Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
З положень ч. 4 ст. 191 ГПК України слідує, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відзив, в якому зазначено про визнання позову в сумі 6349,39 грн підписано представником за довіреністю ТДВ «СК «КРЕДО» Чарваєвою А.О. Згідно з довіреністю у порядку передоручення від 27.03.2024, сформованою в системі «Електронний суд», генеральний директор ТДВ «СК «КРЕДО» Кривцун В.В. уповноважив в порядку передоручення Чарваєву А.О. представляти інтереси ТДВ «СК «КРЕДО» в судах України з усіма правами, які надано законом стороні по справі. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.
Суд вважає, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ «СК «КРЕДО».
З огляду на викладене, беручи до уваги позиції сторін , викладені у відзиві на позовну заяву та відповіді на відзив, суд погоджується з позицією позивача та вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 18349,39 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відтак позов задовольняється судом повністю.
Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За приписами ст. 42 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог).
Ураховуючи, що відповідач у поданому відзиві до початку розгляду справи по суті визнав позов в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 6349,39 грн, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету 50% судового збору, з урахуванням часткового визнання, - у розмірі 419,08 грн.
Позивач за текстом позову заявив про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. На підтвердження цих витрат до позовної заяви додано копії: договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, додаткової угоди №4 від 07.01.2025 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, додатку №1 від 06.02.2025 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020, рахунку №33 від 06.02.2025, платіжної інструкції №185 від 12.02.2025, акту надання послуг №33 від 25.03.2025.
За умовами договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного між Адвокатським бюро «Адвокатське бюро Олександра Лисова«Еквіт», яке змінило найменування на Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (клієнт), бюро за дорученням клієнта зобов'язується надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; представництво та захист клієнта в судах всіх рівнів та інстанцій; складання документів правового характеру та процесуальних документів (позовних заяв).
За умовами п.п. 4.2, 4.3, 4.5 договору, вартість наданої юридичної допомоги бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку від бюро. За результатами надання юридичної допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. Пунктом 6.2 визначений строк договору - до 31.12.2021 р.
Додатковою угодою № 4 від 07.01.2025, сторони продовжили строк договору № 1/20ю від 31.12.2020 до 31.12.2025.
Відповідно до додатку № 1 від 06.02.2025 до вказаного договору, клієнт доручив бюро надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржника,зокрема, за справою щодо випадку 07.11.2024, сума страхового відшкодування 22575,27 грн., страхувальник ТОВ «ПРАЙМ ТРАКС». Сторони погодили, що за надання правової допомоги Клієнт платить фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 7000,00 грн за надання правової допомоги в суді першої інстанції по кожній справі.
Згідно з підписаним між сторонами за договором № 1/20ю від 31.12.2020 актом надання послуг № 33 від 25.03.2025, Адвокатське бюро «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» надало, а Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» прийняло правову (правничу) допомогу у суді першої інстанції в фіксованій сумі гонорару по страховій справі № 036822 (страховий акт № 23946314985), загальна вартість послуг за цим актом склала 7000,00 грн.
Сума 7000,00 грн сплачена позивачем на користь АБ «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ» згідно з платіжною інструкцією № 185 від 12.02.2025.
У матеріалах справи наявні копія ордеру серії АА № 1278640, виданого 02.02.2023 за договором № 1/20ю від 31.12.2020 АБ «ЛИСОВ2856 «ЕКВІТ», на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (адвокат Білоконь І.В.), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 1639 від 21.05.2019, виданого Білоконь І.В.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.
За змістом пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, щомають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд встановив, що заявлені витрати на правничу допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та підтверджуються наданими доказами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Відповідач у відзиві заперечив стосовно відшкодування на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зауважив, що справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також при виготовленні позовної заяви не вимагалось проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів, адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин регулюються нормами ГК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, ПрАТ «СК «УНІКА» подано ряд позовних заяв до ТДВ «СК «КРЕДО» з ідентичним текстом в частині опису та обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу. Просить суд зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн.
У даному випадку, при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує категорію та складність справи, предмет спору, заявлену до стягнення суму, здійсненні адвокатом дії зі складення процесуальних документів у цій справі.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що ця справа не є складною, оскільки вона не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є малозначною відповідно до приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. До того ж суд ураховує, що адвокатське бюро «Лисов2856 «Еквіт» здійснювало представництво позивача у аналогічних однотипних спорах, про що зазначено в додатку №1 до договору про надання правової допомоги №1-20ю від 31.12.2020. У даній справі адвокатом Білоконь І.В. надано позивачеві послуги зі складання позовної заяви про стягнення суми страхового відшкодування, розрахунок якої не є складним.
Ураховуючи наведене, керуючись критеріями співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн є надмірною. Справедливим і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу є 3000,00 грн.
З урахуванням загальних принципів розподілу судових витрат, визначених ст. 129 ГПК України, розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3000,00 грн.
Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 20033533) 18349 (вісімнадцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 39 копійок страхового відшкодування, судового збору 2003 (дві тисячі три) гривні 32 копійки, 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Повернути на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 20033533) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 419 (чотириста дев'ятнадцять) гривень 08 копійок, перерахованого за платіжною інструкцією № 000218 від 21.02.2025 на суму 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна