04.09.2025 Справа № 908/2750/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А)
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного,
01.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. (вх. № 3005/08-07/25, документ подано через службу діловодства суду 01.09.2025) ОСОБА_1 до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного, яке оформлене Протоколом №11 від 14.05.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.09.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2750/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
02.09.2025 позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору (вх. №17638/08-08/25 від 02.09.2025).
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України, до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Згідно положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Ураховуючи наведені вище норми права, судовий збір складає 3028,00 грн.
Як було зазначено судом вище, 02.09.2025 позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що він є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 03 квітня 1996 року, та пенсіонером. Також посилається на висновок Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ від 31.03.2025 у справі №22-ц/807/891/25 щодо наявності правових підстав для звільнення апелянта ( ОСОБА_1 ) від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши вказане клопотання та докази на його обґрунтування, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, Герої України звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
При цьому п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на позицію Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі №2-3901/08-ц, у якій Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для звільнення від сплати судового збору учасника бойових дій .
Відповідно до частини 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд наголошує, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 та від 05 травня 2020 року у справі №9901/70/20.
Ураховуючи викладене суд виснує, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» від 14.05.2023 в частині питань 4 та 5 порядку денного, яке оформлене протоколом №11 від 14.05.2023. Тобто спір не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій - позивача у справі.
Отже, судовий збір має бути сплачений позивачем на загальних засадах.
Ураховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання позову у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а саме надати докази сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Пенькіна Олександра Івановича (вхід.№3005/08-07/25 від 01.09.2025) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
3. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 04.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А Федько