номер провадження справи 9/99/25
26.08.2025 Справа № 908/1624/25
м. Запоріжжя
За позовом: Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 20306037
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектна-виробнича компанія «СПЕЦЗАХИСТ», код ЄДРПОУ 37778452
про стягнення суми 120400 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Чечель К.І.;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектна-виробнича компанія «СПЕЦЗАХИСТ» в дохід загального фонду Державного бюджету України суми 120400,00 грн штрафу та суми 120400,00 грн пені, всього - загальної суми 240800,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 29.05.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1624/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1624/25, присвоєний номер провадження 9/99/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2025. Ухвалою суду від 26.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1624/25 на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 12.08.2025. Ухвалою суду від 12.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2025.
Відповідач в судові засідання не з'являвся.
26.08.2025 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи, який призначений на 26.08.2025, без його участі.
Представник позивача у судовому засіданні 26.08.2025 проти вказаної заяви відповідача не заперечив.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, зважаючи на вказане вище клопотання (заяву) відповідача, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 26.08.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача в дохід загального фонду Державного бюджету України суми 120400,00 грн пені, з урахуванням поданої позивачем та прийнятої судом до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (надійшла до суду 25.06.2025), що відображено в ухвалі суду від 12.08.2025. Позивач підтримав вказані позовні вимоги, які мотивовані, зокрема, наступним. Рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.09.2023 № 54/47-р/к у справі № 54/6-23 (далі Рішення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектно-виробнича компанія «СПЕЦЗАХИСТ» вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III (в редакції, яка була чинна до 01.01.2024), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених в системі електронних публічних закупівель Prozorro та накладено штраф у загальному розмірі 120400,00 грн. Відповідач оскаржив зазначене рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/5133/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 та постановою Верховного Суду від 13.05.2025, у задоволенні позову ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» відмовлено. Станом на день подання позовної заяви у даній справі, документів, що підтверджують сплату штрафу накладеного рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, від відповідача не надходило. 30.05.2025 від ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» на адресу Відділення надійшов лист щодо сплати штрафу у розмірі 120400,00 грн, який відповідно до платіжної інструкції був сплачений відповідачем 27.05.2025. За період прострочення сплати штрафу позивачем нараховано пеню (149 днів прострочення), розмір якої становить 269094,00 грн. Оскільки відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-III розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням, до стягнення з відповідача заявлено пеню у розмірі 120400,00 грн.
26.06.2025 до суду від ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.06.2025), в якому зазначено, що з позовною заявою та заявою про зменшення розміру позовних вимог відповідач не погоджується з наступних підстав. Рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.09.2023 №54/47-р/к було направлено на юридичну адресу ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» із супровідним листом від 12.09.2023 №54-02/1901 та отримано відповідачем 18.09.2023, про що свідчить лист АТ «Укрпошта» від 28.11.2023 №015001-20615-23. Строк сплати штрафу, накладеного вказаним рішенням закінчився 20.11.2023 (оскільки 18-19.11.2023 року припадають на вихідні дні). Однак, Товариство скористалося передбаченим законом правом на судовий захист - оскаржило рішення АМКУ у встановлений законом строк, що безпосередньо впливає на можливість і правомірність нарахування пені на період оскарження рішення; такі періоди сумарно охоплюють понад півтора року. 02.10.2023 подало позов до Господарського суду Дніпропетровської області, а остаточне рішення у справі винесене Верховним Судом 13.05.2025. Протягом цього періоду дія рішення АМКУ було оскаржуваною, а отже несплата штрафу не може кваліфікуватися як прострочення, оскільки відсутній завершений правовий обов'язок. 27.05.2025 ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» в повному обсязі сплатило штраф. Таким чином, у зв'язку з тим, що протягом усього періоду розгляду та перегляду судовою системою справи № 904/5133/23 Підприємство оскаржувало рішення АМКУ № 54/47-р/к від 07.09.2023 про накладення штрафу, обов'язок з його сплати перебував у стані правової невизначеності, що є підставою не лише для зупинення пені, але й для повного звільнення від її стягнення. Крім того, навіть якщо б пеня була нарахована формально в межах закону, суд має повноваження оцінити її справедливість та відповідність принципам добросовісності. Зазначено, що Підприємство знаходиться у прифронтовій зоні м. Запоріжжі - де ведуться бойові дії. В умовах воєнного стану, суттєвого обмеження економічної активності, загрози для персоналу та виробничих потужностей Підприємство продовжує сплачувати податки, створювати робочі місця, та систематично надає підтримку ЗСУ. У такій ситуації вимога про стягнення пені у розмірі 120400 грн є економічно несправедливою та потенційно руйнівною для господарської діяльності підприємства. У зв'язку з наведеним, відповідач вважає, що нарахування пені за період фактичного розгляду спору у суді є неправомірним і має бути виключене з розрахунку; нарахована пеня у повному розмірі є надмірною, непропорційною наслідкам порушення та суперечить принципам добросовісності й справедливості. З огляду на добросовісні дії відповідача, своєчасне оскарження рішення АМКУ у встановленому законом порядку, передбачене законом зупинення нарахування пені на період судового розгляду, а також складну економічну ситуацію, зумовлену воєнним станом, правові та фактичні підстави для стягнення пені в повному обсязі відсутні. Просив відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
02.07.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зокрема зазначив, що положеннями статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду. Відповідач не сплатив штраф у визначений Законом термін, а відтак за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Відділення діяло у межах та у спосіб передбачений зазначеним Законом, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд
Адміністративною колегією Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 07.09.2023 прийнято рішення № 54/47-р/к (справа № 54/6-23) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення).
Вказаним Рішенням Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, постановлено:
- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» (далі - Товариство, відповідач у даній справі) і ФОП Совгиря Р.П. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю робіт: «Капітальний ремонт «Система пожежної сигналізації, система оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі та передача тривожних оповіщень». КЗ «КЗ НВК «Якимівська гімназія» Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області» по вулиці Центральній, 73 у смт Якимівка, Якимівського району, Запорізької області», яка проводилась Відділом освіти, молоді та спорту Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області за допомогою електронних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі № UA-2019-11-13-000126-b (пункт 1 резолютивної частини рішення)…;
- визнати, що ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» і ФОП Совгиря Р.П. вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, на закупівлю робіт: «Технічне переоснащення системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в будівлі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 78 Запорізької міської ради Запорізької області розташованої по бул. Центральний, 12а, м. Запоріжжя», яка проводилась Територіальним відділом освіти Вознесенівського району департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за допомогою електронних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівлі в системі № UA-2019-11-22-001904-c (пункт 4 резолютивної частини рішення).
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» штраф у розмірі 52 400,00 грн.
За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 4 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» штраф у розмірі 68 000,00 грн.
Також в рішенні зазначено: «Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання».
Рішення було направлено на юридичну адресу ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» із супровідним листом від 12.09.2023 №54-02/1901 та отримано відповідачем 18.09.2023, що підтверджується листом АТ «Укрпошта» від 28.11.2023 №015001-20615-23, а також не заперечується відповідачем.
Не погоджуючись з рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 07.09.2023, ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» оскаржило його до суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 відкрито провадження у справі № 904/5133/23 за позовом ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 07.09.2023.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі №904/5133/23 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/5133/23.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі № 904/5133/23 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5133/23 за касаційною скаргою ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі №904/5133/23 залишено без змін.
Як зазначив позивач у позовній заяві, станом на день її подання, документи, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Відділення не надходили, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду (про стягнення в дохід загального фонду Державного бюджету України суми 120400,00 грн штрафу та суми 120400,00 грн пені), за яким ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито провадження у даній справі № 908/1624/25.
25.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано копію виписки по рахунку, яка свідчить про сплату ТОВ «ІПКВ «СПЕЦЗАХИСТ» суми 120400,00 грн штрафу згідно рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 07.09.2023.
У зв'язку зі сплатою відповідачем штрафу позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог, просить стягнути з відповідача суму 120400,00 грн пені.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» слідує, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
За змістом статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Згідно з абз. першим ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» 11 січня 2001 року № 2210-III (далі - Закон № 2210-ІІІ), рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
В ч. 2 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно з частинами 3, 8, 9 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (тут та надалі - у відповідній редакції станом на день прийняття Рішення №54/47-р/к від 07.09.2023), особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-ІІІ, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч. 7 статті 56 Закону № 2210-ІІІ).
В частині 1 статті 60 Закону № 2210-III передбачено право відповідача оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідачем було оскаржено вищезазначене рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Господарського суду Дніпропетровської області, яким ухвалою суду від 02.10.2023 було відкрито провадження у справі №904/5133/23 за позовом ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» про визнання протиправним та скасування рішення.
За наслідками розгляду зазначеної справи, Господарським судом Дніпропетровської області рішенням від 28.05.2024, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» було відмовлено.
В абзацах 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону № 2210-III визначено, що нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Вищезазначені висновки щодо застосування абзаців третього - п'ятого частини п'ятої статті 56 Закону № 2210-ІІІ у спорах про стягнення пені у зв'язку з невиконанням рішень органів АМК про накладення штрафу, викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 №910/9272/18, від 04.07.2019 у справі № 910/14288/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.06.2022 у справі № 917/530/21.
Таким чином, вищезазначеними положеннями статті 56 Закону № 2210-ІІІ не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду.
Згідно з розрахунком, наведеним позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог, розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням АМК № 54/47-р/к від 07.09.2023, нараховано та обчислено за відповідні періоди наступним чином:
з 29.05.2024 (наступний день після відмови господарським судом у задоволені позову відповідача про скасування Рішення) по 05.08.2024 включно (день, що передував відкриттю апеляційного провадження);
з 06.02.2025 (наступний день після відмови у задоволені апеляційної скарги) по 13.04.2025 (день, що передував відкриттю касаційного провадження);
з 14.05.2025 (наступний день після відмови у задоволені касаційної скарги) по 26.05.2025 (день який передував сплаті штрафу).
Отже, загальна кількість днів прострочення сплати штрафу становить 149 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу: 120400 грн х 1,5 % = 1806,00 грн, де 120400 грн - розмір штрафу, накладеного Рішенням; 1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону 2210-III.
За 149 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить: 1806 х 149 = 269094,00 грн.
Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок розміру пені, суд встановив, що розрахунок виконаний з урахуванням вищенаведених положень ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та є правильним.
Оскільки розмір пені є більшим ніж розмір штрафу, з урахуванням положень ч. 5 статті 56 Закону №2210-III, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі суми штрафу - 120400,00 грн.
Посилання ТОВ «ІПВК «СПЕЦЗАХИСТ» на те, що оскарження ним Рішення АМК про накладення штрафу у встановлений законом строк, є підставою не лише для зупинення нарахування пені, але й для повного звільнення відповідача від її стягнення протягом всього періоду розгляду та перегляду судової справи № 904/5133/23, є необґрунтованими.
Судовими рішеннями у справі № 904/5133/23 підтверджено обґрунтованість та законність рішення Адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 54/47-р/к від 07.09.2023, яке в силу ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання, а його невиконання тягне за собою передбачену цим Законом відповідальність.
Щодо зазначення відповідачем у відзиві про можливість зменшення судом розміру пені або незастосування штрафних санкцій (звільнення відповідача від сплати пені), з посиланням на місцезнаходження Товариства у прифронтовій зоні, економічну несправедливість стягнення з відповідача пені у розмірі 120400 грн, який є надмірним, та потенційну загрозу господарській діяльності підприємства в умовах воєнного стану, суд зазначає на наступне.
Пеня, нарахована та заявлена позивачем до стягнення, є видом відповідальності за несплату штрафу у строк, встановлений ч.3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», який (Закон) визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
При застосуванні приписів статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (щодо стягнення з суб'єктів господарювання штрафу та пені у зв'язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які б надавали господарському суду право зменшувати розмір (а відтак, і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 зі справи № 910/20661/16, від 22.01.2019 №915/304/18, від 16.06.2022 у справі №917/530/21.
Таким чином доводи відповідача про можливість зменшення судом розміру пені або звільнення відповідача від її спати є необґрунтованими та безпідставними.
Докази сплати відповідачем заявленої позивачем до стягнення суми пені в матеріалах справи відсутні.
Заперечення викладені відповідачем у відзиві спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 120400,00 грн пені в дохід Державного бюджету України є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
За змістом ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За платіжною інструкцією № 228 (внутрішній номер 424304741) від 20.05.2025 позивачем за подання позовної заяви у даній справі, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд», сплачено судовий збір у розмірі 2889,60 грн - 1,5% ціни позову із застосуванням коефіцієнту для пониження розміру ставки судового збору.
З пункту 1 частини 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» слідує, що у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, судовий збір в розмірі переплаченої суми повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
З урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі переплаченої суми, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
На підставі викладеного та враховуючи приписи статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1444,80 грн витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектна-виробнича компанія «СПЕЦЗАХИСТ», код ЄДРПОУ 37778452 (69002, м. Запоріжжя, вул.Запорізька, буд. 9, кв.69) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на рахунок ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, номер рахунку (IBAN) UA 558999980313060106000008479, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) суму 120400 грн 00 коп. пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-проектна-виробнича компанія «СПЕЦЗАХИСТ», код ЄДРПОУ 37778452 (69002, м. Запоріжжя, вул.Запорізька, буд. 9, кв.69) на користь Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, код ЄДРПОУ 20306037 (49004, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, буд. 2) суму 1444 грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 04.09.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва